Рада безпеки ООН проведе засідання через російські дрони в Польщі
Рада безпеки ООН на прохання Польщі проведе екстрене засідання щодо порушення Росією польського повітряного простору, повідомило Міністерство закордонних справ Польщі.
Дату засідання там не назвали, проте Словенія, Данія, Греція, Франція і Велика Британія попросили Раду безпеки зібратися 12 вересня, повідомляє агентство Reuters із посиланням на дипломатів.
Раніше сьогодні президент Польщі Кароль Навроцький назвав вторгнення російських дронів у польський повітряний простір спробою Росії перевірити реакцію Варшави і НАТО.
«Російська провокація була не більше ніж спробою перевірити наші можливості та реакцію. Це була спроба перевірити механізм дії в рамках НАТО й наші можливості реагування. Завдяки чудовим польським пілотам і нашим союзникам, Польща, яка є членом НАТО, не боїться російських дронів», – написав Навроцький у соцмережі X.
Влада Польщі, починаючи з 10 вересня, обмежила польоти на сході країни на кордоні з Білоруссю й Україною. Обмеження діятимуть до 9 грудня 2025 року, повідомило Польське агентство з аеронавігаційного обслуговування. У зоні, де запровадили обмеження, цілодобово заборонено польоти цивільних безпілотників. Ночами в цій зоні можуть літати лише військові літаки, а вдень повітряні судна, які повідомили про політ владі Польщі. Крім того, в зоні можуть літати повітряні судна, які надають екстрену допомогу, у тому числі під час стихійного лиха чи надзвичайних ситуацій.
Обмеження на польоти запровадили на вимогу оперативного командування збройних сил Польщі «з міркувань державної безпеки», повідомили в агентстві аеронавігаційного обслуговування.
Польща запровадила обмеження після того, як близько 20 російських безпілотників залетіли на територію країни вночі 10 вересня. Щоб відбити загрозу, у повітря підняли винищувачі Польщі та Нідерландів. Частину дронів збили, частина впала на польську територію. Після того, що сталося, офіційна Варшава попросила союзників по НАТО надати додаткові системи протиповітряної оборони й технології боротьби з безпілотниками.
Польща також оголосила про повне закриття кордону з Білоруссю з 12 вересня через російсько-білоруські військові навчання «Захід-2025», які відбудуться з 12 до 16 вересня на території Білорусі.
На Запорізькому напрямку загинув пілот українського Су-27 – командування
Українські військові повідомляють про загибель на Запорізькому напрямку льотчика 39-ї бригади тактичної авіації майора Олександра Боровика.
Як повідомили у бригаді, пілот 1995 року народження загинув близько 13:30 11 вересня під час виконання бойового завдання на літаку Су-27.
«Причини й обставини з’ясовуються. Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким Олександра», – йдеться в повідомленні.
Минулого місяця у командуванні Повітряних сил повідомляли про загибель пілота винищувача МіГ-29 Сергія Бондаря після виконання бойового завдання при заході на посадку. У червні під час відбиття масованої російської атаки загинув пілот літака F-16 Максим Устименко.
Українська влада не наводить точної інформації про втрати серед військових у війні з Росією, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський на початку цього року в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
Генштаб: на фронті від початку доби було 88 боєзіткнень
На фронті від початку доби відбулося 88 бойових зіткнень, повідомив у своєму зведенні станом на 16:00 11 вересня Генштаб ЗСУ.
За повідомленням, найбільше російських атак було на Покровському напрямку. «Російські війська 28 разів намагалися йти вперед на позиції наших військ у районах населених пунктів Никанорівка, Маяк, Новоекономічне, Родинське, Миролюбівка, Лисівка, Звірове, Котлине, Удачне, Муравка, Дачне, Філія та в напрямку населеного пункту Покровськ. Наші захисники вже відбили 24 атаки, бої тривають», – йдеться в повідомленні.
За даними командування, російські атаки також зафіксували на Північно-Слобожанському, Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському, Придніпровському напрямках.
31 серпня президент України Володимир Зеленський після доповіді головкома ЗСУ Олександра Сирського заявив, що російська армія концентрує найбільші зусилля на Покровському напрямку і, «відповідно, зазнає найбільших втрат».
В оперативно-стратегічному угрупованні військ «Дніпро» минулого тижня заявили, що російська армія має завдання захопити восени Покровсько-Мирноградську агломерацію, зокрема йдеться про три міста – Добропілля, Покровськ і Мирноград.
Дізнатися ім'я і віддати тіло рідним. Як в Одесі встановлюють особи загиблих, чиї останки повернули до України
Радіо Свобода розповідає про те, як в Одесі відбувається процес ідентифікація частини переданих Росією тіл загиблих оборонців України.
Зеленський подякував Швеції за 20-й пакет військової допомоги
Президент України Володимир Зеленський 11 вересня подякував Швеції за оголошення про надання 20-го пакету військової підтримки.
«Новий пакет і зобов’язання щодо надання довгострокової підтримки є значним внеском у безпеку нашого континенту. Не менш важливо підтримувати темп і реалізовувати всі спільні ініціативи, спрямовані на досягнення гарантованого миру», – зауважив глава української держави.
Раніше 11 вересня міністр оборони Швеції Пол Йонсон повідомив, що вартістю нового пакету становитиме 836 мільйонів доларів. Швеція передає Україні, серед іншого, 18 нових систем Archer, що «є продовженням довгострокової військової допомоги Швеції Україні на 3,6 мільярда доларів щороку у 2026–2027 роках та 900 мільйонів доларів щорічного цивільного фінансування у 2026–2028 роках».
«Російська армія може очікувати шведсько-українських сюрпризів у майбутньому. Швеція продовжуватиме чинити жорсткий тиск на Росію, доки вона не зупинить цю війну», – наголосив Пол Йонсон.
Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон у липні 2025 року заявив, що Стокгольм продовжуватиме робити свій внесок у швидкі та суттєві поставки Україні.
«Я вітаю важливе рішення президента Трампа про надання Україні більш сучасної зброї і значне посилення економічного тиску на Росію. Як один з найбільших донорів України і разом з нашими союзниками по НАТО, Швеція продовжуватиме сприяти швидким і суттєвим поставкам в Україну», – написав він в соцмережі Х.
За словами Крістерссона, час має вирішальне значення.
«Чим швидше ми всі об’єднаємося, щоб змусити Росію припинити її жорстоку війну проти України, тим більше життів буде врятовано», – додав прем’єр Швеції.
14 липня президент США Дональд Трамп заявив під час зустрічі з Рютте, що планує надати Україні зброю на «мільярди доларів», яку закупить НАТО. Він назвав системи протиповітряної оборони Patriot серед військового обладнання, яке планується надати Україні.
Небо над Україною закриють через інцидент у Польщі?
Поява російських безпілотників у польському повітряному просторі є чимось більшим, ніж просто порушенням кордону, каже старший науковий співробітник Фонду захисту демократій Пітер Доран.
Після того, як Польща стала першою державою НАТО, яка збила російські безпілотники, експерт сказав Радіо Свобода, що російський лідер Володимир Путін досліджує західні оборонні системи, та закликав альянс і президента США Дональда Трампа відреагувати.
«Немає на жодній заправці». На окупованому Донбасі розгортається бензинова криза
Криза з бензином на окупованій частині Донбасу розгортається: у Донецьку та Луганську вже майже неможливо купити пальне для автомобіля – тільки за талонами, які видають співробітникам окупаційних установ і російським окупантам.
«Бензинова криза на Донбасі досягла апогею. Бензину не вистачає вже навіть російським військовим», – написав журналіст Денис Казанський в своєму телеграм-каналі.
На тих заправках, де поки ще вільно продають бензин, стоять величезні черги і ціни – понад 80 рублів за літр АІ-95, що на 10 рублів дорожче, ніж у Ростовській області РФ. Причому в сусідніх з українським Донбасом російських областях настільки значного дефіциту палива немає.
«Немає бензину по всьому місту на жодній заправці, – каже у відео, яке з'явилося в мережі, житель Луганська. – Для організацій є, а для звичайних людей, хто їздить за кермом, немає. Навіщо нам платити податки за авто та інші? Тоді треба всі заправки спалити і залишити одну, щоб постійно був бензин!».
Проблеми з бензином у Донецьку та Луганську почалися наприкінці серпня-початку вересня. До цього перебої з постачанням палива для населення почалися в Росії – причому офіційно російська влада не пояснює його причин і не говорить, коли вони будуть усунені.
З початку 2024 року російські НПЗ регулярно зазнають атак українських безпілотників. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
За даними Reuters, атаки ЗСУ вивели з ладу щонайменше 17% нафтопереробних потужностей і створили дефіцит бензину в деяких частинах Росії. Його миттєво відчули і на окупованих територіях України.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
«Про тебе все місто говорить». Освітянка з Херсонщини відкрила кав’ярню у Польщі
«Було тривожно, як все буде. А тепер відвідувачі приходять найбільше за українськими стравами. Навіть конкуренти із сусіднього закладу говорили: «Ти на ринку лише дев’ятий днів, а про тебе вже все місто говорить», – розповідає Олена Немченко.
Після початку повномасштабного вторгнення жінка разом із родиною переїхала з Херсонщини до Польщі. Спочатку вона працювала в одній із місцевих кав’ярень, а згодом відкрила власний заклад, у якому готує українські страви.
Нині у Польщі працює майже три десятки українських компаній, майже половину з яких відкрили після початку великої війни. Разом вони торік поповнили польський бюджет на понад 400 мільйонів доларів.
Про свій досвід відриття бізнесу за кордоном біженка розповіла проєкту Радіо Свобода «Ти як?».
Олена Немченко – освітянка з Херсонщини. Повномасштабне вторгнення вона зустріла у селищі Антонівка, що розташоване біля однойменного мосту. Населений пункт – один із найбільш обстрілюваних районів Херсонської громади, про що свідчать зведення обласної адміністрації та Генштабу.
Читайте далі тут
Через російські атаки в Куп’янському районі постраждали п’ятеро людей, з них троє – поліцейські
Російські війська двічі атакували Куп’янський район від початку доби, повідомляють місцеві служби.
Зокрема, за даними Державної служби з надзвичайних ситуацій, вранці авіація РФ вдарила керованими авіабомбами по селу Грушівка прифронтової Кіндрашівської громади.
«Внаслідок обстрілу сталася пожежа у приватній оселі площею 30 м кв., зазнали пошкоджень кілька приватних житлових будинків, дві жінки 54 та 83 років дістали поранень», – повідомляє ДСНС.
У ліквідації наслідків атаки брали участь вісім рятувальників, в тому числі медичний розрахунок ДСНС та офіцер-рятувальник громади.
Також поліція Харківської області повідомила про удар російського FPV-дрона по службовому автомобілю правоохоронців під час патрулювання Куп’янського району. Це сталося поблизу села Осинове.
Латвія закриває повітряний простір біля кордону з Білоруссю й Росією щонайменше на тиждень
Латвія закриває повітряний простір вздовж східного кордону з Білоруссю та Росією щонайменше до 18 вересня, заявило Міністерство оборони у четвер. Обмеження набуває чинності о 18 годині 11 червня.
Міністр оборони Латвії Андріс Спрудс назвав «сигналом попередження» російські безпілотники в повітряному просторі НАТО і закликав зробити все можливе, щоб «запобігти ескалації атак дронів».
«Закриття повітряної зони Латвії дозволить нам повністю контролювати обмежений повітряний простір, полегшить виявлення несанкціонованих літальних об’єктів, звільнить обмежену зону для винищувачів місії НАТО з патрулювання повітряного простору Балтії та нашої протиповітряної оборони, а також дозволить проводити посилені випробування акустичних систем моніторингу повітряного простору, проводити симуляції роботи дронів та боротьби з ними, розгортати додаткові мобільні бойові підрозділи та проводити навчання», – йдеться в коментарі Спрудса.
Токсична Тоска. Україна обурена виступами російської сопрано Нетребко в Лондоні
Вона ще не виходила на сцену, але майбутні виступи російської сопрано Анни Нетребко у британському Королівському оперному театрі викликали гнівну критику з боку Києва та спричинили протести в Лондоні на тлі триваючого вторгнення Росії в Україну.
Анна Нетребко має виконати головну партію в опері Джакомо Пуччіні «Тоска» протягом чотирьох вечорів цього місяця, починаючи з 11 вересня. Також заплановано, що акторка з подвійним громадянством Росії та Австрії виступить у опері «Турандот» Пуччіні на тому ж майданчику в грудні та дасть сольний виступ взимку.
Йдеться про зв'язки Нетребко з президентом Росії Володимиром Путіним та її минулі дії у зв'язку з агресією Москви проти України, адже повномасштабне вторгнення у 2022 році відбулося після анексії Криму та початку війни на Донбасі у 2014 році.
У заяві, опублікованій через кілька тижнів після початку повномасштабного вторгнення, Нетребко засудила війну проти України та спробувала дистанціюватися від Путіна, але утрималася від прямої критики кремлівського керманича.
«Помилка опери»
Критики в Україні та за кордоном кажуть, що Королівська опера робить помилку, запрошуючи Нетребко на сцену, оскільки мільйони людей страждають в Україні. Вони звинувачують її в підтримці зусиль Росії щодо захоплення більшої частини східної та південної України, згадуючи, як вона позувала з лідером сепаратистів у Донецькій області та тримала прапор так званої «Новоросії» у 2014 році.
Читайте далі тут
Польща на три місяці обмежила польоти на кордоні з Білоруссю та Україною
Влада Польщі обмежила польоти на сході країни на кордоні з Білоруссю та Україною, починаючи з 10 вересня. Обмеження діятимуть до 9 грудня 2025 року, повідомило Польське агентство з аеронавігаційного обслуговування.
У зоні, де запровадили обмеження, цілодобово заборонено польоти цивільних безпілотників. Ночами в цій зоні можуть літати лише військові літаки, а вдень повітряні судна, які повідомили про політ владі Польщі.
Крім того, в зоні можуть літати повітряні судна, які надають екстрену допомогу, у тому числі під час стихійного лиха чи надзвичайних ситуацій.
Обмеження на польоти запровадили на вимогу оперативного командування збройних сил Польщі «з метою державної безпеки», повідомили в агентстві аеронавігаційного обслуговування.
Президент Фінляндії прибув до Києва, планує обговорити «зусилля з припинення війни» із Зеленським
Президент Фінляндії Александр Стубб прибув до Києва – про його приїзд повідомили керівник Офісу президента Андрій Єрмак і міністр закордонних справ Андрій Сибіга.
За словами Сибіги, Стубб проведе переговори з президентом Володимиром Зеленським про «нашу європейську безпеку та інтеграцію, трансатлантичний тиск на Росію та кроки до міцного миру». Голова МЗС подякував Фінляндії за підтримку, лідерство в ОБСЄ та принципову позицію.
Зеленський згодом повідомив про спільне зі Стуббом вшанування загиблих українських військових у Києві.
МЗС Польщі та Литви «вітають» готовність України надати партнерам дані про протидію атакам Росії
Міністри закордонних справ Литви, Польщі та України, об’єднаних у форматі Люблінського трикутника, засудили заліт російських дронів у повітряний простір Польщі – про це йдеться в заяві дипломатів, отриманій Радіо Свобода 11 вересня.
Відомства назвали подію «навмисним і скоординованим ударом, який є безпрецедентною провокацією та ескалацією напруги».
За заявою, дії Росії та згода Білорусі на використання її повітряного простору становлять пряму загрозу безпеці країн регіону.
«Лише спільні скоординовані дії можуть гарантувати безпеку наших громадян. Ми відзначаємо та цінуємо готовність України ділитися всіма наявними розвідувальними та оперативними даними з Польщею, Литвою та іншими партнерами для побудови ефективної системи раннього попередження та захисту від російсь
Григоров: російський дрон пошкодив найстарішу кам’яну будівлю Сум – собор у центрі міста
Російський безпілотник влучив у Свято-Воскресенський кафедральний собор Православної церкви України в Сумах, заявив голова Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров 11 вересня.
«Ворожий безпілотник влучив у собор – символ міста в центрі Сум. Внаслідок удару російського дрона є пошкодження. Інформація щодо постраждалих уточнюється», – повідомив він у своїх соцмережах.
Григоров додав, що на місці працюють необхідні служби, триває обстеження території.
Він звернув увагу на те, що собор є найстарішою кам’яною будівлею Сум і пам’яткою архітектури національного значення.
Читайте також: Росія обстріляла Суми, пошкоджений заклад освіти – голова області
«Атака по такій святині – ще одне свідчення цинічних злочинів Росії проти цивільних і нашої культурної спадщини», – додав голова області.
Будівництво собору в Сумах було завершене 1702 року.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Встановлені 16 місць падіння російських дронів у Польщі
Радіо Свобода та волонтери проекту Geoconfirmed за фото та відео визначили точні координати дев’яти місць падіння російських бойових безпілотників, які вторглися у повітряний простір Польщі у ніч проти 10 вересня – про це повідомила російська служба Радіо Свобода.
Ще кілька місць падіння російських дронів журналісти нанесли на інтерактивну мапу на основі даних, опублікованих у місцевих медіа. Згідно з нею, більшість дронів впали на сході Польщі, один – на півночі, в Вармінсько-Мазурському воєводстві.
За даними польської влади, під час нічної атаки по Україні 10 вересня 19 російських дронів порушили повітряний простір країни, їх збили сили НАТО.
В операції брали участь польські винищувачі F-16, нідерландські F-35, італійські літаки-розвідники AWACS і літаки-дозаправники, які спільно експлуатуються НАТО.
Російський наступ на Запоріжжя провалився: причини
Російські війська просунулися в південній частині Приморського, що на заході Запорізької області. На інших ділянках фронту в Запорізькій області – армія РФ атакувала безрезультатно, повідомив днями у своєму звіті американський Інститут вивчення війни.
За даними аналітиків, опубліковані геолокаційні відеозаписи свідчать про те, що російські війська нещодавно просунулися в районі Приморського, а саме на північний захід від Оріхова.
- Чи ускладнюється ситуація на фронті на Запорізькому напрямку?
- Чи буде російська армія намагатися просунутися до обласного центру?
- Чому російський дрон зміг долетіти до Запоріжжя, і чи можуть у цьому місті бути такі ж масові дронові атаки, як у Херсоні?
Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Далі читайте тут
Розстріляли на власному подвір’ї: Радіо Свобода публікує нові докази вбивств цивільних у Бучі
Радіо Свобода отримало в розпорядження фото із дрону, на якому зафіксовано, як група російських військових проводить так звану зачистку на приватному подвір’ї у Бучі, а поруч них лежить розстріляний господар цього будинку ‒ 69-річний Валерій Кізілов.
На знімку помітно, що армійці одягнені в темнозелену форму з білими пов’язками – тактичний знак розрізнення, який використовувала тоді армія РФ. Метадані фото свідчать, що воно було зроблене невдовзі після вбивства бучанця Кізілова, яке сталося 4 березня 2022 року близько 17:00.
Російські обстріли: загинули двоє жителів Донеччини, поранений на Харківщині підліток помер у лікарні
Внаслідок російських обстрілів за попередню добу є загиблі та поранені в кількох прифронтових областях, повідомляє місцева влада вранці в четвер.
Зокрема, голова Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін повідомив про двох загиблих – у Новодонецькому і Костянтинівці.
«Ще 10 людей в області за добу дістали поранення», – додав він.
Поранені – жителі Краматорська, Новодонецького та Костянтинівки.
За даними голови Харківщини Олега Синєгубова, за добу постраждали п’ятеро жителів села Благодатівка Кіндрашівської громади: 67-річний і 57-річний чоловіки та жінки 63, 61, 55 років.
Також він згодом повідомив про смерть у лікарні 15-річного хлопця, який напередодні постраждав внаслідок російського обстрілу Куп’янського району.
Кадиров відповів СБУ віршем. Як відреагував очільник Чечні на висунуті йому нові підозри
Перші підозри на адресу очільника Чечні Рамзана Кадирова СБУ України висунула ще влітку 2022 року. У спецслужбі заявили, що на початку повномасштабного вторгнення Росії Кадиров «особисто керував розробкою і плануванням окремих військових операцій, віддавав накази, заслуховував звіти і доповіді керівників» підрозділів 46–ї окремої бригади військ національної гвардії.
Слідчі тоді інкримінували главі Чечні три кримінальні статті:
- планування, підготовка, розв'язання та ведення агресивної війни;
- вчинення умисних дій з метою зміни кордонів України, що призвели до загибелі людей та інших тяжких наслідків;
- а також виправдання збройної агресії РФ, розпочатої у 2014 році, виправдання окупації та героїзація осіб, які чинили агресію.
«Панове СБУшники, визначте місце, куди нам з'явитися. Ми із задоволенням приїдемо та розберемося, хто злочинець, хто вбивця, хто терорист», – відповів на це Кадиров у своєму телеграмі.
Щоправда, в Україні він помічений так і не був.
Які нові підозри висунули Кадирову?
Нові підозри главі Чечні СБУ заочно висунула 1 вересня 2025 року. Вони стосуються його заяв після першої успішної атаки українських БПЛА на Чечню в жовтні 2024 року – тоді в Гудермесі загорівся дах однієї з будівель «російського університету спецназу», де готують найманців на війну з усієї Росії.
Коментуючи удар, Кадиров заявив, що віддав наказ чеченським командирам армії РФ на передовій не брати українців у полон, а «знищувати» на місці. Через кілька днів глава республіки скасував цей наказ – нібито з міркувань гуманності.
На початку грудня, після нової атаки БПЛА, Кадиров у Грозному на камеру, в присутності українських військовополонених, заявив про намір використовувати їх як «живий щит», що заборонено Женевською конвенцією. Одному із захоплених у полон українських юнаків глава Чечні тоді запропонував застрелитися.
Саме ці заяви стали причиною нової кримінальної справи СБУ проти очільника Чечні.
Сам Кадиров на висунуті підозри відповів декламуванням вірша, образами на адресу СБУ, президента України Зеленського, української держави та новими погрозами.
Також, він іронічно «обурився», що йому висунуто всього «лише підозри», натякаючи на те, що йому це нічим не загрожує.
У незалежних правозахисників і журналістів немає доступу до українців, яких утримують у Чечні. На початку року в українському Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими повідомляли, що загалом на території республіки можуть перебувати понад 150 військовослужбовців ЗСУ.