Фіцо анонсував зустріч із президентом України
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо планує зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським після завершення візиту до Китаю – про це йдеться в його заяві за підсумками візиту до Пекіна від 4 вересня.
«(Після візиту до Китаю – ред.) ми одразу ж вирушаємо до східної Словаччини, щоб завтра мати можливість провести переговори з президентом України Володимиром Зеленським та прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко», – заявив він.
Фіцо також припустив неформальну зустріч із президентом Європейської Ради Антоніу Коштою.
Читайте також: Угорщина та Словаччина знову хочуть скоротити санкційні списки щодо Росії
Словацька новинна служба TASR також заявила, що зустріч Фіцо із Зеленським та Свириденко запланована в Ужгороді на 5 вересня, на порядку денному буде питання енергетичної інфраструктури.
«Прем’єр-міністр Словаччини та президент України повідомлять про результати зустрічі на спільній прес-конференції», – йдеться в повідомленні мовника, який цитує пресслужбу уряду.
Українська сторона наразі офіційно не анонсувала зустріч.
Прем’єр Фіцо відвідав військовий парад у Пекіні, який відбувся 3 вересня. У рамках візиту до Китаю він також зустрівся з президентом РФ Володимиром Путіним.
Синєгубов: російська армія вдарила по Харківщині, троє людей загинули
Російські війська вдарили по селу Хотімля Старосалтівської громади безпілотниками увечері 4 вересня, повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За його даними, внаслідок влучання дрона загинули двоє 40-річних чоловіків.
«Також зазнали поранень 32-річний та 47-річний чоловіки. Постраждалих госпіталізували. Їм надається вся необхідна допомога», – додав Синєгубов.
За попередніми даними, удару зазнали працівники ремонтно-дорожньої служби.
Читайте також: Двоє людей загинули на Харківщині, намагаючись розібрати російський FPV-дрон – влада
Крім того, загинула 25-річна цивільна жінка.
Згодом Синєгубов додав, що ще один працівник ремонтно-дорожньої служби звернувся до медиків по допомогу.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Генштаб ЗСУ: армія Росії 28 разів намагалася прорвати оборону на Покровському напрямку за день
Від початку на фронті відбулося 129 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України увечері 4 вересня.
Сили оборони відбивали чотири російські атаки на Північно-Слобожанському і Курському напрямках. Тривають три сутички з чотирьох на Південно–Слобожанському.
Армія РФ п’ять разів намагалася наступати на Куп’янському напрямку, триває один бій.
Дипломати Данії та ЄС засудили удар Росії по гуманітарній місії на Чернігівщині
Міністр закордонних справ Данії Ларс Люкке Расмуссен прокоментував російську атаку на гуманітарну місію данської організації на Чернігівщині.
«Обурений російською атакою, якої зазнала сьогодні «Данська рада у справах біженців» в Україні. Рішуче засуджую всі акти агресії проти гуманітарних працівників», – заявив він.
Расмуссен назвав удар ще одним доказом того, що президент РФ Володимир Путін «не має наміру припиняти свою незаконну агресивну війну».
Читайте також: Голова Чернігівщини: кількість поранених через удар РФ по місії з розмінування зросла до 5
Висока представниця Європейського Союзу із закордонних справ Кая Каллас висловила думку, що загибель данських гуманітарних працівників підкреслює жорстокість російської війни проти України.
«Атаки на гуманітарні місії є грубим порушенням міжнародного права. ЄС залишається рішучим у підтримці України та притягне винних до відповідальності», – додала вона.
4 вересня Росія завдала ракетного удару по району блокпоста на вʼїзді в населений пункт Новоселівка, неподалік Чернігова.
Згодом стало відомо, що атаки зазнала гуманітарна місія «Данської ради у справах біженців», яка проводила роботи розмінування місцевості. Загинули двоє людей, п’ятеро постраждали.
Під час розмови з Трампом йшлося про тиск на Росію та захист українського неба – Зеленський
Президент Володимир Зеленський і лідери країн «Коаліції охочих» мали тривалу й дуже детальну розмову з президентом Сполучених Штатів Дональдом Трампом – про це Зеленський заявив увечері 4 вересня.
Передусім, за його словами, розмова стосувалася способів «підштовхнути ситуацію до реального миру».
«Ми обговорили різні опції, і найголовніше – це тиск, щоб сильними заходами, зокрема економічними, змусити до припинення війни. Ключ до миру – позбавлення російської машини війни грошей, позбавлення ресурсів», – розповів він.
Голова держави додав, що сторони також обговорили захист українського неба.
Читайте також: Німеччина обіцяє сповістити, чи відправлятиме війська в Україну, коли буде зрозуміла роль США
«Поки немає миру, українці мають не залежати від постійних російських атак, російські ракети та дрони не мають забирати життя. Україна запропонувала США розглянути спеціальний формат для захисту українського неба», – заявив Зеленський.
Він подякував Трампу за підтримку України й зазначив, що домовився з ним про подальші контакти.
Президент США наразі не коментував розмову публічно.
Раніше на пресконференції із Зеленським президент Франції Еммануель Макрон заявив, що під час розмови Трамп підтвердив готовність запровадити додаткові санкції, якщо Росія й надалі відмовлятиметься від мирних переговорів.
4 вересня у Парижі пройшло засідання «Коаліції охочих» на рівні лідерів. Президент України Володимир Зеленський долучився до нього особисто. Учасники дзвонили також президенту США Дональду Трампу. Формат об’єднує понад 30 держав, готових надати Україні гарантії безпеки після завершення нинішньої російської агресії.
Голова Чернігівщини: кількість поранених через удар РФ по місії з розмінування зросла до 5
Кількість постраждалих через атаку Росії по Чернігівській області зросла до п’яти, повідомляє голова обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус 4 вересня.
«Наразі відомо про 2 загиблих та 5 поранених через російський ракетний удар по Киселівській громаді. Це працівники гуманітарної місії із розмінування «Данська рада у справах біженців», – заявив він.
За даними голови ОВА, поранені отримують необхідну допомогу в медичних закладах. Він додав, що на місці події працюють правоохоронці, документуючи наслідки удару.
«Ще один акт безглуздого терору від РФ – напад на тих, хто допомагає долати наслідки війни», – прокоментував Чаус.
Суми: двоє людей постраждали через російські атаки – ОВА
Російська армія неодноразово била по Сумах ударними дронами протягом дня 4 вересня, заявив голова обласної військової адміністрації Олег Григоров.
«Внаслідок вечірнього удару в Ковпаківському районі Сум постраждав 62-річний чоловік. Його госпіталізували, медики проводять обстеження», – зазначив він.
Раніше вдень Григоров повідомляв про поранення ще одного цивільного в Сумській громаді. Він уточнив, що 56-річний чоловік лікується амбулаторно.
Також російський дрон поцілив на територію притулку з собаками на околиці міста. За даними голови області, тварини не постраждали.
Читайте також: Удар РФ по Донеччині: в Іллінівці загинули 2 людини, у Костянтинівці на лікарню скинули 3 авіабомби
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Ключові результати зустрічі «Коаліції охочих»
Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що 26 країн погодилися взяти участь у післявоєнних гарантіях безпеки для України, і що підтримка США цього плану буде остаточно визначена найближчими днями.
Лідери близько 35 західних союзників України зустрілися з президентом Володимиром Зеленським 4 вересня, зустріч відбувалась у гібридному форматі – близько десятка лідерів були присутні у Єлисейському палаці, решта доєдналися онлайн.
Про що домовилися?
Мета цього саміту – обговорити гарантії безпеки для Україні, які західні партнери зобовʼязалися надати після припинення воєнних дій.
Лідери обговорювали свої позиції дві години, а після перерви до них через відеоконференцію доєднався президент США Дональд Трамп.
Макрон заявив, що 26 країн «зобов’язалися розгорнути війська як сили запевнення в Україні або бути присутніми на землі, на морі чи в повітрі».
Він наголосив, що ці сили не розгортатимуться на лінії фронту, а в районах, які ще мають бути визначені.
| На уточнююче питання, чи є серед цих 26 країн Німеччина, Польща та Італія, які особливо вагалися з ідеєю відправки військ, Макрон відповів, що є, але уточнив, що не усі з цих 26 країн долучаться саме відправленням військ. За його словами, вони можуть допомогти з відновленням української армії чи надати свої бази НАТО. |
«У найближчі дні ми остаточно узгодимо американську підтримку цих гарантій безпеки. Сполучені Штати, як я вже казав, брали участь на всіх етапах процесу», – заявив Макрон.
Далі читайте тут
Зеленський у Парижі поговорив із лідарами Європи і Трампом. Які результати?
Сирський повідомив про створення ешелованої системи протидії російським «Шахедам»
У Силах оборони триває робота з нарощування спроможностей для протидії ударним дронам «Шахед», заявив головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 4 вересня.
Він звітував про проведення наради, присвяченої розвитку в цьому напрямку.
«Ми створюємо ешелоновану систему протидії ворожим «Шахедам» та «Гераням». Наше спільне завдання – формувати більше таких екіпажів, навчати більше операторів-винищувачів, забезпечувати для них більше ефективних засобів ураження та РЛС», – повідомив він.
За словами головнокомандувача, він заслухав доповіді про ефективність виконання завдань підрозділами БПЛА-перехоплювачів, забезпечення підрозділів дронами, підвищення ефективності боротьби з російськими дронами та наявні проблеми.
Німеччина обіцяє сповістити, чи відправлятиме війська в Україну, коли буде зрозуміла роль США
Німеччина ухвалить рішення військової участі у гарантіях безпеки для України, коли будуть зрозумілі роль США і результати переговорів. Про це йдеться у заяві за результатами зустрічі «Коаліції охочих» у Парижі 4 вересня на сайті федерального уряду Німеччини.
Зокрема, у тексті заяви йдеться про те, що європейські країни готові «після досягнення переговорного рішення зробити вирішальний внесок у сильні гарантії безпеки» для України. Німеччина також братиме участь у цьому, і головним у цьому процесі має бути саме підтримка ЗСУ – фінансування, озброєння і підготовка українських збройних сил, заявили в німецькому уряді.
«Федеральний уряд готовий розширювати цю діяльність. Щодо військової участі Німеччина ухвалить рішення у належний час, коли будуть уточнені рамкові умови. Це стосується, зокрема, характеру й масштабу участі США, а також результатів переговорного процесу», – йдеться у заяві німецького уряду.
Членство України в ЄС є окремим пунктом гарантій безпеки – Зеленський
Україна розглядає євроінтеграцію як частину гарантій безпеки, заявив президент Володимир Зеленський на пресконференції після зустрічі «Коаліції охочих» 4 вересня.
Таким чином він відповів на питання про політичну складову гарантій безпеки, які хоче отримати Україна.
«Серед гарантій безпеки, які ми бачимо – членство в Європейському Союзі», – заявив Зеленський.
За його словами, вступ до блоку означав би політичні, економічні і геополітичні гарантії безпеки.
Удар РФ по Донеччині: в Іллінівці загинули 2 людини, у Костянтинівці на лікарню скинули 3 авіабомби
Дві людини загинули в Іллінівці на Донеччині внаслідок російського удару 4 вересня, повідомив очільник обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
Крім того, за його словами, лікарня в Костянтинівці стала черговою ціллю для російських військ. «Сьогодні вони прицільно скинули три авіабомби на лікарню, яка до останнього приймала і лікувала місцевих жителів. Удари по цивільній і соціальній інфраструктурі – це свідомий вибір росіян, цілеспрямовані терористичні акти», – написав Філашкін у телеграмі.
Він додав, що на Іллінівку віська РФ також скинули три авіабомби, там пошкоджені п’ять нежитлових будівель.
«Схеми» встановили, звідки підсанкційне оборонне підприємство РФ отримує компоненти для виробництва хімзбої
Російський виробник зброї, Науково-дослідний Інститут прикладної хімії, отримує складники для заборонених міжнародним правом хімічних гранат РГ-Во від двох російських компаній, які, попри цю співпрацю з підсанкційним оборонним підприємством, самі досі не опинилися під економічними обмеженнями Заходу. Це встановили журналісти «Схем», проєкту Радіо Свобода.
Зеленський відреагував на пропозицію Путіна приїхати до Москви
Президент України Володимир Зеленський відреагував на пропозицію російського лідера Володимира Путіна провести двосторонню зустріч у Москві.
«Американські партнери нам передали, що Путін запросив мене в Москву. Я вважаю, що знаєте як – коли хочеш, щоби зустрічі не було – то треба запросити мене в Москву. Тому я думаю, що Росія почала говорити про зустріч – це вже непогано. Але поки що ми не бачимо їхнього бажання закінчення війни. А щодо зустрічі, я вважаю, дорослі лідери з зустрічі такого рівня повинні виходити з якимось результатом. Бажано з закінченням війни», – сказав Зеленський 4 вересня на спільній пресконференції з президентом Франції Емманюелем Макроном по завершенню засідання «Коаліції охочих» у Парижі.
Напередодні Путін стверджував, що його двостороння зустріч із президентом України можлива, але Зеленському слід приїхати до Москви. При цьому Путін назвав Зеленського «чинним головою адміністрації» і заявив, що зустріч із ним буде «дорогою в нікуди».
Зеленський: потужності Європи з оборонного виробництва недостатні, є розуміння, як нарощувати
На зустрічі «коаліції охочих» вдалося досягти «конкретики» щодо виробництва озброєння, заявив президент Володимир Зеленський на пресконференції з президентом Франції Еммануелем Макроном 4 вересня.
Він згадав про можливості оборонної промисловості Європи, назвавши їх недостатніми.
«Ми констатуємо, що європейські виробничі лінії працюють поки що недостатньо, але це все потрібно і зрозуміло як нарощувати. Обсяги мають бути більшими, швидкість має бути більша», – заявив Зеленський.
Читайте також: «Фламінго», «Нептун» та інші. Як Україна створює ракетну індустрію
Президент вказав на те, що в Україні є «значні виробничі потужності», які зараз не використовуються через брак коштів.
«Майже 60% всієї зброї, яку ми сьогодні використовуємо в Україні, вироблені в нас. Українці в цьому успішні, я вважаю, якісні, і ми маємо допомогти кожній європейській країні бути успішною в тому чи іншому виробництві», – сказав він.
Зеленський назвав критично важливим технологічне лідерство Європи – «це своя здорова промисловість і достатньо робочих місць, достатньо інвестицій, достатньо взаємодії, лідерства в глобальній конкуренції». За його словами, Київ підтримує лідерство Європи в рамках створення нових гарантій безпеки.
26 країн зобов’язалися долучитися до гарантування повоєнної безпеки України – Макрон
Двадцять шість країн погодилися зробити свій внесок у безпеку України після можливого припинення вогню або мирної угоди з Росією, заявив 4 вересня за підсумками засідання «Коаліції охочих» у Парижі президент Франції Емманюель Макрон.
«Нині 26 країн офіційно зобов’язалися, кілька інших ще уточнюють позицію, але саме 26 погодилися розгорнути як сили запевнення війська в Україні або бути присутніми на землі, на морі чи в повітрі, щоби надати цю безпекову підтримку Україні наступного дня після припинення вогню», – сказав Макрон на пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським.
Він наголосив, що це – «не сили для ведення війни проти Росії, а сили, які повинні гарантувати мир і чітко надати стратегічний сигнал. Вони розгортатимуться в умовах припинення вогню, не на лінії фронту, а в регіонах, що зараз визначаються. Їхня мета – запобігти будь-якій новій великій агресії й чітко залучити 26 держав до тривалої безпеки України».
«Повертайся із СВО і ріж, кого хочеш». Резонансні убивства в Росії, скоєні учасниками війни проти України
Проєкт Радіо Свобода Сибирь. Реалии зібрав інформацію про випадки, коли учасники війни проти України, повернувшись скоювали убивства, або ж, навпаки – уникали покарання за звірства, підписавши контракт із міністерством оборони Росії.
За понад три роки з моменту початку повномасштабної війни проти України, яку в Росії офіційно називають «спеціальною військовою операцією, СВО» російські військові, які повернулися з фронту, вбили і покалічили понад 750 громадян РФ.
Майже 400 людей убили у 80-ти російських регіонах, ще приблизно стільки ж отримали небезпечні для життя важкі травми, підрахувала в лютому 2025 року видання «Вёрстка».
Здебільшого учасники війни нападають на своїх родичів і знайомих. Більшість злочинів має побутовий характер і відбувається на ґрунті зловживання алкоголем.
Ось кілька резонансних історій.
Далі читайте тут
До 30 тисяч іноземних солдатів в Україні: стали відомі деталі засідання «Коаліції охочих» у Парижі
Засідання «Коаліції охочих» у Парижі завершилося домовленостями надалі посилювати обороноздатність України. Конкретику в цьому напрямку їй запропонували понад два десятки країн із більш як 30 держав-учасниць – про це Радіо Свобода дізналося від кількох поінформованих співрозмовників у дипломатичних колах країн ЄС.
Дипломати, не називаючись, розповіли, що останніми тижнями дискусії просуваються інтенсивніше. Десять із 21 держави, готової працювати над гарантіями безпеки України, згодні направити на її територію своїх солдатів, коли бойові дії будуть завершені.
Серед держав, згодних піти на такий крок, – Велика Британія й Франція, що очолюють «Коаліцію охочих», а також – Нордичні країни й держави Балтії, Нідерланди, Австралія.
Німеччина, за словами співрозмовників Радіо Свобода, поки міркує, яку позицію зайняти, й головним чином це пов’язано з необхідністю отримувати згоду на участь у місії німецького парламенту. Керівництво Німеччини не впевнене, яким буде результат.
Прокуратура: через атаку російського дрона загинув житель Херсонщини
Російські військові 4 вересня скинули вибухівку з дрона в селі Качкарівка Бериславського району, заявила Херсонська обласна прокуратура.
«Внаслідок цієї атаки загинув 55-річний чоловік, поранення також дістав 63- річний місцевий мешканець», – йдеться в повідомленні.
Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за фактом воєнного злочину, що призвів до загибелі людини.
Читайте також: Повітряні сили повідомили про знешкодження 84 російських дронів зі 112
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.