Туск: консультації Польщі із союзниками є «офіційним запитом» на активацію статті 4 договору НАТО

Польща проводить консультації із союзниками по Північноатлантичному альянсу, заявив прем’єр-міністр країни Дональд Туск. Цю заяву в польському Сеймі наводить його канцелярія.

«Збиття безпілотників, що загрожують нашій безпеці, є успіхом для сил Польщі й НАТО, а також змінює політичну ситуацію. Відповідно, консультації союзників набули форми офіційного запиту на активацію статті 4 Північноатлантичного договору», – заявив він.

Стаття 4 Північноатлантичного договору передбачає, що його сторони консультуватимуться між собою щоразу, коли, на думку якоїсь із них, виникне загроза територіальній цілісності, політичній незалежності або безпеці будь-якої із сторін.

Раніше Туск повідомив про консультації Польщі з союзниками у зверненні перед позачерговим засіданням уряду через російські дрони в повітряному просторі країни 10 вересня.

«Ми, скоріш за все, маємо справу з масштабною провокацією, але водночас проводимо консультації з нашими союзниками. Я постійно контактую з Генеральним секретарем НАТО, щоб у найближчі години, дні та в довгостроковій перспективі ми могли діяти так само ефективно, як і цієї ночі у випадку загроз такого типу», – заявив голова польського уряду.

«Польща має право захищатися»: президентка Європарламенту про дронову атаку

Польща має повне право захищатися від будь-якого нападу – на цьому наголосила президентка Європарламенту Роберта Мецола, спілкуючись із журналістами у Страсбурзі 10 вересня, передає кореспондент Радіо Свобода.

Таким чином посадовиця прокоментувала появу групи безпілотників у повітряному просторі Польщі й рішення керівництва країни їх збивати.

«Польща має повне право захищати себе. Ми ще аналізуємо, що сталося – бачили заяви польського уряду і його очільника. Але не сумнівайтеся – в Польщі є повне право на захист від будь-якого нападу», – сказала вона.

Водночас Мецола зауважила, що інцидент є тестом для Європейського Союзу і НАТО:

«(Польща – ред.) не лише держава-член ЄС, але й держава-член НАТО. І тут під сумнів ставляться не лише наші спільні оборонні можливості та наша безпека, але й те, наскільки ми готові до будь-якого подібного нападу».

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив про «величезну кількість» російських дронів, що порушили повітряний простір протягом ночі на 10 вересня. За його словами, ті безпілотники, які становили пряму загрозу, були збиті.

Туск: «величезна кількість» російських дронів порушила повітряний простір Польщі

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск підтвердив, що дрони, збиті в Польщі вранці 10 вересня, були російськими:

«Минулої ночі повітряний простір Польщі порушила величезна кількість російських дронів. Ті дрони, які становили пряму загрозу, були збиті».

Туск додав, що перебуває на постійному зв’язку з генеральним секретарем НАТО Марко Рютте і союзниками Польщі.

Читайте також: Підсумки атаки РФ: «щонайменше» 8 російських БПЛА полетіли в напрямку Польщі – Повітряні сили

За даними Повітряних сил України, щонайменше вісім безпілотників, запущених російською армією, перетнули державний кордон у напрямку Польщі.

Російська сторона наразі не коментувала ці заяви.

Вранці 10 вересня Оперативне командування Польщі повідомило про «безпрецедентне порушення польського повітряного простору безпілотниками». Військові заявили, що деякі з безпілотників були збиті, їхнє точне походження не уточнювали.

Згодом польська поліція повідомила про виявлення пошкодженого дрона в Люблінському воєводстві.

«Кладовище було всюди». Загиблі в Маріуполі – нові свідчення та підрахунки

Маріуполь – другий у світі після Руанди за кількістю загиблих цивільних. Такі дані оприлюднило британське видання The Guardian у статті про рівень загибелі місцевих жителів у війні в Газі. Журналісти опублікували інформацію з орієнтовними показниками співвідношення жертв серед цивільних і військових у різних воєнних конфліктах у світі, які відбулися після 1989 року.

• Про яку кількість жертв у Маріуполі відомо на сьогодні?
• З чим пов'язана масова загибель маріупольців на початку повномасштабного вторгнення?
• Чи відповість Росія за скоєні у Маріуполі злочини?

Дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

За даними британського видання, під час російської облоги міста 2022 року 95% загиблих були цивільними жителями й 5% – військовими. На третьому місці у цьому списку – Сребрениця у Боснії і Герцеговині, на четвертому – Газа, а на п'ятому – сирійське місто Алеппо.

Символом воєнного злочину Росії проти місцевих жителів став Маріупольський драматичний театр, зазначили у міськраді. Загарбники скинули на будівлю дві авіабомби, попри напис великими літерами «ДІТИ».

Загалом, за попередніми даними міської ради, у Маріуполі загинули щонайменше 22 тисячі людей. Проте кількість жертв може бути в рази більшою. Тим часом Росія звинувачує українських військових у начебто скоєнні вбивств цивільних жителів Маріуполя і проводить так звані судові процеси над бійцями, які перебувають у російському полоні.

«Понад 20 тисяч загиблих»

Перший заступник міського голови Маріуполя Михайло Когут розповів «Новинам Приазов'я», як місцева влада збирає свідчення про загиблих маріупольців.

«Ми бачили це на власні очі, перебуваючи в той період у місті. Коли оцінку пошкоджень робили, ми розуміли, що кожна друга багатоповерхівка була знищена. Під час російських обстрілів люди ховалися у підвалах цих будівель. Якщо порахувати навіть математично, то ми розуміємо, що це понад 20 тисяч [осіб] перебували в будинках, які потім Росія просто зносила, вивозила, приховуючи свої злочини. За знімками, які надали наші європейські партнери на травень 2022 року, ми бачили, що майже 6000 приватних будівель було пошкоджено і знищено. Можна припустити, що там ще понад три тисячі людей могли перебувати», – розповів Когут.

За словами посадовця, після детального опрацювання кількість свідчень складає 9280. Це не остаточна цифра, влада продовжує опрацьовувати інші свідчення та знаходити свідків.

Читайте далі тут

Розкішна яхта і санкції: історія конфіскації судна, яке пов'язують із російським олігархом

Продається: розкішна моторна яхта. Право власності запекло оскаржують. Історія про «Амадею» – 106-метрову яхту вартістю 325 мільйонів доларів, що має вертолітний майданчик, басейн, джакузі та «вражаючий зимовий сад на сонячній палубі», – ймовірно, дійде до фіналу 10 вересня, коли має пройти аукціон, призначений урядом США.

Цей продаж є кульмінацією понад трирічної жорсткої юридичної боротьби за те, хто насправді є власником яхти.

Міністерство юстиції США конфіскувало судно на Фіджі у 2022 році, заявивши, що воно належить Сулейману Керімову – російському мільярдеру з політичними зв’язками, який потрапив під санкції у 2018 році у відповідь на «зловмисну діяльність Росії по всьому світу».

Не так швидко, – відповіли юристи Едуарда Худайнатова, колишнього топменеджера російського державного нафтового гіганта «Роснефть», які наполягають, що саме він є справжнім власником яхти, а справа уряду США є необґрунтованою та не підкріплена доказами. Худайнатов не перебуває під санкціями.

У березні суд США ухвалив рішення на користь Міністерства юстиції, відкривши шлях до проведення аукціону.

Зв’язатися з Худайнатовим для коментаря не вдалося. Представник юридичної команди Худайнатова, що базується у США, відмовився коментувати аукціон, натомість пославшись на попередню заяву, коли минулого місяця розпочалася процедура збору заявок на участь у торгах.

«Продаж є неправомірним і передчасним; ми зберігаємо право власності й активно оскаржуємо рішення про конфіскацію», – наводять слова адвоката захисту Адама Форда.

«Якщо наша апеляція буде успішною, уряд буде зобов’язаний відшкодувати повну вартість судна. Ми сумніваємося, що хтось із розсудливих покупців захоче придбати його за ринковою ціною, адже право власності може – і буде – оскаржено в судах за межами США, що наражає покупців на багаторічні, дорогі й непередбачувані судові процеси».

ОВА: через удар Росії на Житомирщині загинула людина

Російська армія атакувала Житомирську область дронами-камікадзе та крилатими ракетами в рамках атаки вранці 10 вересня, повідомив голова області Віталій Бунечко.

«Внаслідок ударів одна людина загинула, ще одна отримала поранення», – заявив він.

За даними голови області, атака пошкодила кілька цивільних підприємств та приватні будинки. Ліквідація наслідків триває.

Читайте також: Атака РФ: командування Польщі заявило про збиття дронів у своєму повітряному просторі

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Генштаб ЗСУ: російська армія втратила близько 990 військових за добу

Російські втрати в Україні за час повномасштабної війни сягнули близько 1 091 000 військових, заявляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 10 вересня.

За оцінкою командування, армія РФ втратила близько 990 людей особового складу за попередню добу.

Також штаб оновив дані про втрати російської техніки:

• 11 172 танки (+3 за добу)
• 23 262 бойові броньовані машини (+1)
• 32 606 артилерійських систем (+29)
• 1 483 реактивні системи залпового вогню (+1)
• 1 217 засобів протиповітряної оборони
• 422 літаки
• 341 гелікоптер
• 57 851 безпілотник оперативно-тактичного рівня (+347)
• 3 691 крилата ракета
• 28 кораблів і катерів
• 1 підводний човен
• 61 290 автомобілів і автоцистерн (+83)
• 3 964 одиниці спеціальної техніки (+1)

Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.

За даними російських видань «Медуза» і «Медіазона», на серпень 2025 року втрати Росії на війні проти України становили близько 219 тисяч осіб убитими – такого висновку вони дійшли, вивчивши реєстр спадкових справ і поіменний список загиблих.

Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.

Під Мінськом будують секретну військову базу, де зможуть зберігати «Орешник». Супутникові знімки

У Білорусі будують новий військовий об’єкт, який може мати стратегічне значення для РФ у війні проти України.

Будівельні роботи на півдні від Мінська поблизу села Павлівка розпочалися понад рік тому, у червні 2024 року. Нині площа будівельного майданчика становить понад 2 квадратних кілометри. Це приблизно 280 футбольних полів. Експерти припускають, що тут може бути розміщений російський балістичний ракетний комплекс «Орешник».

Це будівництво помітили журналісти проєкту «Схеми» (Радіо Свобода), аналізуючи знімки, зроблені супутником Planet Labs над територією Білорусі, разом з журналістами білоруської служби Радіо Свобода та естонськими виданнями Delfi Estonia і Eesti Ekspress. В межах цієї співпраці журналісти створили мапу військових об’єктів Білорусі, до якої увійшли як повністю нові, так і модернізовані старі військові бази та полігони, які, зокрема, будуть використовуватись під час спільних з Росією навчань «Захід-2025», що пройдуть з 12 по 16 вересня.

Читайте далі тут

Польща збирає тероборону

На тлі атаки російських дронів по Польщі членів територіальної оборони попросили бути готовими до можливого виклику у більш стислі терміни, ніж стандартна процедура, на тлі триваючої операції зі знешкодження російських БпЛА, що залетіли у повітряний простір Польщі.

В оголошенні йдеться, що у зв’язку з порушенням повітряного простору Польщі та роботою наземних пошукових команд вводиться скорочений час потенційного виклику тероборонівців на збір.

Зокрема, у найближчих до східного кордону Підляському, Мазовецькому, Люблінському, Підкарпатському воєводствах військові тероборони можуть отримати виклик за 6 годин до часу, коли мають з’явитися.

У Поморському, Вармінсько-Мазурському, Куявсько-Поморському, Лодзькому, Свєнтокшиському та Малопольському воєводствах в центральній частині країни сповіщення може прийти за 12 годин до часу збору.

В інших воєводствах викликів у терміновому порядку не планують.

«Зберігайте спокій та поширюйте повідомлення лише від військових та державних служб. Якщо ви натрапите на уламки – не підходьте та повідомте поліцію», – додають у повідомленні.

Частину дронів, які перетнули кордон Польщі, збили

Оперативне командування Збройних сил Польщі заявило, що «внаслідок сьогоднішньої атаки Російської Федерації на територію України сталося безпрецедентне порушення польського повітряного простору об’єктами типу дрон. Це акт агресії, який становить реальну загрозу безпеці наших громадян».

У зв'язку з цим за наказом оперативного командувача Збройних сил Польщі були «негайно розпочаті оборонні процедури»

«Польські та союзні засоби спостереження за допомогою радіолокації відстежували кілька об'єктів, а щодо тих, які могли становити загрозу, командувач Оперативного командування ЗС прийняв рішення про їх нейтралізацію. Частина дронів, які вторглися в наш повітряний простір, була збита. Триває пошук і локалізація місць можливого падіння цих об'єктів», – йдеться у повідомленні.

В Оперативному командуванні ЗС Польщі наголосили, що вони моніторять поточну ситуацію, а польські та союзні сили і засоби залишаються «у повній готовності до подальших дій».

Польщу атакували російські дрони. Командування це визнало

Оперативне командування Збройних Сил Польщі офіційно підтвердило порушення повітряного простору країни ударними дронами Росії.

Шмигаль на «Рамштайні» заявив, що Україні потрібні додаткові 10 систем Patriot

іністр оборони Денис Шмигаль заявив на засіданні Контактної групи з оборони України у форматі «Рамштайн», що Україні терміново потрібні додаткові 10 систем Patriot, а також ракети для Patriot, SAMP/T, NASAMS, IRIS-T і HAWK.

«Це питання нагальне, адже Росія планує нові удари по нашій енергетиці та інфраструктурі. Ми вдячні Німеччині за закупівлю двох зенітно-ракетних комплексів Patriot PAC-3», – написав міністр у телеграмі 9 вересня.

Крім того, за словами Шмигаля, для України критично важливо активно реалізувати такі ініціативи:

• PURL, при чому, як заявив міністр, потрібен чіткий графік регулярного фінансування і постачання пакетів озброєнь
• шість мільярдів доларів на виробництво дронів (перехоплювачів для захисту економіки та цивільного населення; FPV, щоб утримувати фронт; ударних дронів для продовження тиску на російське військове виробництво і військові цілі
• закласти 60 мільярдів доларів у бюджетах країн-партнерів на 2026 рік для захисту Європи й України
• санкції і конфіскація заморожених російських активів, щоб у Росії залишалося менше ресурсів для війни.

Сьогодні в Лондоні відбулося 30-те засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн». Більшість учасників приєдналися онлайн. Український міністр був у Лондоні особисто. Крім того, особисто в зустрічі брали участь міністри оборони Німеччини Борис Пісторіус і Великої Британії Джон Гілі, а також генсекретар НАТО Марк Рютте.

До Контакної групи входять близько 50 країн, які координують надання військової підтримки Україні. Відкриваючи засідання, міністри оборони Великої Британії й Німеччини, оголосили про нові ініціативи з військової допомоги Україні.

Зокрема, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус оголосив, що його країна ініціює нову програму «глибоких ударів» і посилює підтримку закупівель дронів великої дальності для української оборонної промисловості. Також він повідомив, що Німеччина перебуває у процесі постачання двох повних систем ППО Patriot до України.

Очільник оборонного відомства Великої Британії Джон Гілі оголосив, що протягом наступних 12 місяців Велика Британія профінансує виробництво й передачу Україні тисяч дронів-камікадзе великої дальності, які виготовляють у Британії.

Сибіга після розмови з Сійярто анонсував консультації щодо прав угорської меншини

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів телефонну розмову з очільником МЗС Угорщини Петером Сійярто, під час якої наголосив на необхідності консолідованої підтримки міжнародної спільноти для посилення тиску на Росію й анонсував подальші консультації з угорською стороною. Про розмову український міністр повідомив у соцмережі X.

«Ми обговорили майбутній візит віцепрем’єр-міністра України Тараса Качки до Будапешта й інші майбутні двосторонні контакти між Україною й Угорщиною. Ми з нетерпінням чекаємо на завтрашні консультації щодо прав угорської національної меншини. Україна готова працювати над усіма двосторонніми питаннями у дусі взаємної поваги», – заявив Сибіга.

Очільник МЗС також зазначив, що наголосив на необхідності якомога швидше відкрити переговорні кластери в переговорах про вступ України до ЄС і забезпечити підтримку цього кроку всіма державами-членами ЄС.

«Я також привітав 10-річну угоду Угорщини про постачання газу з Shell як важливий крок до зміцнення енергетичної безпеки нашого регіону та всієї Європи», – написав Сибіга.

«Безпека України і Європи є неподільною, і її зміцнення є нашим спільним інтересом. Прагматична й взаємовигідна співпраця між нашими двома країнами є ключовою, і ми пропонуємо угорській стороні конструктивно працювати над цим», – додав він.

Сійярто розмову поки що не коментував. Напередодні він анонсував зустріч із представником України в Будапешті цього тижня, кажучи, що на зустріч приїде Сибіга.

«Зустрінемося з Андрієм Сибігою в Будапешті цього тижня, щоб обговорити угорсько-українські відносини. Ми віримо в діалог і завжди готові до переговорів. Але м’яч на боці України: справжній прогрес можливий лише за умови повного відновлення прав, відібраних в угорців на Закарпатті», – написав Сійярто у соцмережі Х 8 вересня.

Угорщина в особі очільника уряду Віктора Орбана і голови дипломатії Петера Сійярта неодноразово демонструвала своє прихильне ставлення до Кремля. Від початку повномасштабного російського вторгнення Будапешт робить заяви, які суперечать загальній позиції ЄС про підтримку України.

Угорщина блокує прогрес України на шляху до ЄС, зокрема відкриття першого переговорного кластера «Основи». Прем’єр Угорщини Віктор Орбан, який раніше висловлював претензії до України через недостатній, як він вважав, захист нацменшин, зокрема угорської, згодом почав пояснювати це тим, що країна – у стані війни.

5 вересня Сійярто заявив, що Угорщина не змінює свою позицію щодо вступу України до Європейського Союзу. Він сказав про це після того, як президент України Володимир Зеленський вказав на «сигнал з Росії, що вони вже сприймають членство України в Євросоюзі» і що це «треба почути й іншим великим друзям Росії».

Більшість кредитів зі 150 млрд євро підуть на допомогу Україні – єврокомісар

Усі 150 мільярдів євро кредитів SAFE, які пропонувалися країнам Євросоюзу й партнерам на оборонні проєкти, повністю розподілені серед 19 країн, 13 із них планують використати їх для підтримки України, оголосив 9 вересня єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.

«Більшість держав-членів (13 із тих, хто подав заявки) зазначили, що планують використати кредити SAFE для підтримки України. Хоча обсягів наразі не уточнено, ми очікуємо, що SAFE стане ключовим інструментом у цьому питанні», – зазначив Кубілюс.

Схема кредитування під назвою «Дії безпеки для Європи» (SAFE) – це спільна схема запозичень, що підтримується бюджетом ЄС, для посилення оборонних можливостей ЄС і закупівлі оборонної продукції для підготовки до загрози військової агресії з боку Росії.

«Було багато скептицизму щодо можливо низьких відсотків. Тепер ми бачимо протилежне. Інтерес з боку держав-членів мав приголомшливий успіх. Зацікавлені не лише країни східного кордону», – заявив на пресконференції комісар ЄС з питань оборони.

За його словами, запити перевищили суму в 150 мільярдів, тому їх довелося дещо зменшити. Найбільше із загальної суми – 43,7 мільярда євро отримає Польща, на другому місці Румунія з 16,7 мільярда.

Угорщина і Франція зробили запит на суми по 16,2 мільярда євро кожна, Італія – 14,9 мільярда, Бельгія – 8,3 мільярда, Литва – 6,4 мільярда, Португалія – 5,8 мільярда і Латвія – 5,7 мільярда, серед інших.

У позиках також беруть участь Болгарія, Хорватія, Кіпр, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Греція, Словаччина й Іспанія. Вісім країн ЄС не подали заявки на отримання позик, оскільки вони могли самі позичати кошти за порівнянними або кращими ставками, повідомили у Єврокомісії.

Ці 19 країн ЄС мають до кінця листопада підготувати інвестиційні плани щодо того, як вони витрачатимуть кошти. Єврокомісія оцінить ці плани і здійснить перші виплати у першому кварталі 2026 року, сказав Кубілюс.

За словами єврокомісара, йдеться про інвестиції у три групи потреб. Великі європейські проєкти спільного інтересу – наприклад, система ПРО/ППО або «Східний оборонний щит». «Дві складові – класичні інженерні протимобільні заходи і сучасна «стіна дронів». Українці також пропонують цінні напрацювання щодо обох елементів», – розповів Кубілюс.

Друга група потреб – це стратегічні «енейблери» – засоби, що самі не «б’ють» по ворогу, але без них неможливо влучити в ціль: захищений супутниковий зв’язок, космічні розвіддані; а також логістика – важкі транспортні літаки, дозаправлення в повітрі тощо. «Тут нині значна залежність від США, тож треба розвивати власні спроможності», – підкреслив єврокомісар.

Третя група – це масове виробництво танків, артилерії тощо.

Схема пропонує 10-річний пільговий період для погашення позики, низькі процентні ставки і дозволяє укладати угоди з країнами, що не входять до ЄС, такими як Норвегія, Велика Британія чи Туреччина, які мають оборонне обладнання, в якому зацікавлений ЄС.

«Жахливі наслідки». У місії ООН відреагували на удар РФ по Яровій

У місії ООН назвали жахливими наслідки російського удару по Яровій на Донеччині, внаслідок чого 9 вересня загинули 24 людини, ще 19 – зазнали поранення.

Як заявила голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Даніель Белль, в організації продовжують збирати додаткову інформацію щодо удару.

«За даними місцевої влади, більшість загиблих були людьми старшого віку, які отримували свої пенсії. Опубліковані кадри безпосередньо після нападу, надані українськими органами влади, свідчать про жахливі наслідки. Жертви серед цивільних осіб переважно спостерігаються поблизу лінії фронту, на яку припадає понад 60 відсотків усіх втрат, при цьому найбільше страждають люди старшого віку й особи з інвалідністю», – зазначили в ООН.

Як нагадали у місії, її висновки показують, що потужні авіабомби, скинуті російськими збройними силами, призвели до 15 відсотків усіх жертв серед цивільних осіб у 2025 році, при цьому особливо багато втрат було у липні (67 загиблих і 209 поранених).

«Наша місія задокументувала, що приблизно 63 відсотки всіх жертв серед цивільних осіб у 2025 році припали на прифронтові райони, при цьому непропорційно постраждали люди старшого віку та особи з інвалідністю. Серед цивільних осіб, які загинули у прифронтових районах, понад 43 відсотки були старші за 60 років. Міжнародне гуманітарне право забороняє атаки на цивільних осіб і зобов’язує вживати всіх можливих заходів обережності, щоб уникнути жертв серед цивільних під час бойових дій», – наголосили у місії ООН.

За словами президента Володимира Зеленського, російські війська 9 вересня вдарили авіабомбою по селищу в момент, коли видавалися пенсії.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Зеленський: «Рамштайн» має дати конкретні результати щодо ППО і PURL

Президент України Володимир Зеленський висловив очікування, що за результатами засідання Контактної групи з оборони України у форматі «Рамштайн», яке відбувається в Лондоні, будуть результати щодо посилення протиповітряної оборони України і щодо виділення нових коштів на закупівлю американської зброї за програмою PURL («Перелік пріоритетних потреб України»).

«Ще з цього лютого росіяни відмовляються від усіх пропозицій припинення вогню. Тижнями Росія не може – і не хоче – сказати щось конкретне у відповідь США про формат зустрічі лідерів. Росія вкладається у війну й тільки у війну. Сила потрібна у відповідь. І ми говоримо про посилення нашої ППО – потрібні більш швидкі рішення щодо систем, «Петріоти» передусім… «Рамштайн» на цьому тижні має дати конкретні результати щодо ППО та у фінансах на програму PURL, яка дає змогу купувати американську зброю. Вересень має бути результативним для цієї програми», – сказав Зеленський у вечірньому зверненні.

30-те засідання у форматі «Рамштайн» почалося ввечері 9 вересня у форматі онлайн. При цьому в Лондоні, зокрема, присутній міністр оборони України Денис Шмигаль.

До Контакної групи входять близько 50 країн, які координують надання військової підтримки Україні. Пресконференція за підсумками сьогоднішньої зустрічі не передбачена. Відкриваючи засідання, міністри оборони Великої Британії й Німеччини, оголосили про нові ініціативи з військової допомоги Україні.

Зокрема, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус оголосив, що його країна ініціює нову програму «глибоких ударів» і посилює підтримку закупівель дронів великої дальності для української оборонної промисловості. Також він повідомив, що Німеччина перебуває у процесі постачання двох повних систем ППО Patriot до України.

Очільник оборонного відомства Великої Британії Джон Гілі оголосив, що протягом наступних 12 місяців Велика Британія профінансує виробництво й передачу Україні тисяч дронів-камікадзе великої дальності, які виготовляють у Британії.

«Глибокі удари» – Британія і Німеччина оголосили про внески в допомогу Україні на зустрічі «Рамштайн»

Міністри оборони Великої Британії й Німеччини, відкриваючи 30-ту зустріч у форматі «Рамштайн» (Контактна група з оборони України), оголосили про нові ініціативи з військової допомоги Україні. Зокрема, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус оголосив, що його країна ініціює нову програму «глибоких ударів» і посилює підтримку закупівель дронів великої дальності для української оборонної промисловості.

«У межах цієї ініціативи ми укладаємо низку контрактів з українськими підприємствами на загальну суму 300 мільйонів євро. Ці контракти передбачають постачання кількох тисяч дронів великої дальності різних типів українського виробництва. Вони гнучкі й містять опції для збільшення обсягів», – оголосив Пісторіус і закликав партнерів долучитися до цієї ініціативи.

Також він повідомив, що Німеччина перебуває у процесі постачання двох повних систем ППО Patriot до України. «Разом із нашими американськими союзниками ми робимо можливим швидку заміну систем Patriot», – сказав Пісторіус та подякував Норвегії, яка взяла на себе половину витрат у цьому питанні.

«Перші пускові установки вже передані Україні», – сказав німецький міністр.

Очільник оборонного відомства Великої Британії Джон Гілі оголосив, що протягом наступних 12 місяців Велика Британія профінансує виробництво та передачу Україні тисяч дронів-камікадзе великої дальності, які виготовляють у Британії.

За його словами, Велика Британія вже використала понад один мільярд фунтів заморожених російських активів для закупівлі «життєво необхідної техніки безпосередньо для України».

Гілі також відзвітував про результати 50-денної кампанії, про яку він оголосив на попередній зустрічі «Рамштайн» у липні. За його словами, за цей час Велика Британія поставила майже п’ять мільйонів набоїв, 60 тисяч артилерійських снарядів, ракети і боєприпаси, 2 500 безпілотних платформ і 200 систем радіоелектронної боротьби й оборони.

«Як сказав президент Трамп, мир досягається через силу. І наше завдання як членів Контактної групи з оборони України – не знехтувати цим миром, забувши про війну. Ми посилили нашу військову допомогу Україні, але й Путін посилив свої дії. Тому ми маємо робити більше. Ми маємо пришвидшуватися», – сказав британський міністр оборони.

30-те засідання у форматі «Рамштайн» почалося ввечері 9 вересня у форматі онлайн. При цьому в Лондоні, зокрема, присутній міністр оборони України Денис Шмигаль.

До Контакної групи входять близько 50 країн, які координують надання військової підтримки Україні. Пресконференція за підсумками сьогоднішньої зустрічі не передбачена.

Попереднє засідання «Рамштайну» під головуванням Німеччини і Великої Британії в липні також відбулося в онлайн-форматі.

Міністр оборони України Денис Шмигаль і головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський на зустрічі у форматі «Рамштайн» 21 липня повідомили, що найкритичнішою потребою України є закупівля систем протиповітряної оборони і боєприпасів до них.

Туск заявив про затримання білоруського агента в Польщі

У Польщі заарештували білоруського агента і вишлють дипломата, який «підтримував агресивні дії білоруської держави проти Польщі», заявив 9 вересня прем’єр-міністр Дональд Туск.

«Агентство внутрішньої безпеки (ABW) вчора затримало білоруського агента. Затримання є результатом співпраці, зокрема, зі службами Румунії і Чехії», – написав Туск у соцмережі X.

Раніше сьогодні Туск оголосив, що Польща закриє кордон із Білоруссю в ніч із 11 на 12 вересня.

«У п’ятницю на території Білорусі, дуже близько до польського кордону, починаються дуже агресивні, з точки зору військової доктрини, російсько-білоруські маневри… Їхньою метою, в сенсі імітації операцій, поки що, є знаменитий Сувалкський перешийок (прикордонна зона між Польщею та Литвою довжиною кількадесят кілометрів, який відділяє союзну РФ Білорусь і російський ексклав, Калінінградську область – ред.). Ми також маємо справу зі зростанням кількості різних провокацій з боку Росії та Білорусі», – сказав він.

Чеські служби безпеки 8 вересня оголосили про викриття мережі білоруських спецслужб, що діють у Європі, й оголошення персоною нон ґрата білоруського дипломата, який працює на спецслужби. Тоді ж стало відомо про затримання в Румунії колишнього заступника голови Служби інформації та безпеки (SIS) Молдови, 47-річного Олександра Балана. Його звинувачують у шпигунстві на користь Білорусі та державній зраді шляхом передачі інформації, що становить державну таємницю.

На фронті відбулося 69 боїв з початку доби – Генштаб ЗСУ

Загальна кількість бойових зіткнень на фронті з початку доби 9 вересня становить 69, повідомив Генеральний штаб ЗСУ.

«Сьогодні від вогню ворожої артилерії та мінометів постраждали громади населених пунктів Нововасилівка, Нова Гута, Бачівськ, Вільна Слобода, Бобилівка, Біла Береза, Малушине, Гірки Сумської області; Залізний Міст Чернігівської області», – йдеться в повідомленні станом на 16:00.

Половина боїв зафіксована на Покровському напрямку в Донецькій області.

«На Покровському напрямку з початку доби російські окупанти здійснили 35 спроб потіснити наших воїнів із займаних позицій у районах населених пунктів Володимирівка, Заповідне, Миролюбівка, Новоекономічне, Котлине, Удачне та в напрямку Родинського, Променя, Покровська. Сили оборони стримують натиск та вже відбили 27 атак», – вказано у зведенні.

Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому та Новопавлівському напрямках.

31 серпня президент України Володимир Зеленський після доповіді головкома ЗСУ Олександра Сирського заявив, що російська армія концентрує найбільші зусилля на Покровському напрямку і, «відповідно, зазнає найбільших втрат».

В оперативно-стратегічному угрупованні військ «Дніпро» минулого тижня заявили, що російська армія має завдання захопити восени Покровсько-Мирноградську агломерацію, зокрема йдеться про три міста – Добропілля, Покровськ і Мирноград.

«Укрпошта» змінить процедуру виплати пенсій у прифронтовій зоні після удару по Яровій – Смілянський

«Укрпошта» змінює процедуру виплати пенсій у прифронтовій зоні після російського авіаудару по селищу Ярова в Донецькій області, повідомив керівник поштового оператора Ігор Смілянський. За його словами, про це є домовленість із військово-цивільною адміністрацією Донеччини, але про деталі він публічно не повідомлятиме.

«Від початку війни ми постійно змінювали процедури безпеки, і, як видно на відео, автівка стояла під деревами, щоб зменшити ризик бути поміченими. Але, мабуть, хтось здав координати», – написав Смілянський.

Керівник «Укрпошти» також повідомив про долю співробітників оператора.

«Начальниця нашого відділення Юля отримала поранення. Завдяки оперативній допомозі, яку надав їй наш водій, загрози її життю немає – вона вже в лікарні», – відзначив Ігор Смілянський.

Понад 20 людей загинули в селищі Ярова Краматорського району на Донеччині внаслідок російського удару, повідомив президент України Володимир Зеленський. Він уточнив, що це сталося 9 вересня, коли люди прийшли для отримання пенсій.