Удар РФ по Запоріжжю: голова області повідомив про поранену

Армія Росії уразила Запоріжжя безпілотниками, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров на початку доби 9 вересня.

Він уточнив згодом, що місто зазнало щонайменше двох ударів, загорівся приватний будинок. На ліквідацію наслідків спрямували екстрені служби.

«Жінка 66-ти років отримала поранення внаслідок ворожого удару. Медики надають все невідкладну допомогу», – заявив Федоров.

На Харківщині двоє підлітків тяжко травмовані через детонацію вибухонебезпечного предмета – ДСНС

На Харківщині внаслідок детонації вибухонебезпечного предмета постраждали двоє підлітків, повідомила 8 вересня Державна служба з надзвичайних ситуацій.

«Сьогодні у Куп’янському районі, на території Великобурлуцької громади, неподалік села Зелений Гай стався вибух вибухонебезпечного предмета, попередньо гранати. У результаті події постраждали двоє хлопчиків 2013 р.н. Діти отримали травми рук та голови. Стан постраждалих медики оцінюють як тяжкий», – повідомили у ДСНС і закликали не торкатися підозрілих предметів.

На початку квітня Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомила, що з лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинули 336 людей, з них 18 дітей. Поранень зазнали 825 людей, з них 92 дитини. За даними рятувальників, близько 139 тисяч квадратних кілометрів (23% від загальної площі України) є потенційно небезпечними.

Єрмак повідомив про дзвінок із радниками з нацбезпеки і розмову з Рубіо

Керівник Офісу президента Андрій Єрмак повідомив про телефонну розмову з державним секретарем США Марко Рубіо й відеодзвінок із радниками з національної безпеки Великої Британії, Німеччини, Італії і Франції, під час яких, зокрема, йшлося про гарантії безпеки для України.

За словами Єрмака, він поінформував Рубіо про «постійні удари росіян, які атакують наші міста, житлові будинки, дронами і ракетами», зокрема про удар ракетою «Іскандер» по будівлі уряду України.

«Також обговорили гарантії безпеки, оборонну підтримку України, посилення санкцій проти Росії й координацію дій із партнерами. Путін розуміє виключно силу, війну припиняти не хоче, необхідно продовжувати тиск на РФ», – написав Єрмак у телеграмі.

Голова ОП заявив, що його розмова з радниками із національної безпеки Великої Британії, Німеччини, Італії й Франції була проведена на продовження засідання «Коаліції охочих», яка відбулася у Парижі 4 вересня.

«Узгоджуємо чітку систему гарантій безпеки для України. Напрацювання вже підготовлені як в політичній, так і у військовій частинах. На тлі посилення ракетно-дронових атак росіян по Україні, зокрема відбувся перший за час війни удар по будівлі уряду ракетою «Іскандер», потрібне подальше посилення позицій України у протистоянні російській агресії», – заявив Єрмак.

За його словами, в першу чергу, це додаткова підтримка України, зокрема її ППО, й посилення санкцій проти Росії. «Обговорили з партнерами наступні практичні кроки та заходи в цих напрямках», – додав голова ОП.

Читайте також: «Путін випробовує світ – чи приймуть вони це, чи змиряться»: Зеленський відреагував на новий удар по Україні

Протягом вихідних Росія провела найбільшу повітряну атаку на Україну з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, продовжуючи тиснути на українські сили на лінії фронту. Після цього президент США Дональд Трамп без подробиць заявив, що він готовий перейти до «другого етапу» санкцій проти Росії.

Президент США наголошує, що хоче зупинити війну, і що Росія й Україна мають піти на поступки. Між сторонами залишаються великі розбіжності – з питань територій і гарантій безпеки після завершення війни.

В адміністрації США пояснювали зволікання з посиленням санкцій проти Росії тим, що в цьому випадку Москва вийде з переговорів, і війна затягнеться на невизначений час.

Тим часом, обговорення гарантій безпеки для України затьмарюється питанням щодо зобов’язань Вашингтона і відкритою опозицією Кремля до будь-якої присутності західних сил в Україні.

На Сумщині під удар російського дрона потрапили рятувальники – ОВА

Троє людей були поранені на Сумщині внаслідок російських обстрілів, серед них – двоє рятувальників, повідомив ввечері 8 вересня очільник обласної військової адміністрації Олег Григоров.

«У селі Миколаївської сільської громади внаслідок атаки ворожого БпЛА поранений 69-річний чоловік. Безпілотник влучив на територію домоволодіння. Постраждалого з множинними пораненнями доставили до лікарні, прооперували. У Білопільській громаді під удар ударного БпЛА потрапили рятувальники, які виїхали на місце для ліквідації наслідків ворожої атаки», – написав Григоров у телеграмі.

За його словами, постраждали 33-річний і 28-річний працівники ДСНС, їх шпиталізували.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Міненерго: пожежу на атакованому РФ енергооб’єкті на Київщині загасили, тривають відновлювальні роботи

На Київщині загасили пожежу на атакованому Росією об’єкті енергетичної інфраструктури, повідомила міністерка енергетики Світлана Гринчук.

«Наразі пожежу ліквідовано. Енергетики оцінюють ступінь і наслідки пошкоджень. Тривають відновлювальні роботи. Знеструмлення споживачів відсутні», – написала вона у фейсбуці.

За словами Гринчук, як і три роки поспіль, цивільна критична інфраструктура є ключовою мішенню Росії в осінньо-зимовий період.

«Географія російських атак на енергосистему України цієї ночі – це не лише Київщина, але і Чернігівщина та Донеччина. Українські енергетики працюють на всіх об’єктах для усунення наслідків обстрілів. Ми ж на рівні держави продовжуємо комунікувати з міжнародними партнерами для посилення інженерно-технічного і протиповітряного захисту нашої критичної інфраструктури, накопичення резервного обладнання і забезпечення максимальної гнучкості енергосистеми», – написала міністерка.

Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що російські війська знову концентрують удари проти української енергетики, й анонсував відповідь на ці удари.

У серпні Інститут дослідження війни прогнозував, що Росія найближчими тижнями може посилити свої атаки для погіршення стану української енергетичної інфраструктури напередодні майбутньої зими.

Росія взялась за нову логістичну артерію: атакує FPV-дронами трасу Слов’янськ-Ізюм

Коротко

• Армія РФ атакує трасу Слов’янськ-Ізюм FPV-дронами, через що пересуватись нею стало вкрай небезпечно.
• Російські війська активно обстрілюють транспорт, включно з цивільним; 5 вересня загинула жінка, а п’ятеро людей отримали поранення.
• Експерти наголошують на необхідності захисних сіток та знищення точок запуску дронів військовими РФ для протидії атакам.

Читайте докладно у нашому матеріалі.

Зеленський: війська РФ знову концентрують удари проти енергетики України

Президент Володимир Зеленський заявив, що російські війська знову концентрують удари проти української енергетики, й анонсував відповідь на ці удари.

«Провів сьогодні Ставку – передусім технологічні питання. Наявність систем ППО і ракет до них, графік виробництва, графік постачання. Захист нашої української критичної інфраструктури, передусім енергетики. Росіяни зараз концентрують знову удари проти нашої енергетики. Звісно, відповіді наші на це є й будуть, але головне – це стабільність системи», – заявив Зеленський у вечірньому зверненні 8 вересня.

За його словами, під час Ставки також були доповіді щодо виробництва дронів. «Якість дронів, кількісні показники. Я вдячний усім виробникам, які збільшують постачання, і зокрема далекобійної зброї», – сказав президент.

Крім того, Зеленський заявив, що з міністром оборони Денисом Шмигалем визначив ключові цілі для зустрічі Контактної групи з оборони України у форматі «Рамштайн».

«Посилення ППО – ціль номер один для цього «Рамштайну» і загалом наших контактів у Європі й США», – сказав голова держави.

Раніше сьогодні Міністерство енергетики України повідомило, що російські війська завдали удару по українській енергосистемі.

«Під масованим обстрілом опинився один з обʼєктів теплової генерації на Київщині. Мета очевидна – завдати ще більше труднощів мирному населенню України, залишити без світла і тепла українські оселі, лікарні, дитячі садки та школи», – йшлося в повідомленні.

Міненерго наголосило, що об’єкти генерації, системи передачі й розподілу електроенергії й газова інфраструктура не є військовими цілями, і російське командування «чітко розуміє», що б’є по критичній цивільній інфраструктурі.

У серпні Інститут дослідження війни прогнозував, що Росія найближчими тижнями може посилити свої атаки для погіршення стану української енергетичної інфраструктури напередодні майбутньої зими.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Мирні зусилля в Україні застопорилися. Чи будуть нові санкції?

Коротко

• Мирні переговори залишаються в глухому куті, оскільки Путін і Зеленський не можуть домовитися про місце зустрічі, а прогрес у питанні припинення вогню відсутній.
• Західні країни на чолі з США та ЄС розглядають можливість запровадження нових санкцій проти Росії, зокрема проти енергетичних компаній та її «тіньового флоту».

Читайте у нашому матеріалі за посиланням.

Медведєв пригрозив Фінляндії «крахом державності»

Колишній президент Росії Дмитро Медведєв, який обіймає посаду заступника голови Ради безпеки РФ, опублікував статтю на сайті російського державного агентства ТАСС, в якій виступив із погрозами на адресу Фінляндії. Стаття називається «Нова фінська доктрина: дурість, брехня, невдячність».

Медведєв згадує про події Другої світової війни, звинувачуючи Фінляндію у нападі на СРСР у союзі з гітлерівською Німеччиною і стверджуючи, що нинішнє керівництво Фінляндії будує реваншистські плани.

Вступ Фінляндії до НАТО, посилення її армії, а також надання країною допомоги Україні Медведєв інтерпретує як порушення положень післявоєнних договорів і натякає на можливість, зокрема, вимагати від Фінляндії виплати додаткових репарацій за збитки, завдані СРСР під час Другої світової війни.

Кремлівський чиновник також звинувачує Фінляндію у тому, що вона проводить «конфронтаційний курс на підготовку до війни з Росією» і «готує плацдарм для нападу» на неї. У зв’язку з цим він прямо погрожує Гельсінкі: «Протистояння з нами може призвести до краху фінської державності вже назавжди».

Що саме стало приводом для статті Медведєва, неясно. Фінляндія надає активну підтримку Україні, а її президент Александр Стубб відіграє важливу роль у переговорах лідерів країн ЄС із президентом США Дональдом Трампом щодо мирного врегулювання і підтримки України.

Прокремлівські коментатори активно писали про паралелі, які проводив Стубб між нинішньою ситуацією України і ситуацією Фінляндії під час Другої світової війни – президент Фінляндії зазначав, що країна, втративши частину територій, змогла у протистоянні з СРСР зберегти державність. Перед початком війни з Фінляндією в 1939 році радянське керівництво звинувачувало Фінляндію в агресивних намірах.

У Фінляндії, як і інших країнах НАТО, що межують з Росією, багато політиків попереджають про загрозу можливого нападу з боку РФ. Вони посилаються при цьому і на висловлювання різних російських діячів.

Медведєв став одним із найбільш високопоставлених діячів, які виступили з погрозами.

При цьому президент Росії Володимир Путін неодноразово називав «дурницями» й подібними словами твердження про те, що Росія збирається на когось нападати.

Естонія викликала дипломата РФ після порушення повітряного простору російським гелікоптером

Естонія викликала тимчасового повіреного у справах Росії в Таллінні, щоб висловити протест після того, як російський гелікоптер Мі-8 порушив естонський повітряний простір поблизу острова Вайндлоо, заявив міністр закордонних справ Маргус Цахкна.

«Це третій схожий інцидент цього року, серйозне порушення міжнародного права», – написав він у соцмережі X.

Європейські країни, які межують з Росією, регулярно звинувачують Москву в порушенні повітряних чи морських кордонів. Росія здебільшого на ці звинувачення не реагує.

У липні Міністерство закордонних справ Естонії викликало тимчасового повіреного у справах посольства Росії для висловлення протесту і вручення офіційної ноти щодо порушення морського кордону країни.

У відомстві тоді уточнювали, що порушення сталося поблизу острова Вайндлоо, де 26 липня прикордонне судно РФ без дозволу увійшло в територіальні води Естонії.

Лукашенко визнав проблеми з білоруським невійськовим експортом до Росії

Олександр Лукашенко заявив про необхідність шукати нові ринки збуту для білоруської продукції, яка втрачає російський ринок.

«Найбільша проблема в Білорусі сьогодні – це замістити той обсяг, який ми сьогодні не можемо продати з певних об’єктивних причин у Російській Федерації, і ми повинні над цим працювати у довгостроковій перспективі», – сказав Лукашенко на зустрічі з головою Палати представників Ігорем Сергієнком, передає Білоруська служба Радіо Свобода.

Лукашенко згадав про проблеми з експортом до Росії, оцінюючи візит Сергієнка до В’єтнаму, де він просував співпрацю з Білоруським автомобільним заводом і підприємством «Белшина».

5 вересня Національний статистичний комітет Білорусі опублікував результати зовнішньої торгівлі Білорусі. Згідно з ними, експорт Білорусі за січень-липень 2025 року скоротився на 2,5% до 22,619 мільярда доларів, тоді як імпорт збільшився на 2,6% до 26,177 млрд доларів. Дефіцит зовнішньої торгівлі товарами продовжив зростати в липні й досягнув 3,5 млрд доларів.

У серпні завдяки російській статистиці стало відомо, що продажі автобусів МАЗ до Росії за рік впали на 55%, а ввезення автомобілів – утричі. Минулого року Росія придбала 30,7 тисячі автомобілів, цього року – лише 10,5.

Цього року Білорусь продала Росії вдвічі менше картоплі, ніж минулого року. Водночас Білорусь стала найбільшим покупцем російської свинини, хоча раніше сама постачала цей продукт до РФ.

У серпні російський промисловий холдинг «Цемрос», який об’єднує 18 цементних заводів і понад 30 кар’єрів з видобутку нерудних матеріалів, ініціював запровадження обмежень на імпорт цементу, зокрема з Білорусі. Для білоруського цементу російський ринок став основним після того, як український ринок був закритий для білоруських виробників після російського широкомасштабного вторгнення в Україну.

Після повномасштабної агресії Росії проти України російська економіка почала орієнтуватися на військові цілі. Водночас через міжнародні санкції доходи, які Росія отримувала від продажу нафти і газу, зменшилися. Днями голова російського «Сбербанку» Герман Греф заявив, що російська економіка у другому кварталі 2025 року вступила у стадію «технічної стагнації».

Раніше уряд Росії оголосив про намір підвищити податки для малого й середнього бізнесу, щоб зменшити дефіцит бюджету. Експерти стверджують, що якщо це станеться, криза в цивільному секторі російської економіки може набути лавиноподібного характеру.

Громадянину Грузії, який воював за Україну, загрожує депортація з Вірменії до РФ

На кордоні з Вірменією затриманий громадянин Грузії, 29-річний Георгій Кіноян, який перебував у розшуку Російської Федерації за звинуваченням в участі в бойових діях проти Росії на території України, повідомляє проєкт Радіо Свобода «Ехо Кавказу».

Зараз йому призначене 40-денне екстрадиційне ув’язнення. Родина побоюється за здоров’я та життя чоловіка в разі його екстрадиції до Росії. Георгія Кінояна затримали 3 вересня 2025 року вдень після перетину кордону з Грузії до Вірменії.

«Вірменські прикордонники зупинили його й затримали на місці, тому що, як вони сказали, в комп’ютері висвітилося повідомлення, що Георгій перебуває в розшуку на запит Росії, і було потрібне його затримання», – розповів його брат Вако Кіноян.

За його ж словами, того ж дня Георгія спочатку перевели до поліцейського відділення, потім до ізолятора тимчасового тримання, а 5 вересня близько 23:00 суд призначив йому екстрадиційне ув’язнення.

Вірменська служба Радіо Свобода зв’язалася з міністерством внутрішніх справ Вірменії для отримання додаткової інформації у справі Георгія Кінояна, але відповіді ще не отримала.

Єдина надія родини зараз – звернутися до влади Грузії, родичі вже зробили це через посольство Грузії у Вірменії.

«У цій ситуації єдине, що мені залишається, — це сподіватися на Грузію, що вона вимагатиме повернути свого громадянина і зможе зробити це так, щоб ця історія залишилася маленьким епізодом… У разі екстрадиції всі знають, що може статися. У кращому разі існує ризик нелюдського поводження. Особисто я думаю про набагато гірше… Грузія не мусить цього допустити», – сказав Вако Кіноян у коментарі Радіо Свобода.

25 жовтня 2024 року російський суд в окупованому Донецьку заочно засудив Георгія Кінояна до семи років позбавлення волі. Він визнаний винним за «участь у найманських бойових діях».

У пресцентрі міністерства внутрішніх справ Грузії повідомили, що Георгій Кіноян не перебував у розшуку каналами Інтерполу. Він був оголошений у розшук Росією через систему, до якої мають доступ країни-учасниці Співдружності незалежних держав (СНД). Грузинські прикордонники, які не мають доступу до цієї бази, не могли знати про те, що Кіноян перебуває в розшуку, тому не могли попередити його про це.

Сійярто анонсував зустріч із Сибігою цього тижня

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто анонсував зустріч із міністром закордонних справ України у Будапешті цього тижня.

«Зустрінемося з Андрієм Сибігою в Будапешті цього тижня, щоб обговорити угорсько-українські відносини. Ми віримо в діалог і завжди готові до переговорів. Але м’яч на боці України: справжній прогрес можливий лише за умови повного відновлення прав, відібраних в угорців на Закарпатті», – написав Сійярто у соцмережі Х 8 вересня.

Український міністр про переговори поки не повідомляв.

Угорщина в особі очільника уряду Віктора Орбана і голови дипломатії Петера Сійярта неодноразово демонструвала своє прихильне ставлення до Кремля. Від початку повномасштабного російського вторгнення Будапешт робить заяви, які суперечать загальній позиції ЄС про підтримку України.

Угорщина блокує прогрес України на шляху до ЄС, зокрема відкриття першого переговорного кластера «Основи». Прем’єр Угорщини Віктор Орбан, який раніше висловлював претензії до України через недостатній, як він вважав, захист нацменшин, зокрема угорської, згодом почав пояснювати це тим, що країна – у стані війни.

5 вересня Сійярто заявив, що Угорщина не змінює свою позицію щодо вступу України до Європейського Союзу. Він сказав про це після того, як президент України Володимир Зеленський вказав на «сигнал з Росії, що вони вже сприймають членство України в Євросоюзі» і що це «треба почути й іншим великим друзям Росії».

Генштаб: на фронті від початку доби було 77 боєзіткнень

На фронті від початку доби відбулося 77 бойових зіткнень, повідомив у своєму зведенні станом на 16:00 8 вересня Генштаб ЗСУ.

Найбільше російських атак було на Покровському напрямку. «З початку доби російські окупанти здійснили 31 спробу потіснити наших воїнів із займаних позицій у районах населених пунктів Родинське, Миролюбівка, Промінь, Звірове, Котлине, Удачне, Новопідгородне, Дачне, Новоукраїнка та в напрямку Торецького, Новоекономічного, Новопавлівки. Сили оборони стримують натиск і вже відбили 25 атак», – йдеться в повідомленні.

Крім того, за даними Генштабу, на Новопавлівському напрямку українські сили зупинили 11 штурмових дій загарбників, ще шість зіткнень досі тривають. «Противник намагається просуватися в районах населених пунктів Зелений Гай, Маліївка, Новоєгорівка, Зелене Поле, Запорізьке, Обратне, Ольгівське, Полтавка», – йдеться у зведенні.

Як повідомили у командуванні, бойові дії також тривали на Північно-Слобожанському, Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Придніпровському напрямках.

31 серпня президент України Володимир Зеленський після доповіді головкома ЗСУ Олександра Сирського заявив, що російська армія концентрує найбільші зусилля на Покровському напрямку і, «відповідно, зазнає найбільших втрат».

По будівлі уряду України бив не «Шахед», а «Іскандер» – Матернова

Будівлю уряду України вночі 7 вересня атакував не ударний безпілотник «Шахед», а ракета «Іскандер», повідомила за підсумками відвідування Кабміну 8 вересня посолка Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова.

«Балістична ракета «Іскандер», яка влучила в Кабінет міністрів, була спрямована прямо туди – в серце українського уряду. Нам показали значні залишки самої ракети. І безліч осколків від касетного боєприпасу, вбудованого в «Іскандер». Найстрашнішим для мене було піднятися на похилий дах. Але діра, що залишилася від прямого влучання, була там. Тільки завдяки тому, що ракета не здетонувала повністю, вся будівля не перетворилася на руїни», – написала європейська дипломатка.

У пресслужбі МВС повідомили, що тип ракети ще встановлюється, але «скоріш за все, то була крилата ракета».

Унаслідок рекордного за числом використаних засобів повітряного нападу удару по Києву 7 вересня загинули троє людей в одному з будинків у Святошинському районі столиці, серед них немовля. Десятки людей зазнали поранень. Також горіла будівля Кабінету міністрів.

За повідомленням Повітряних сил, у ніч на 7 вересня сили РФ атакували Україну 805 дронами та 13 ракетами.

США закликають ЄС припинити закупівлю нафти і газу в РФ в обмін на санкції

Європейські країни мають відмовитися від закупівлі російської нафти та газу, якщо вони хочуть, щоб Вашингтон посилив санкції проти Москви. Про це у розмові з Financial Times повідомив міністр енергетики США Кріс Райт.

Він наголосив, що доходи від експорту енергоресурсів Росія може використати для фінансування військової операції. За словами міністра, якщо Європа перестане купувати російське паливо, це позитивно вплине і підштовхне США до більш агресивних санкцій.

Як альтернативу Райт запропонував замінити російські енергоресурси американським зрідженим природним газом, бензином та іншими продуктами. За його словами, це дозволить ЄС виконати умови торговельної угоди зі США, згідно з якою європейські країни мають закупити американські енергоносії на суму 750 мільярдів доларів до кінця 2028 року.

США вважають, що такий сценарій вигідний Європі та з економічного погляду.

Джерела Associated Press раніше повідомляли, що 8 вересня група європейських чиновників на чолі з представником ЄС із санкцій Девідом О’Салліваном вирушить до США для обговорення можливих заходів економічного тиску на Росію, у тому числі нових санкцій.

Питання обмежень раніше порушувалося президентом США Дональдом Трампом на онлайн-зустрічі з європейськими лідерами 4 вересня. За її підсумками президент Франції Емманюель Макрон заявив, що якщо Москва продовжить ухилятися від конкретних мирних переговорів, США та Європа спільно запровадять додаткові санкції, координуючи дії в рамках первинних та вторинних заходів.

Трамп у неділю ствердно відповів на запитання журналістів, чи він готовий перейти до «другого етапу» санкцій проти Росії у зв’язку з її війною проти України.

Тридцята зустріч у форматі «Рамштайн» відбудеться онлайн 9 вересня – британське міністерство оборони

Тридцята зустріч Контактної групи з оборони України (UDCG), відомої як формат «Рамштайн», відбудеться 9 вересня, її проведуть у форматі онлайн. Про це Радіо Свобода повідомили у міністерстві оборони Великої Британії.

Відкриють засідання о 17:15 за київським часом публічними заявами від міністра оборони Великої Британії Джона Гілі, міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса та міністра оборони України Дениса Шмигаля.

До UDCG входять близько 50 країн, які координують надання військової підтримки Україні. Пресконференція за підсумками зустрічі не передбачена.

Єврокомісії не відомо про візит європейських лідерів до Вашингтона, про який оголосив Трамп

У Європейській комісії під час брифінгу 8 вересня повідомили, що їм не відомо про те, чи планує хтось із лідерів ЄС летіти цього тижня до Вашингтона, і що там наразі заплановані зустрічі спецпредставника ЄС щодо санкцій.

«Я не можу говорити від імені держав-членів ЄС, але, наскільки мені відомо, жодних інших лідерів немає у Вашингтоні чи в дорозі туди. Можу підтвердити, що спеціальний посланець ЄС із питань санкцій Девід О’Салліван перебуває у Вашингтоні разом із командою експертів. Вони зустрінуться зі своїми американськими колегами для обговорення санкцій», – зазначив представник Єврокомісії Олоф Жиль.

За його словами, темою останніх контактів у пʼятницю, 5 вересня, між президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн і президентом США Дональдом Трампом була підготовка нового пакета санкцій проти Росії.

Дональд Трамп 7 вересня заявив, що цього тижня до Сполучених Штатів приїдуть європейські лідери, щоб обговорити припинення війни в Україні.

США змінили правила видачі віз. Для українців теж

Сполучені Штати Америки оновили правила видачі неімміграційних віз, посиливши вимоги для іноземців, повідомляє відповідна сторінка Державного департаменту.

Як змінилися правила для українців?

Від 6 вересня діють нові правила подавання на отримання неімміграційних віз США (NIV).

Тепер це можна зробити:

• винятково у посольстві чи консульстві США на території країни свого громадянства або постійного проживання;
• а громадяни країн, де уряд США не проводить стандартних операцій із оформлення неімміграційних віз (в Україні ці операції зупинені через війну), мають подавати документи у призначених для них місцях.

Для громадян України – лише у Польщі

Україна увійшла до переліку з 17-ти країн, громадяни яких змушені оформлювати американські візи на території третіх держав.

Це Росія, Білорусь, Афганістан, Чад, Куба, Гаїті, Іран, Лівія, Туніс, Нігер, Сомалі, Південний Судан, Судан, Амман, Венесуела, Ємен, Зімбабве.

Для громадян України, які не зареєстровані на постійне місце проживання в іншій країні, від 6 вересня заяву на отримання неімміграційної візи США можна подавати лише до відповідних американських дипломатичних установ у двох містах Польщі.

Це Варшава і Краків.

Інші подробиці читати далі

Київ: рятувальники завершили роботи на місці російського удару в Святошинському районі

Аварійно-рятувальні роботи на місці російського удару в Святошинському районі Києва завершені, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій.

«Загалом на місці удару розібрали та вивезли понад 360 тонн сміття і будівельних конструкцій. До робіт залучалися близько 130 рятувальників та 21 одиниця техніки ДСНС», – йдеться в повідомленні.

Читайте також: «Путін випробовує світ – чи приймуть вони це, чи змиряться»: Зеленський відреагував на новий удар по Україні

Служба нагадує, що вночі проти 7 вересня через влучання в житлову дев’ятиповерхівку загинули троє людей, в тому числі дитина. Ще 11 людей зазнали поранень. Надзвичайники врятували сімох мешканців, психологи ДСНС надали допомогу 171 людині.

Уночі 7 вересня російські військові завдали рекордного за кількістю використаних дронів повітряного удару по Україні – вони запустили, за даними Повітряних сил України, 805 ударних дронів «Шахед» та безпілотників-імітаторів.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Читайте також: У Святошинському районі Києва внаслідок удару РФ пошкоджені 12 будинків і п’ять закладів освіти – влада

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.