У НАТО відповіли на критику застосування дорогих систем проти дешевих російських дронів
У НАТО оголосили про запуск ініціативи «Східна варта» для посилення оборони східного флангу Європи. Її 12 вересня у штаб-квартирі Північноатлантичного альянсу анонсували генеральний секретар Марк Рютте і головнокомандувач об’єднаних сил НАТО в Європі Алексус Гринкевич.
Як розповів Рютте, військова діяльність у межах нової ініціативи розпочнеться «найближчими днями» і включатиме ресурси від союзників включно з Данією, Францією, Великою Британією, Німеччиною тощо.
«Окрім більш традиційних військових можливостей, ці зусилля також включатимуть елементи, призначені для розв’язання конкретних проблем, пов’язаних із використанням безпілотників. «Східна варта» додасть гнучкості та сили нашій позиції… Ми розгорнули передові сухопутні війська у восьми країнах, за участю кожного союзника, який підтримує ці контингенти, та маємо плани щодо розширення нашої присутності, якщо і коли це буде потрібно», – зазначив очільник НАТО, поскаржившись принагідно, що «безрозсудність Росії в повітрі вздовж нашого східного флангу стає дедалі частішою».
«Східна варта» буде гнучкою, забезпечуючи ще більш цілеспрямоване стримування та оборону саме тоді і там, де це необхідно. Вона включатиме додаткові розширені можливості й інтегруватиме повітряну та наземну оборону. І це збільшить обмін інформацією між країнами. Найголовніше: це ще більше зміцнить наші позиції щодо захисту альянсу», – наголосив Алексус Гринкевич.
На запитання журналістів про перспективу об’єднання зусиль з Україною і можливість знищення загроз у її повітряному просторі з їхнім наближенням до кордону НАТО, Гринкевич відповів, що «Східна варта» зосереджена на захисті території альянсу».
Коментуючи критику щодо застосування систем вартістю мільйони доларів проти дешевих безпілотників, головнокомандувач сил НАТО в Європі наполіг, що вважає операцію успішною.
«Залучення додаткових ресурсів для розв’язання цієї проблеми допоможе її вирішити. Ось чому ми розпочинаємо цю операцію («Східну варту» – ред.)… Зусилля спрямовані на те, щоб ми отримали дешевшу зброю, яку ми можемо використовувати для самозахисту… Зроблю ще останній коментар: коли пілот винищувача в повітрі або хтось на землі захищає альянс, я не хочу, щоб вони думали про те, скільки коштує їхня зброя. Хочу, щоб вони захищали наших громадян», – резюмував Гринкевич.
Влада Польщі повідомила, що під час нічної атаки по Україні 10 вересня 19 російських дронів порушили повітряний простір Польщі, їх збили сили НАТО. В операції брали участь польські винищувачі F-16, нідерландські F-35, італійські літаки-розвідники AWACS і літаки-дозаправники, які спільно експлуатуються НАТО. Вартість ракет, використаних для збиття дронів, у десятки разів перевищує вартість збитих ними об'єктів.
Міністерство оборони РФ стверджувало, що в ніч на 10 вересня російські війська завдали масованого удару високоточною зброєю і безпілотниками по підприємствах військово-промислового комплексу України в п’яти областях, а на території Польщі «об’єкти для ураження не планувалися».
Натомість в уряді Польщі наголосили, що не сумніваються в тому, що російські дрони на її території опинилися навмисно, а не випадково.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте за підсумками наради послів країн-членів альянсу заявив, що союзники по НАТО висловили солідарність із Польщею і засудили поведінку Росії.
Туск заочно заперечив Трампу щодо вторгнення дронів до Польщі
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск вступив у заочну дискусію з президентом США Дональдом Трампом, який заявив, що масове вторгнення російських дронів у повітряний простір Польщі 10 вересня могло бути помилкою.
«Можливо, це була помилка. Але незалежно від цього, я нічим не задоволений у цій ситуації. Але я сподіваюся, що все це скоро закінчиться», – сказав він журналістам.
На це Туск у соціальній мережі X написав: «Ми також хотіли б, щоб атака дронів на Польщу була помилкою. Але це не так. І ми це знаємо».
Раніше у своїй соціальній мережі Truth Social Трамп опублікував неоднозначний пост, присвячений прибуттю російських дронів до Польщі: «Що це за порушення польського повітряного простору російськими дронами? Ну от знову…»
Також 10 вересня президент США поговорив телефоном із президентом Польщі Каролем Навроцьким та підтвердив союзницькі зобов’язання, зокрема присутність американських військ у Польщі.
У ніч на 10 вересня 19 дронів влетіли в польський повітряний простір. Польща збила три з них. У повітрі перебували не лише польські літаки, а й літаки союзних держав, розміщених у Польщі.
Армія РФ наближається до Сіверського Донця в Серебрянському лісі: загрози для ЗСУ
Російська армія продовжує просуватися в Серебрянському лісі – про останній успіх агресора проєкт DeepState повідомив 10 вересня.
Під контролем Сил оборони, судячи з карти, залишається вузька смуга на правому березі річки Сіверський Донець – решта лісництва вже в «червоній» (так аналітики позначають захоплені території)і «сірій» зонах (ділянки, де тривають бої).
Ця ділянка фронту була однією з найстабільніших в Україні, попри постійні атаки агресора, – «ожила» вона тільки на початку серпня цього року. Серед імовірних причин експерти називають нестачу української піхоти тут і де-факто знищення всіх лісових насаджень через безперервні бої.
Український Генштаб повідомив вранці 12 вересня про 18 атак агресора в районах Григорівки, Серебрянки, Дронівки та Виїмки. Це одна з найгарячіших ділянок фронту зараз.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Принц Гаррі й не тільки. Хто із віп-персон Європи та США завітав до Києва
12 вересня до Києва приїхав герцог Сассекський. Крім того, українська влада повідомила про зустріч цього дня «партнерів з Великої Британії, Франції, Німеччини та Італії».
То хто і з якою метою завітав до України?
Трамп розповів, що «доведеться діяти дуже сильно» в питанні війни між Україною та РФ
Президент США Дональд Трамп заявив, що його терпіння щодо ситуації в Україні «ніби швидко закінчується, але для танго потрібні двоє». Про це він сказав під час прямого ефіру на телеканалі Fox News 12 вересня у відповідь на запитання журналіста.
«Це дивовижно. Коли Путін хотів це зробити, Зеленський цього не робить. Коли Зеленський хотів це зробити, Путін не зробив. Тепер Зеленський хоче, а Путін – це знак питання. Нам доведеться діяти дуже, дуже сильно», – сказав Трамп.
11 вересня президент України Володимир Зеленський повідомив про «конструктивну зустріч» у Києві зі спецпредставником президента США Кітом Келлогом. За його словами, сторони обговорили різні вектори співпраці – як досягти реального миру і гарантувати Україні безпеку.
В адміністрації президента США продовжують зусилля, спрямовані на припинення війни Росії проти України. З моменту вступу на посаду президента Дональд Трамп заявляв про необхідність якнайшвидшого завершення війни, яку Росія веде проти України. Його адміністрація наголошує не на підтримці України, а на закінченні бойових дій і досягненні мирної угоди.
В останні тижні представники США заявляли про прогрес у русі до миру, Трамп зустрічався як із Путіним, так і з Зеленським.
Однак Росія, як і раніше, фактично відмовляється проводити особисту зустріч двох лідерів, а також висуває різні вимоги. При цьому в Білому домі стверджують, що обидві сторони вже виявили готовність до поступок порівняно з їхніми початковими вимогами.
Україна продовжує наполягати на гарантіях безпеки. Союзники України заявили про готовність розгорнути свої сили в Україні після завершення війни. Тим часом, Росія виступає проти цього, а лідер РФ Путін заявив, що Росія сприйматиме появу європейських військових в Україні, «особливо зараз», під час війни, «як законні військові цілі».
Росія прагне перевірити НАТО за допомогою військових навчань «Захід». Ось що потрібно знати
Росія та Білорусь розпочали масштабні спільні військові навчання, оскільки напруженість у регіоні зросла після того, як російські безпілотники ввійшли на територію Польщі, що спонукало Варшаву та союзників НАТО посилити свою оборону.
Навчання «Захід-2025», що розпочалися 12 вересня, відбудуться в Білорусі та Росії та триватимуть до 16 вересня.
ЄС і Британія надають Україні нові пакети гуманітарної допомоги перед початком холодів
Європейська комісія виділяє Україні додаткові 40 мільйонів євро гуманітарної допомоги напередодні чергової зими під час повномасштабної російської агресії, заявила пресслужба відомства 12 вересня.
Виконавчий орган ЄС очікує, що пакет підтримки посилить готовність України до зими та захистить цивільне населення від екстремальних холодів.
Допомога передбачатиме матеріали для житла, ремонт пошкоджених будинків та центрів для переселенців, покращення доступу до води, санітарії та опалення. Пакет включатиме грошову допомогу, тверде паливо, опалювальні прилади та ізоляцію, а також пункти аварійного обігріву.
Дрони СБУ вразили порт Приморськ і низку нафтоперекачувальних станцій у Росії – джерело
Сили Служби безпеки України завдали удару по порту Приморськ у Росії та кількох нафтоперекачувальних станціях, повідомило Радіо Свобода джерело в спецслужбі 12 вересня.
За його даними, це найбільший нафтоналивний порт РФ на Балтійському морі, який є кінцевим пунктом Балтійської трубопровідної системи.
«Приморськ – це ключовий хаб для завантаження «тіньового флоту», з допомогою якого РФ обходить міжнародні санкції та продає нафту на зовнішніх ринках. Через порт щороку проходить близько 60 мільйонів тонн нафти, що приносить росії приблизно $15 мільярдів», – заявив співрозмовник Радіо Свобода.
Британія посилює санкції проти Росії, голова МЗС країни прибула до Києва
Велика Британія додала низку російських компаній до санкційного переліку – про це британський уряд повідомив 12 вересня.
Зокрема, під санкції потрапили металургійна компанія «Русполімет», холдинг «Технодинаміка», Брянський хімічний завод імені 50-річчя СРСР, Сарапульський радіозавод, підприємство хімічної промисловості «Анозит», виробники конденсаторів «Реконд» та «Елеконд», інститут технічних систем «Синвент», Російський інститут і Митищинський приладобудівний завод.
До списку санкцій потрапили також компанії з Китаю, Індії, Туреччини та Таїланду, які співпрацюють з Росією.
«Пуски з Чауди». Місця запуску «шахедів», куди вони летять і як обходять ППО України
Проєкт Радіо Свобода Крим. Реалії зібрав інформацію про це.
Про регулярні атаки ударними БПЛА з Криму в Повітряних силах ЗСУ почали повідомляти ще з осені 2023 року.
Мис Чауда під Керчю
Мільйони українців під час повітряних атак, фактично щоночі, стежать за моніторинговими телеграм-каналами, які в режимі реального часу відстежують звідки російська армія запускає засоби ураження та напрямки їхнього руху.
Пуски БпЛа з мису Чауда у Криму у цих телеграм-каналах фіксують чи не щовечора.
У зведеннях Повітряних сил ЗСУ він теж завжди присутній, як місце запуску ударних дронів по материковій частині України.
Далі читайте тут
У Білорусі почалися спільні з Росією навчання «Захід-2025». Вони триватимуть до 16 вересня
Росія та Білорусь вранці 12 вересня почали масштабні спільні військові навчання «Захід-2025». Двома днями раніше Польща звинуватила Москву в ескалації напруги через пуск безпілотників у її повітряний простір.
Східні союзники НАТО, що межують із Білоруссю – Польща, Литва та Латвія – перебувають у стані підвищеної готовності до навчань, які, за твердженням Білорусі, відбудуться поблизу Борисова. Усі три країни посилили заходи безпеки перед навчаннями, а Польща повністю закрила свій кордон із Білоруссю.
Водночас польські чиновники попередили, що вони закривають кордон, «доки загроза не буде усунена», а не на час навчань. Інші країни НАТО також вжили запобіжних заходів.
Сибіга: до Києва прибули голова МЗС Польщі та журналістка Енн Епплбом
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський прибув до Києва – про це повідомив, зокрема, голова МЗС України Андрій Сибіга.
«Ласкаво просимо до Києва, Радеку!» – написав він у своїх соцмережах.
Міністр додав, що до столиці також прибула американська журналістка та історикиня Енн Епплбом.
«На тлі ескалації терору Росії проти України та провокацій проти Польщі ми твердо стоїмо разом. Сьогодні ми проведемо змістовні переговори про нашу спільну безпеку, вступ України до ЄС та НАТО, а також про тиск на Москву», – заявив Сибіга.
Читайте також: Сирський підтвердив зустріч із начальником Генштабу Польщі
Сікорський оприлюднив звернення з-під посольства Польщі в Києві, записане з послом в Україні Пьотром Лукасевичем. Лукасевич, зокрема, нагадав, що консульський відділ дипломатичної установи постраждав під час однієї з російських атак на Київ улітку.
Міністр закордонних справ Польщі також зазначив, що в час, коли у повітряний простір країни потрапили 19 російських дронів, Росія запустила по Україні понад 400 дронів і 40 ракет.
«Це не була помилка», – заявив Сікорський.
Під час нічної атаки по Україні 10 вересня 19 російських дронів порушили повітряний простір Польщі, їх збили сили НАТО. В операції брали участь польські винищувачі F-16, нідерландські F-35, італійські літаки-розвідники AWACS і літаки-дозаправники, які спільно експлуатуються НАТО.
Повітряні сили: Росія запустила 40 ударних дронів по Україні, 33 з них збила ППО
Російська армія вночі атакувала Україну 40 ударними безпілотниками типу Shahed, «Гербера» та інших типів, повідомило командування Повітряних сил вранці 12 вересня.
За даними військових, пуски здійснювалися з Курська, Міллєрова та Приморсько-Ахтарська, понад 20 із використаних дронів – «Шахеди».
«За попередніми даними, станом на 09.00, протиповітряною обороною збито/подавлено 33 ворожі БпЛА типу Shahed, Гербера та дрони інших типів на півночі, сході та в центрі країни», – йдеться в зведенні.
Сирський підтвердив зустріч із начальником Генштабу Польщі
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 12 вересня повідомив про «плідну розмову» з начальником Генерального штабу Збройних Сил Польщі генералом Веславом Кукулою.
За його словами, він висловив вдячність Польщі за підтримку та військову допомогу. Сирський розповів польському командувачу про оперативну ситуацію на фронті та поточні потреби Сил оборони.
«Обговорили й інші теми, що становлять обопільний інтерес, зокрема в контексті дронової атаки військ Російської Федерації по територіях України й Польщі», – повідомив він.
Читайте також: До МЗС Чехії викликали російського посла через дрони у Польщі
На думку Сирського, потрапляння російських дронів у повітряний простір Польщі посилює висновок щодо необхідності більше інвестувати в дієву безпеку східного флангу НАТО і України.
Григоров: через російські обстріли є загиблі й поранені в Сумах і області
Російські війська увечері напередодні та вранці 12 вересня атакували дронами Сумську громаду, повідомив голова області Олег Григоров.
Зокрема, удар прийшовся по промисловій зоні на околиці Сум, там тривали аварійно-пошукові роботи.
«На жаль, у Сумах під завалами виявили тіло загиблого охоронника. Після першого влучання БпЛА чоловік ще виходив на зв’язок. Після повторного російського удару зв’язок із ним зник», – заявив він.
У Битицькому старостаті Сумської громади, за даними голови області, є загиблі, дані щодо наслідків уточнюються.
«Росіяни атакували село, попередньо, трьома ракетами. Є руйнування та пошкодження у житловому секторі», – додав він.
Генштаб ЗСУ: на Покровському напрямку відбулося 60 боєзіткнень за добу
Протягом доби 11 вересня на фронті відбулося 195 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці в п’ятницю.
П’ять сутичок відбулося на Північно-Слобожанському і Курському напрямках, 13 – на Південно-Слобожанському.
Сім російських атак Генштаб зафіксував на Куп’янському напрямку – Сили оборони відбивали штурмові дії поблизу Куп’янська, Петропавлівки, Нової Кругляківки, Загризового, Голубівки та в напрямку Курилівки.
Читайте також: Путін «не візьме» Донеччину до кінця року – Зеленський в інтерв’ю ABC
«На Лиманському напрямку ворог атакував 21 раз. Намагався просунутися вперед у районах населених пунктів Греківка, Торське, Шандриголове, Дробишеве, Колодязі, в напрямку населених пунктів Ямпіль, Середнє, Ставки», – йдеться в зведенні.
Армія РФ 18 разів атакувала на Сіверському напрямку, бойові дії тривали також на Краматорському та Торецькому.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 60 наступальних дій агресора в районах населених пунктів Шахове, Володимирівка, Миколаївка, Молодецьке, Новоукраїнка, Промінь, Никанорівка, Маяк, Новоекономічне, Родинське, Миролюбівка, Лисівка, Звірове, Котлине, Удачне, Муравка, Дачне, Філія та в напрямку Покровська», – повідомляє командування.
ISW про зустріч Лаврова з Додіком: Росія продовжує зусилля з дестабілізації Балкан
Російська влада «продовжує зусилля з дестабілізації Балкан» і ліквідації Дейтонських угод 1995 року, заявляє Інститут дослідження війни в звіті від 11 вересня.
На думку дослідників, ці зусилля є частиною ширшої кампанії з розколу та відволікання уваги Європи. Таким чином ISW прокоментував зустріч міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова із очільником Республіки Сербської, що входить до Боснії і Герцеговини, Мілорадом Додіком.
Зокрема, йдеться в звіті, Лавров заявив, що вони з Додіком зустрілися на 30-ту річницю підписання Дейтонських угод, які поклали край «агресії» НАТО в Боснії та Герцеговині під час операції альянсу 1995 року «Обдумана сила». Російський урядовець, зокрема, звинуватив Захід у «порушенні» угод, щоб отримати «неподільний контроль» над Боснією та Герцеговиною та позбавити сербів їхніх прав.
Губернатор Ленінградської області РФ повідомив про пожежу на кораблі через атаку дронів
Внаслідок атаки безпілотників в аеропорту Санкт-Петербурга Пулково оголошували план «Килим», щонайменше вісім рейсів затримуються й три скасовані, повідомляють російські Телеграм-канали.
Губернатор Ленінградської області РФ Олександр Дрозденко заявив про збиття понад 30 безпілотників над регіоном.
«У порту Приморськ ліквідується займання на одному з суден. Спрацювала система пожежогасіння», – заявив він.
Також місцева влада фіксувала падіння уламків у кількох населених пунктах, без постраждалих.
Згодом Дрозденко повідомив про ліквідацію відкритого горіння на кораблі, а також займання на насосній станції.
Міністерство оборони РФ заявило про збиття 221 українського безпілотника над 13 російськими областями протягом ночі, з них дев’ять нібито знешкодили над Московським регіоном.
Керівник українського Центру протидії дезінформації ндрій Коваленко на початку доби заявив, що Росія «під масованою дроновою атакою». Про її цілі чи результати він наразі не повідомляв.
Втрати російської армії перевищили 1 мільйон 92 тисячі військових – Генштаб ЗСУ
Російська армія втратила близько 890 людей особового складу за попередню добу, заявляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 12 вересня.
За оцінкою командування, загальні втрати РФ з 2022 року сягнули 1 092 780 військових.
Також, додає Генштаб, російська армія втратила:
- 11 177 танків (+1 за добу)
- 23 266 бойових броньованих машин (+2)
- 32 668 артилерійських систем (+40)
- 1 485 реактивних систем залпового вогню (+2)
- 1 217 засобів протиповітряної оборони
- 422 літаки
- 341 гелікоптер
- 58 467 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+273)
- 3 718 крилатих ракет
- 28 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 61 403 автомобілі й автоцистерни (+64)
- 3 964 одиниці спеціальної техніки
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
За даними російських видань «Медуза» і «Медіазона», на серпень 2025 року втрати Росії на війні проти України становили близько 219 тисяч осіб убитими – такого висновку вони дійшли, вивчивши реєстр спадкових справ і поіменний список загиблих.
Читайте також: На Запорізькому напрямку загинув пілот українського Су-27 – командування
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
1 серпня президент США Дональд Трамп навів дані про втрати України й Росії у повномасштабній війні, яку Москва веде з лютого 2022 року. «Мені щойно повідомили, що майже 20 тисяч російських солдатів загинули цього місяця у безглуздій війні з Україною. З початку року Росія втратила 112,5 тисячі солдатів… Україна, однак, також сильно постраждала. З 1 січня 2025 року вона втратила приблизно 8 тисяч солдатів, і це число не включає зниклих безвісти», – написав Трамп у власній мережі TruthSocial, не вказавши, хто саме надав йому ці дані.
Читайте також: Кількість результативних операцій української розвідки в окупованому Криму зросла. Про що це свідчить?
Журналісти у своїх публікаціях незмінно вказують, що реальні втрати російських військових значно вищі – не про всі смерті повідомляють ЗМІ й органи влади, не всі військові поховання можуть підрахувати волонтери.
«Хочуть бути з Україною»: куди вступає молодь з окупованих територій?
До українських вишів цього року вступили близько 5 тисяч абітурієнтів із окупованих та прифронтових територій. Про це днями повідомив генеральний директор директорату вищої освіти та освіти дорослих МОН України Олег Шаров.
За його словами, вони скористалися спеціальною процедурою вступу – так званою «квотою два». Ті вступники, які не встигли подати документи в основний період, спочатку зараховуються на контракт, а згодом переводяться на бюджетну форму навчання.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» дізнавався про те:
- Які виші обрали абітурієнтів з окупованих територій для вступу?
- З якими проблемами зазвичай стикаються?
- Яким є навчання у так званих університетах на окупованих територіях півдня?
У Міносвіти наголошують, що більшість абітурієнтів з окупованих територій свідомо обирають українські університети. Частина з них переїжджає на підконтрольну Україні територію, інші навчаються дистанційно, залишаючись в окупації. Дані таких студентів не розголошуються – задля безпеки їхніх родин, які залишилися на захоплених Росією територіях.
Далі читайте тут