У Європарламенті нагадали про спробу української влади згорнути антикорупційні реформи

У Європейському парламенті 9 вересня відбулися дебати щодо України, під час яких депутати та представники Європейської комісії підтвердили незмінну підтримку України на шляху до ЄС, але водночас нагадали про нещодавню спробу української влади натиснути на антикорупційні інституції. Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Доповідач по Україні, німецький євродепутат Міхаель Ґалер нагадав, що нещодавні спроби обмежити незалежність Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури викликали серйозне занепокоєння.

Він розповів, що реакція громадянського суспільства, яке вийшло на вулиці навіть під час війни, вразила його й продемонструвала готовність українців відстоювати незалежність ключових інституцій.

«Зрілість українського суспільства вже така, що подібні помилки можуть бути виправлені під тиском громадськості», – зазначив Ґалер.

Євродепутат також підкреслив, що фінансова підтримка ЄС для України напряму пов’язана з виконанням «домашніх завдань», які закріплені у спеціальному механізмі макрофінансової допомоги.

Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос також нагадала про липневі події, коли Верховна рада підтримала законопроєкт № 12414, що обмежував незалежність НАБУ і САП.

Гляньте в дзеркало історії. Який зв'язок між Другою світовою війною і членством України в ЄС?

Коли говорять про витоки Європейського Союзу, то часто згадують економічну складову і те, що ЄС хотів промислово об’єднатися, коли в 1951 році було сформовано Європейське Співтовариство вугілля і сталі.

Насправді, ні.

Не економічні причини були рушієм створення прообразу Євросоюзу. Першопричиною все ж було прагнення загоїти рани в Європі, пошрамованої Другою світовою війною. Зробити так, щоб країни старого континенту, звідки почалися дві світові війни, більше ніколи не воювали одна з одною.

Навіть вугілля і сталь – це про стратегічні ресурси, без яких неможливе функціонування «воєнної машини» будь-якого агресора на той час.

Тобто ЄС постав із прагнення ніколи не допустити нової війни в Європі.

Нобелівську премію миру дали Євросоюзу в 2012 році саме як успішному «замирювальному» проєкту.

…Колись, коли канцлером Німеччини був ще Герхард Шредер (до того як він пізніше пішов працювати на російську енергетику), на 9 травня на початку нульових уряд в Берліні видав заяву-звернення до України, в якому сказав про її жертви в Другій світовій війні, а наприкінці було речення, що, мовляв, ми зустрінемося з Україною «в об’єднаному, спільному європейському домі».

Вже тоді стало зрозуміло, що сучасна Німеччина бачить у членстві України в ЄС і спокуту власних гріхів за те, що саме вона розпочала Другу світову війну.

Це почуття провини рухає й сучасними німцями донині і Німеччина зараз твердо підтримує європейське майбутнє України.

далі читайте тут

МЗС відповіло на заяви президента Польщі про членство України в НАТО та ЄС

Міністерство закордонних справ України «взяло до уваги» заяви президента Польщі Кароля Навроцького про ймовірний вступ України до НАТО та Європейського Союзу – про це відомство заявило 9 вересня.

«Виходимо з розуміння, що безпекове майбутнє України невід’ємно пов’язане з НАТО, а політичне та економічне майбутнє – з Європейським Союзом. Крім того, держави-учасниці Коаліції охочих нещодавно погодилися, що членство України в ЄС є однією з гарантій безпеки для України», – зазначили у відомстві.

Водночас МЗС вказало на те, що членство в цих блоках є запорукою безпеки не лише для України, але й для всієї Європи та євроатлантичної спільноти. Міністерство вказує на те, що ця позиція отримала підтвердження у рішеннях НАТО і ЄС, а також у численних заявах лідерів країн-партнерів, в тому числі Польщі.

Сухопутні війська показали збиття російської ракети «Іскандер-К» із зенітної установки

Ракету «Іскандер-К», якою армія РФ атакувала Україну протягом ночі на 7 вересня, вдалося збити із зенітної установки, повідомило командування Сухопутних військ вранці 9 вересня.

«Збиття крилатої ракети Іскандер-К з ЗУшки – це велике везіння помножене на велику майстерність», – прокоментували військові.

Через російські атаки за добу загинули шість жителів Донеччини – ОВА

Протягом попередньої доби внаслідок російської агресії загинули шестеро жителів Донецької області, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін вранці 9 вересня:

«За 8 вересня росіяни вбили 6 жителів Донеччини: 2 у Новодонецькому, по 1 у Костянтинівці, Нововікторівці, Білицькому і Родинському».

Також поранені 10 людей: у Новодонецькому, Костянтинівці, Нововікторівці, Білицькому, Краматорську та Добропіллі.

За даними ОВА, всього російські війська 38 разів обстріляли населені пункти області. З лінії фронту евакуювали 275 людей, у тому числі 81 дитину.

За підсумками голови Харківщини Олега Синєгубова, російські війська обстріляли дев’ять населених пунктів області протягом доби.

Повітряні сили: армія РФ запустила по Україні 84 дрони протягом ночі

Російська армія атакувала Україну 84 ударними безпілотниками типу Shahed, «Гербера» та інших типів, повідомляють Повітряні сили 9 вересня.

Пуски здійснювалися з Брянська, Курська, Міллєрова та Приморсько-Ахтарська, понад 50 із них – «Шахеди», додає командування.

Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем і мобільні вогневі групи Сил оборони.

«За попередніми даними, станом на 08.30, протиповітряною обороною збито/подавлено 60 ворожих БпЛА типу Shahed, Гербера та дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в зведенні.

ЗСУ відбили 64 російських атаки на Покровському напрямку за добу – командування

Протягом попередньої доби на фронті зафіксовано 195 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 9 вересня.

Зокрема, командування звітує про ураження Силами оборони п’яти російських пунктів управління та однієї артилерійської системи.

Зокрема, на Північно-Слобожанському та Курському напрямках напередодні відбулося 11 бойових зіткнень, на Південно-Слобожанському – п’ять. Сили оборони відбивали дев’ять російських штурмів на Куп’янському напрямку – в районах Мирного, Куп’янська, Петропавлівки та в напрямку Новоплатонівки.

«Фламінго» атакує. Які військові об'єкти РФ в Криму можуть стати цілями?

Сили оборони України останнім часом завдали низку ударів по російських військових об'єктах, розміщених в окупованому Криму. Зокрема, 30 серпня українські війська завдали удару по російській прикордонній заставі в селі Волошине неподалік Армянська. Внаслідок цієї атаки були вражені катери та казарми, пишуть деякі російські телеграм-канали, зокрема ASTRA – з посиланням на супутникові знімки.

Український портал «Мілітарний», посилаючись на джерела в українській армії, повідомив, що прикордонну зону в окупованому Криму атакували нові далекобійні ракети «Фламінго». Якщо ця інформація достовірна, то це перший відомий випадок застосування таких ракет Україною. Офіційно це наразі не підтверджували.

• Чи справді саме до Криму полетіли перші українські ракети «Фламінго»?
• Чи допоможуть вони звільнити півострів?
• Яку стратегію використовують Сили оборони України, плануючи удари та як це впливає на військовий потенціал російської армії?

Про це ведуча Радіо Крим.Реалії поговорила з Павлом Нарожним, військовим експертом і засновником благодійної організації «Реактивна пошта», а також із Павлом Лакійчуком, керівником програм безпеки Центру глобалістики «Стратегія XXI».

«Фламінго» та їхній потенціал

Військовий експерт і засновник благодійної організації «Реактивна пошта» Павло Нарожний зазначив, що поява далекобійних ракет може відіграти ключову роль у війні. За його словами, важлива не лише дальність – до 3000 кілометрів – а й кількість таких ракет.

Далі читайте тут

Генштаб: втрати Росії в Україні перевищили 1 мільйон 90 тисяч військових

Російська армія втратила на фронті близько 950 людей особового складу протягом попередньої доби, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 9 вересня.

Українське командування оцінює загальні російські втрати за час повномасштабного вторгнення в приблизно 1 090 010 військових.

Генштаб також оновили дані про втрати російської техніки за добу:

• 1 танк (загалом 11169)
• 3 бойових броньованих машини (23 261)
• 32 артилерійські системи (32 577)
• 1 реактивна система залпового вогню (1 482)
• 226 безпілотників оперативно-тактичного рівня (57 504)
• 72 автомобілі й автоцистерни (61 207)
• 2 одиниці спеціальної техніки (3 963)

Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.

За даними російських видань «Медуза» і «Медіазона», на серпень 2025 року втрати Росії на війні проти України становили близько 219 тисяч осіб убитими – такого висновку вони дійшли, вивчивши реєстр спадкових справ і поіменний список загиблих.

Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.

НАБУ надіслало СБУ запит на допит співробітника бюро, затриманого за підозрою в держзраді

Національне антикорупційне бюро увечері 8 вересня прокоментувало заяву Служби безпеки України щодо затриманого раніше співробітника підрозділу «Д-2».

У бюро заявили, що разом зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою підтримують важливість виявлення російських агентів у лавах правоохоронних органів України. Водночас антикорупційне відомство закликає до дотримання всіх встановлених законом процедур.

«Наголошуємо, що оприлюднені СБУ докази кримінальних правопорушень вказаного співробітника стосуються подій, що відбулись задовго до початку його роботи у НАБУ. Будь-якої іншої інформації щодо його злочинних дій під час роботи у підрозділі «Д-2» НАБУ наразі не надавалось», – стверджують у бюро.

ISW: погрози Медведєва Фінляндії дублюють риторику, якою Кремль пояснював вторгнення в Україну

Американський Інститут дослідження війни прокоментував останні заяви голови Ради безпеки Росії Дмитра Медведєва щодо Фінляндії у звіті від 8 вересня. В установі зазначили, що вони «безпосередньо відображають хибні виправдання Кремлем його вторгнення в Україну».

Зокрема, Медведєв звинуватив Фінляндію в «історичних зв’язках» із нацистською Німеччиною і бажанні в 1940-х роках розширити свої кордони, включивши до них Східну Карелію, Ленінград і Кольський півострів.

Колишній президент РФ також назвав чинний фінський уряд «русофобським», а вступ до НАТО – підготовкою до війни проти Росії, ігноруючи той факт, що відмова Фінляндії від військового нейтралітету була прямою відповіддю на повномасштабне вторгнення Росії до України в 2022 році. Медведєв заявив, що НАТО використає Фінляндію як «плацдарм для нападу» на Росію.

«Вайб СРСР»: талони, черги, дефіцит. На окупованому Донбасі зник бензин

Бензин по талонах, завищені ціни і гігантські черги на заправках – російська паливна криза дійшла і до тимчасово окупованих територій України. Дефіцит бензину останніми тижнями загострюється на захоплених військами РФ територіях Донеччини і Луганщини. Повідомлення про перебої у постачанні пального фіксують і на окупованих територіях Запорізької та Херсонської областей.

Поки окупаційні адміністрації заявляють, що ситуація під контролем, люди стоять у кілометрових чергах, щоб заправитись, або й не отримують пального взагалі.

• Яка ситуація з бензином на захоплених територіях Донбасу?
• Як реагують на нестачу пального місцеві?
• І чи намагаються окупаційні адміністрації вирішити проблему?

Розповідають Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).

Що відбувається з пальним на окупованих територіях

Наприкінці серпня жителі тимчасово окупованих територій почали масово скаржитися на нестачу бензину. Він почав зникати з вільного продажу, а біля заправок утворювалися кілометрові черги. Найгострішою ситуація виявилася на Луганщині.

Місцеві обурюються: пальне видають обмежено – по 20 літрів в одні руки, а у деяких місцях навіть по 10. При цьому бензин по талонах отримують лише військові РФ та силові структури угруповання «ЛНР».

«Є квота, яка по талонах видається силовим структурам та окремим юридичним особам. Значні проблеми спостерігаються в Луганську, Сорокиному, Брянці, Алчевську та у захоплених три роки тому містах», – зазначив голова Луганської ОВА Олексій Харченко у своєму телеграм-каналі.

Далі читайте тут

Удар РФ по Запоріжжю: голова області повідомив про поранену

Армія Росії уразила Запоріжжя безпілотниками, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров на початку доби 9 вересня.

Він уточнив згодом, що місто зазнало щонайменше двох ударів, загорівся приватний будинок. На ліквідацію наслідків спрямували екстрені служби.

«Жінка 66-ти років отримала поранення внаслідок ворожого удару. Медики надають все невідкладну допомогу», – заявив Федоров.

На Харківщині двоє підлітків тяжко травмовані через детонацію вибухонебезпечного предмета – ДСНС

На Харківщині внаслідок детонації вибухонебезпечного предмета постраждали двоє підлітків, повідомила 8 вересня Державна служба з надзвичайних ситуацій.

«Сьогодні у Куп’янському районі, на території Великобурлуцької громади, неподалік села Зелений Гай стався вибух вибухонебезпечного предмета, попередньо гранати. У результаті події постраждали двоє хлопчиків 2013 р.н. Діти отримали травми рук та голови. Стан постраждалих медики оцінюють як тяжкий», – повідомили у ДСНС і закликали не торкатися підозрілих предметів.

На початку квітня Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомила, що з лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинули 336 людей, з них 18 дітей. Поранень зазнали 825 людей, з них 92 дитини. За даними рятувальників, близько 139 тисяч квадратних кілометрів (23% від загальної площі України) є потенційно небезпечними.

Єрмак повідомив про дзвінок із радниками з нацбезпеки і розмову з Рубіо

Керівник Офісу президента Андрій Єрмак повідомив про телефонну розмову з державним секретарем США Марко Рубіо й відеодзвінок із радниками з національної безпеки Великої Британії, Німеччини, Італії і Франції, під час яких, зокрема, йшлося про гарантії безпеки для України.

За словами Єрмака, він поінформував Рубіо про «постійні удари росіян, які атакують наші міста, житлові будинки, дронами і ракетами», зокрема про удар ракетою «Іскандер» по будівлі уряду України.

«Також обговорили гарантії безпеки, оборонну підтримку України, посилення санкцій проти Росії й координацію дій із партнерами. Путін розуміє виключно силу, війну припиняти не хоче, необхідно продовжувати тиск на РФ», – написав Єрмак у телеграмі.

Голова ОП заявив, що його розмова з радниками із національної безпеки Великої Британії, Німеччини, Італії й Франції була проведена на продовження засідання «Коаліції охочих», яка відбулася у Парижі 4 вересня.

«Узгоджуємо чітку систему гарантій безпеки для України. Напрацювання вже підготовлені як в політичній, так і у військовій частинах. На тлі посилення ракетно-дронових атак росіян по Україні, зокрема відбувся перший за час війни удар по будівлі уряду ракетою «Іскандер», потрібне подальше посилення позицій України у протистоянні російській агресії», – заявив Єрмак.

За його словами, в першу чергу, це додаткова підтримка України, зокрема її ППО, й посилення санкцій проти Росії. «Обговорили з партнерами наступні практичні кроки та заходи в цих напрямках», – додав голова ОП.

Читайте також: «Путін випробовує світ – чи приймуть вони це, чи змиряться»: Зеленський відреагував на новий удар по Україні

Протягом вихідних Росія провела найбільшу повітряну атаку на Україну з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, продовжуючи тиснути на українські сили на лінії фронту. Після цього президент США Дональд Трамп без подробиць заявив, що він готовий перейти до «другого етапу» санкцій проти Росії.

Президент США наголошує, що хоче зупинити війну, і що Росія й Україна мають піти на поступки. Між сторонами залишаються великі розбіжності – з питань територій і гарантій безпеки після завершення війни.

В адміністрації США пояснювали зволікання з посиленням санкцій проти Росії тим, що в цьому випадку Москва вийде з переговорів, і війна затягнеться на невизначений час.

Тим часом, обговорення гарантій безпеки для України затьмарюється питанням щодо зобов’язань Вашингтона і відкритою опозицією Кремля до будь-якої присутності західних сил в Україні.

На Сумщині під удар російського дрона потрапили рятувальники – ОВА

Троє людей були поранені на Сумщині внаслідок російських обстрілів, серед них – двоє рятувальників, повідомив ввечері 8 вересня очільник обласної військової адміністрації Олег Григоров.

«У селі Миколаївської сільської громади внаслідок атаки ворожого БпЛА поранений 69-річний чоловік. Безпілотник влучив на територію домоволодіння. Постраждалого з множинними пораненнями доставили до лікарні, прооперували. У Білопільській громаді під удар ударного БпЛА потрапили рятувальники, які виїхали на місце для ліквідації наслідків ворожої атаки», – написав Григоров у телеграмі.

За його словами, постраждали 33-річний і 28-річний працівники ДСНС, їх шпиталізували.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Міненерго: пожежу на атакованому РФ енергооб’єкті на Київщині загасили, тривають відновлювальні роботи

На Київщині загасили пожежу на атакованому Росією об’єкті енергетичної інфраструктури, повідомила міністерка енергетики Світлана Гринчук.

«Наразі пожежу ліквідовано. Енергетики оцінюють ступінь і наслідки пошкоджень. Тривають відновлювальні роботи. Знеструмлення споживачів відсутні», – написала вона у фейсбуці.

За словами Гринчук, як і три роки поспіль, цивільна критична інфраструктура є ключовою мішенню Росії в осінньо-зимовий період.

«Географія російських атак на енергосистему України цієї ночі – це не лише Київщина, але і Чернігівщина та Донеччина. Українські енергетики працюють на всіх об’єктах для усунення наслідків обстрілів. Ми ж на рівні держави продовжуємо комунікувати з міжнародними партнерами для посилення інженерно-технічного і протиповітряного захисту нашої критичної інфраструктури, накопичення резервного обладнання і забезпечення максимальної гнучкості енергосистеми», – написала міністерка.

Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що російські війська знову концентрують удари проти української енергетики, й анонсував відповідь на ці удари.

У серпні Інститут дослідження війни прогнозував, що Росія найближчими тижнями може посилити свої атаки для погіршення стану української енергетичної інфраструктури напередодні майбутньої зими.

Росія взялась за нову логістичну артерію: атакує FPV-дронами трасу Слов’янськ-Ізюм

Коротко

• Армія РФ атакує трасу Слов’янськ-Ізюм FPV-дронами, через що пересуватись нею стало вкрай небезпечно.
• Російські війська активно обстрілюють транспорт, включно з цивільним; 5 вересня загинула жінка, а п’ятеро людей отримали поранення.
• Експерти наголошують на необхідності захисних сіток та знищення точок запуску дронів військовими РФ для протидії атакам.

Читайте докладно у нашому матеріалі.

Зеленський: війська РФ знову концентрують удари проти енергетики України

Президент Володимир Зеленський заявив, що російські війська знову концентрують удари проти української енергетики, й анонсував відповідь на ці удари.

«Провів сьогодні Ставку – передусім технологічні питання. Наявність систем ППО і ракет до них, графік виробництва, графік постачання. Захист нашої української критичної інфраструктури, передусім енергетики. Росіяни зараз концентрують знову удари проти нашої енергетики. Звісно, відповіді наші на це є й будуть, але головне – це стабільність системи», – заявив Зеленський у вечірньому зверненні 8 вересня.

За його словами, під час Ставки також були доповіді щодо виробництва дронів. «Якість дронів, кількісні показники. Я вдячний усім виробникам, які збільшують постачання, і зокрема далекобійної зброї», – сказав президент.

Крім того, Зеленський заявив, що з міністром оборони Денисом Шмигалем визначив ключові цілі для зустрічі Контактної групи з оборони України у форматі «Рамштайн».

«Посилення ППО – ціль номер один для цього «Рамштайну» і загалом наших контактів у Європі й США», – сказав голова держави.

Раніше сьогодні Міністерство енергетики України повідомило, що російські війська завдали удару по українській енергосистемі.

«Під масованим обстрілом опинився один з обʼєктів теплової генерації на Київщині. Мета очевидна – завдати ще більше труднощів мирному населенню України, залишити без світла і тепла українські оселі, лікарні, дитячі садки та школи», – йшлося в повідомленні.

Міненерго наголосило, що об’єкти генерації, системи передачі й розподілу електроенергії й газова інфраструктура не є військовими цілями, і російське командування «чітко розуміє», що б’є по критичній цивільній інфраструктурі.

У серпні Інститут дослідження війни прогнозував, що Росія найближчими тижнями може посилити свої атаки для погіршення стану української енергетичної інфраструктури напередодні майбутньої зими.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Мирні зусилля в Україні застопорилися. Чи будуть нові санкції?

Коротко

• Мирні переговори залишаються в глухому куті, оскільки Путін і Зеленський не можуть домовитися про місце зустрічі, а прогрес у питанні припинення вогню відсутній.
• Західні країни на чолі з США та ЄС розглядають можливість запровадження нових санкцій проти Росії, зокрема проти енергетичних компаній та її «тіньового флоту».

Читайте у нашому матеріалі за посиланням.