Сили РФ не змогли взяти Покровськ, Часів Яр і Торецьк впродовж літньої кампанії – Трегубов
Російські військові, попри угруповання у 100 тис. осіб, не змогли взяти міста Покровськ, Часів Яр і Торецьк впродовж літньої кампанії, зазначив речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Дніпро» Віктор Трегубов.
«Росія зосередила свого часу для повномасштабного вторгнення до України армію у 190 тис. Зараз тільки на Покровському напрямку знаходиться озброєна група у 100 тис. осіб. Населення міста Покровськ до війни, якщо я правильно пам’ятаю, було 60 тис. Менше з тим літня кампанія триває, підходить до завершення. Попри дуже агресивні дії, попри те, що в деяких моментах вдалося протиснути українські позиції, ніякої швидкої перемоги у росіян немає. Місто Покровськ взяти не вдалося. Місто Часів Яр вдалося взяти тільки у фантазіях самого Путіна, із містом Торецьк – та ж сама історія. Триває бій», – сказав він.
За його словами, ЗСУ важко стримувати велику армію РФ, але «вони доводять всьому світові, що РФ не є великою військовою державою, оскільки велике збройне угруповання не змогло досягти поставлених цілей».
Трегубов нагадав, що Росія прагне взяти Покровськ, з півдня через Дружківку та Костянтинівку підбиратися до Слов’янсько-Краматорської агломерації. Третя ціль – закріпитися в межах Дніпропетровської області.
20 серпня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що російські війська посилюють тиск на півночі Донеччини – на Лиманському напрямку, але, за його словами, найгарячішими напрямками залишаються Покровський, Добропільський і Новопавлівський.
Як йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW) від 26 серпня, військове командування Росії, ймовірно, відмовилося від спроб використати прорив у напрямку Добропілля на Донеччині після того, як російська тактика інфільтрації, схоже, не допомогла створити стійкі позиції в межах цього прориву.
Зокрема, аналітики звернули увагу на зменшення в останні дні кількості повідомлень російських воєнних блогерів про прорив поблизу Добропілля. Натомість вони знову зосередилися на активності на північ, схід і південний захід від Покровська.
26 серпня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив про «позитивні тенденції» в прикордонних районах Сумщини та Харківщини.
Медіа: сили ГУР уразили підземний склад вибухових речовин у Тульській області Росії
Сили Головного управління розвідки вночі проти 30 серпня атакували підземний склад вибухових речовин у місті Алексін Тульської області – про це повідомила низка українських медіа з посиланням на джерело в ГУР.
За повідомленнями, йдеться про склад підприємства «Алексінський хімічний комбінат».
За твердженням співрозмовника журналістів, на складі, зокрема, зберігався піроксиліновий порох – бездимний порох, що використовується у боєприпасах стрілецького озброєння, артилерійських систем та окремих ракетних двигунах.
Джерело в ГУР посилається також на повідомлення в місцевих соцмережах, за якими тамтешні жителі чули гучні вибухи, після чого до місця події прямували пожежні машини та карети швидкої допомоги.
Раніше губернатор Тульської області Дмитро Міляєв заявив про падіння уламків БПЛА на території «промислового підприємства» в Алексіні. За його твердженням, руйнувань і жертв на місці не було.
Радіо Свобода не може незалежно перевірити дані про ураження в Тульській області.
Алексінський хімічний комбінат вже зазнавав ударів українських військ у січні 2025 року.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони, а також окуповані РФ території регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників.
Українська сторона наголошує, що проводить роботу з ослаблення тилових баз армії РФ, щоб знизити наступальний потенціал агресора.
Сибіга на зустрічі дипломатів ЄС: стратегії щодо Росії не можуть спиратися на «хибні припущення»
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга взяв участь онлайн у неформальній зустрічі голів МЗС країн Європейського Союзу у форматі «Гімніх», яка відбулася в Копенгагені.
Як передає його пресслужба, Сибіга розповів партнерам про посилення російських атак на Україну і подякував за реакцію на обстріли та підтримку.
Сибіга назвав останні удари Росії по представництву Євросоюзу в Києві та американському заводу на Закарпатті сигналами Заходу, що Володимир Путін не планує припиняти війну, і його потрібно до цього змусити.
«Росія залишається екзистенційною загрозою для всієї Європи та трансатлантичного простору та не полишає своїх агресивних намірів. Важливо, щоб ніхто не мав ілюзій. Стратегії щодо Росії та мирного процесу мають бути реалістичними, вони не можуть спиратися на хибні припущення», – заявив міністр.
Сибіга додав, що важливим кроком у мирному врегулюванні могла б стати зустріч президентів України та Росії з можливою участю лідерів США та Європи.
Він закликав держави-члени ЄС збільшити оборонну підтримку України та інвестиції в український оборонно-промисловий комплекс, зокрема, у виробництво дронів. Також він попросив повною мірою скористатися механізмами SAFE та PURL для зміцнення обороноздатності України та ухвалити «рішучі кроки» для повного використання знерухомлених російських активів для оборони та відновлення України:
«Путін має усвідомити, що продовження цієї війни загрожує і його режиму, і йому особисто. Або він зупиняється зараз, або стикається з серйозними наслідками. Це і є стратегія миру завдяки силі».
Раніше висока представниця ЄС із питань закордонних справ Кая Каллас зазначила, що питання російської агресії та заморожених активів РФ є на порядку денному зустрічі у форматі «Гімніх» 30 серпня.
Каллас виступила проти повернення активів РФ у разі мирної угоди, якщо Москва не виплатить репарації
Питання російських активів є на порядку денного зустрічі міністрів закордонних справ Євросоюзу у форматі «Гімніх» в Копенгагені, заявила висока представниця ЄС із питань закордонних справ Кая Каллас 30 серпня.
Вона зазначила, що це неформальна зустріч, за підсумками якої не планується ухвалювати рішення. На порядку денному буде, зокрема, російська війна проти України:
«Ми бачимо, що Росія не хоче миру, хоча докладається багато дипломатичних зусиль, щоб привести Зеленського та Росію до столу переговорів».
Каллас сказала, що дипломати планують заглибитися в питання заморожених активів Росії.
«Є плюси та мінуси. Є деякі делікатні моменти щодо цього, але нам дійсно потрібно провести аргументовану дискусію з цього приводу – які ризики? Тому що у нас має бути стратегія виходу. Ми не можемо собі уявити, щоб у разі припинення вогню або мирної угоди ці активи були повернуті Росії, якщо вони не виплатять свої репарації», – заявила дипломатка.
Прибутки від заморожених російських активів частково використовуються для допомоги України. Зокрема, в серпні України отримала 1 мільярд євро в рамках інструменту ERA.
Механізм Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) країн G7 передбачає надання Україні приблизно 50 мільярдів доларів у вигляді позик, забезпечених прибутками від заморожених російських суверенних активів. Ці кошти спрямовані на підтримку бюджету, військових потреб та відновлення інфраструктури України.
Президент Володимир Зеленський у липні закликав учасників конференції з відновлення України використовувати не лише відсотки з цих активів, а й самі активи.
Росія випробувала «Буревісник» в Арктиці і наближається до створення нової зброї?
Останні кілька тижнів на вітряному російському архіпелазі Нова Земля були дуже напруженими: люди, самоскиди, контейнери, тимчасове житло, вантажні літаки і судна, гелікоптери.
Цю діяльність можна спостерігати на супутникових знімках, у повідомленнях про небезпеку для літаків, у даних трекерів суднових транспондерів та у відкритих джерелах інформації в той час, коли довгі арктичні дні та хороша погода створюють сприятливі умови для будівельних проєктів на полігоні Паньково та сусідній авіабазі.
Але ті, хто уважно стежать за розвитком російського озброєння, роблять ставки на те, що там готують чергове випробування проблемної крилатої ракети з ядерною силовою установкою під назвою «Буревісник». Більше інформації тут
США погодили продаж Україні обладнання для Patriot і Starlink на понад 300 млн доларів – Шмигаль
Державний департамент погодив продаж Україні обладнання на більше ніж 300 мільйонів доларів для підтримки систем Patriot та закупівлю і обслуговування Starlink, повідомив міністр оборони України Денис Шмигаль 30 серпня.
«Держдеп США схвалив продаж обладнання для підтримки системи протиповітряної оборони Patriot та супутнього обладнання для України на суму $179,1 млн», – уточнив він.
Шмигаль вказав на те, що комплекси Patriot є «життєво важливими» для оборони населення та критичної інфраструктури України від російських повітряних атак.
«Крім того, Держдеп США схвалив продаж послуг супутникового зв’язку та обладнання Starlink на орієнтовну суму $150 млн», – додав міністр.
Він не уточнив, чиїм коштом планується закупити обладнання.
14 липня президент США Дональд Трамп заявив під час зустрічі з генсеком НАТО Марком Рютте, що планує надати Україні зброю на «мільярди доларів», яку закупить НАТО.
Після цього Сполучені Штати та НАТО запустили ініціативу Prioritized Ukraine Requirements List (PURL), метою якої є забезпечення швидкого постачання Україні систем і озброєння, які у великій кількості можна отримати від США.
За словами українського міністра оборони Дениса Шмигаля, завдяки новому механізму партнери отримають можливість фінансувати поставки американського озброєння та технологій через добровільні внески, нові пакети допомоги оголошуватимуться на регулярній основі. НАТО координуватиме постачання.
ISW: міністр оборони Росії заявив про пріоритет залучення легкого транспорту на полі бою замість бронетехніки
Американський Інститут дослідження війни прокоментував вчорашній виступ міністра оборони Росії Андрія Бєлоусова на колегії його відомства. Цьому присвячена частина звіту ISW від 29 серпня.
Зокрема, Інститут вказав на те, що Бєлоусов завищив темпи просування російських військ в Україні, оцінивши їх у 600-700 квадратних кілометрів на місяць, тоді як, за оцінкою ISW останніми місяцями, вони не перевищували 500 квадратних кілометрів на місяць.
«Заява Бєлоусова також ігнорує, що російські війська здійснюють цей поступ у відкритому полі та на місцевості з мінімумом фортифікацій, через провальні операції з проникнення на кшталт тих, що мали місце на схід і південний схід від Добропілля, та з тяжкими втратами особового складу», – зазначають аналітики.
ISW звернув увагу на слова Бєлоусова про те, що російське Міноборони змістило пріоритети на виробництво легких транспортних засобів замість важких броньованих машин, що відображає російську тактику ведення бойових дій з зими 2024-2025 років. Так, російський урядовець заявив, що його міністерство закупило та поставило на передову 22 725 мотоциклів, квадроциклів та багі, і планує поставити російським військовим додатково 12 186 легких транспортних засобів.
«Російські збройні сили все частіше використовують легкі транспортні засоби, в тому числі мотоцикли, всюдиходи (квадроцикли) та багі, замість важких броньованих машин, таких як танки, через їхню маневреність та низьку вартість порівняно з бронетехнікою, якій загрожує діяльність українських безпілотників. Російські збройні сили не запровадили належного захисту бронетехніки та танків від ударів українських безпілотників, і Росія стикається зі скороченням запасів танків та бронетехніки», – йдеться в звіті.
Бєлоусов також заявив, що російське комендування зосереджене на інтеграції підрозділів безпілотних систем у ширші збройні сили РФ. ISW нагадує, що в серпні 2024 року російське Міноборони розпочало скоординовані зусилля зі створення окремої централізованої служби безпілотних систем. Це, ймовірно, централізує його контроль над неформальними спеціалізованими загонами безпілотників та закупівлями дронів.
Крім того, Бєлоусов стверджує, що Міноборони Росії розширює зусилля щодо цифровізації набору військових. Інститут оцінює це як частину ширших зусиль із посилення адміністративної спроможності Росії щодо управління процесами призову та мобілізації. Зокрема, він заявив про створення Державної системи єдиного військового обліку, яка є «єдиним цифровим середовищем» для його відомства.
«Росія зосередилася на оцифруванні елементів процесу призову та мобілізації з моменту часткової примусової мобілізації до резерву у вересні 2022 року та оцифрувала аспекти цього процесу, включаючи видачу цифрових повісток для російських призовників», – коментують аналітики.
У зв’язку з цим Інститут нагадує, що голова Комітету Держдуми Росії з питань оборони Андрій Картаполов наприкінці липня вніс на розгляд законопроєкт, який сприятиме можливості Росії обробляти мобілізованих військовослужбовців протягом року, а не лише під час щопіврічних призовів до резерву. Це дозволить Росії зменшити бюрократичні перешкоди, які ускладнюють здійснення масштабних призовів до резерву.
У липні ISW зазначав, що російське командування модернізує полігони, включаючи до них мотоциклетні траси, і, як повідомляється, має намір закупити до 200 тисяч мотоциклів китайського виробництва для російських військових.
Атака РФ: Зеленський закликав до тарифів для «всіх, хто накачує російську армію грошима», і нових санкцій
Президент Володимир Зеленський прокоментував російський масований обстріл протягом ночі на 30 серпня. Зокрема, він вказав на наслідки в Запоріжжі, де постраждали житлові будинки, загинула людина і є поранені.
Крім того, зазначив він, протягом ночі працювали протиповітряна оборони та екстрені служби в інших регіонах:
«Від удару постраждали Волинська, Дніпровська, Донецька, Житомирська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Рівненська, Сумська, Харківська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області. Багато було пожеж, переважно постраждала цивільна інфраструктура: будинки, підприємства. Майже 540 дронів, 8 балістичних та 37 ракет інших типів запустили росіяни проти звичайного життя».
Голова держави нагадав про реакцію світу на попередню атаку, але заявив, що, оскільки «Росія знову показує, що на слова їй начхати», Київ розраховує на реальні дії.
Він висловив думку, що Москва використала час, відведений для підготовки зустрічі на рівні лідерів, для нових масованих ударів.
«Єдиний спосіб знову відкрити вікно можливості для дипломатії – це жорсткі тарифи проти всіх, хто накачує російську армію грошима, та дієві санкції проти самої Москви – банківські та енергетичні. Ця війна не припиниться від політичних заяв – потрібні справжні кроки. Ми чекаємо на дії Америки, Європи і всього світу», – додав Зеленський.
Російська армія атакувала Україну вночі проти 30 серпня, запустивши 537 безпілотників і загалом 45 ракет, за даними Повітряних сил. Командування зафіксувало влучання п’яти ракет та 24 ударних БПЛА у семи місцях, а також падіння уламків на 21 локації.
У Запоріжжі, зокрема, під обстріл потрапили житлові будинки. За останніми даними обласної влади, постраждали 28 людей, одна людина загинула.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
ДСНС завершило рятувальні роботи в Запоріжжі, постраждали 25 людей
У Запоріжжі завершилися аварійно-рятувальні роботи на місцях російських ударів, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій.
За даними служби, кількість поранених зросла до 25 людей, одна людина загинула.
«Вісім людей госпіталізовані – серед них троє дітей: 9-річний та 10-річний хлопчик і 16-річна дівчина. Підрозділи ДСНС врятували 6 людей, з них одна дитина. Кількість постраждалих уточнюється», – повідомляють рятувальники.
ДСНС звітує про ліквідацію пожеж у квартирах на третіх поверхах двох житлових п’ятиповерхівок. А також зайнялися п’ять житлових будинків, станції технічного обслуговування й кафе. Психологи служби надали допомогу 26 громадянам, серед них троє дітей.
Голова Запорізької ОВА Іван Федоров раніше повідомляв про 24 постраждалих, з них у дев’ятьох – травми легкого ступеня тяжкості, 14 - середнього. Один чоловік у тяжкому стані.
«На зараз на обстеженні у лікарні знаходиться 10 постраждалих, госпіталізовані 6 людей. Дякую медикам та всім службам, які працювали цієї ночі, рятуючи життя. На жаль, одна жінка загинула», – заявив він.
Російські війська атакували Запоріжжя вночі проти 30 серпня. Раніше було відомо про 22 поранених.
Генштаб ЗСУ повідомляє про 50 боєзіткнень на Покровському напрямку за добу
Протягом попередньої доби на фронті відбулося 172 боєзіткнення, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 30 серпня.
За зведенням, напередодні Сили оборони уразили три райони зосередження російського особового складу, озброєння і військової техніки, пункт управління та чотири артилерійських засоби.
Загалом 11 боєзіткнень відбулися на Північно-Слобожанському, Курському та Південно-Слобожанському напрямках. На Куп’янському українські війська відбивали п’ять штурмових дій РФ у районі Загризового та в бік Куп’янська.
«На Лиманському напрямку ворог атакував 29 разів, намагаючись вклинитися в нашу оборону у районах населених пунктів Карпівка, Колодязі, Зарічне, Ямпіль та у бік Ольгівки, Дружелюбівки, Шандриголового, Дронівки, Серебрянки, Григорівки», – йдеться в повідомленні.
Бойові дії тривали також на Сіверському та Краматорському напрямках. На Торецькому російські загарбники 13 разів атакували в районах Щербинівки, Торецька, Диліївки, а також у бік Клебан-Бика, Катеринівки, Русиного Яру, Полтавки.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 50 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Володимирівка, Маяк, Заповідне, Сухецьке, Затишок, Новоекономічне, Миролюбівка, Промінь, Лисівка, Звірове, Котлине, Удачне, Новоукраїнка та у бік Родинського, Мирнограду, Покровська, Новопавлівки», – заявляє командування.
Повітряні сили: Росія запустила по Україні 548 дронів і 45 ракет протягом ночі
Російські війська завдали чергового масованого удару по Україні дронами й ракетами вночі проти 30 серпня, повідомляє командування Повітряних сил.
За зведенням, українські військові зафіксували загалом 582 засоби повітряного нападу протягом атаки:
- 537 ударних БПЛА типу Shahed і безпілотників-імітаторів різних типів із напрямків Курська, Брянська, Міллерова, Орла, Шаталова та Приморсько-Ахтарська
- 8 балістичних ракет Іскандер-М/KN-23 із Ростовської області та Краснодарського краю
- 37 крилатих/авіаційних ракет повітряного, наземного та морського базування: Х-101, Калібр, Іскандер-К, Х-59. Райони пусків – Саратовська область, акваторія Чорного моря та окупована частина Запорізької області
Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем і мобільні вогневі групи.
Українські військові звітують про збиття або подавлення 548 повітряних цілей, зокрема:
- 510 ворожих БПЛА типу Shahed і дронів-імітаторів різних типів
- 6 балістичних ракет Іскандер-М/KN-23
- 32 крилаті/авіаційні ракети Х-101, Калібр, Іскандер-К, Х-59
«Зафіксовано влучання 5 ракет та 24 ударних БпЛА на 7 локаціях, падіння збитих (уламки) на 21 локації», – заявляє командування.
Зокрема, протягом ночі через удари по Запоріжжю загинула одна людина, 22 постраждали. Голова Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак повідомив про пошкодження інфраструктурих об’єктів у Дніпрі, Павлограді та Нікопольському районі. За його попередніми даними, ніхто не постраждав.
Українські військові уразили два НПЗ у Росії, один із них повторно – Генштаб
Сили оборони знову уразили два енергетичних об’єкти в Росії вночі проти 30 серпня, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці в суботу.
За повідомленням, українські війська завдали удару «в рамках зниження наступального потенціалу противника та ускладнення постачання пального» до російських військових частин.
«Підрозділи Сил безпілотних систем та Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, у взаємодії з іншими складовими Сил оборони, уразили «НПЗ Краснодарський» (Краснодарський край, РФ)», – повідомляє штаб.
За даними Генштабу, цей завод виробляє світлі нафтопродукти об’ємом 3 мільйони тонн на рік – бензини, дизель, авіаційне пальне – і бере участь у забезпеченні російських збройних сил. Командування зафіксувало на об’єкті численні вибухи та пожежу.
«Також, підрозділи Сил безпілотних систем Збройних Сил України повторно уразили нафтопереробний завод «Cизранський» у Самарській області РФ. Підприємство виробляє бензини, дизельне пальне, авіаційний гас, мазут, бітум. Об’єми переробки до серпня 2025 року складали 8,5 мільйонів тонн на рік. Фіксується пожежа в районі об’єкта», – йдеться в повідомленні.
Командування додає, що результати вогневого ураження уточнюються.
Радіо Свобода не може незалежно перевірити дані про ці удари. Раніше російські медіа з посиланням на місцевий оперативний штаб повідомляли про атаку безпілотників на Краснодарський НПЗ. Як заявили в штабі, на заводі пошкоджена одна з технологічних установок, сталася пожежа. Ніхто не постраждав.
Губернатор Самарської області В’ячеслав Федоріщєв заявив про «спробу атаки» на промислове підприємство в Сизрані. Водночас медіа з посиланням на очевидців повідомляють про звуки вибухів і дим.
Минулого разу Сили оборони вдарили по Сизранському НПЗ вночі проти 24 серпня.
Від початку 2024 року російські НПЗ регулярно зазнають атак українських безпілотників. На деяких заводах виходили з ладу установки первинної переробки нафти, які вимагали ремонту.
У Генштабі ЗСУ час від часу підтверджують удари по об’єктах у РФ, задіяних у забезпеченні російської армії, і наголошують, що такі удари триватимуть.
Запоріжжя: внаслідок російської атаки загинула людина, понад 20 поранених – ОВА
Російська армія атакувала Запоріжжя вдосвіта 30 серпня, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
За останніми даними, загинула одна людина, відомо про 22 поранених.
«Уже 22 поранених через нічні удари росіян по Запоріжжю. Серед постраждалих троє дітей – хлопчики 9 та 10 років і дівчинка 16 років», – заявив він.
Раніше Федоров уточнив, що російська армія атакувала обласний центр «Шахедами» та ракетами.
«Зруйновані приватні будинки, пошкоджені багатоповерхівки, будівлі промислових підприємств: щонайменше 12 ударів по Запоріжжю нанесли росіяни під час масованої атаки. На місцях влучань виникли пожежі», – повідомляв голова області.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Генштаб: російська армія втратила близько 850 військових за добу
Російські війська напередодні втратили близько 850 людей особового складу, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 30 серпня.
Командування оцінює загальні втрати армії РФ у близько 1 081 330 військових.
Також штаб наводить дані про знищену російську техніку:
- 11 149 танків (+6)
- 23 210 бойових броньованих машин (+19)
- 32 172 артилерійські системи (+47)
- 1 476 реактивних систем залпового вогню
- 1 213 засобів протиповітряної оборони
- 422 літаки
- 340 гелікоптерів
- 54 691 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+316)
- 3 626 крилатих ракет
- 28 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 60 222 автомобілі і автоцистерни (+106)
- 3 952 одиниці спеціальної техніки
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
За даними російських видань «Медуза» та «Медіазона», на серпень 2025 року втрати Росії на війні проти України становили близько 219 тисяч осіб убитими – такого висновку вони дійшли, вивчивши реєстр спадкових справ та поіменний список загиблих.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
1 серпня президент США Дональд Трамп навів дані про втрати України й Росії у повномасштабній війні, яку Москва веде з лютого 2022 року. «Мені щойно повідомили, що майже 20 тисяч російських солдатів загинули цього місяця у безглуздій війні з Україною. З початку року Росія втратила 112,5 тисячі солдатів… Україна, однак, також сильно постраждала. З 1 січня 2025 року вона втратила приблизно 8 тисяч солдатів, і це число не включає зниклих безвісти», – написав Трамп у власній мережі TruthSocial, не вказавши, хто саме надав йому ці дані.
Журналісти у своїх публікаціях незмінно вказують, що реальні втрати російських військових значно вищі – не про всі смерті повідомляють ЗМІ й органи влади, не всі військові поховання можуть підрахувати волонтери.
США не тиснуть на Україну з вимогою поступитися територіями Росії – Єрмак
Сполучені Штати не тиснуть на Україну щодо необхідності поступитися Росії окупованими територіями, повідомив керівник Офісу президента Андрій Єрмак у п'ятницю під час онлайн-зустрічі із журналістами, пише «Укрінформ».
«Дуже важливо відразу припинити всі розмови – ніхто з американського боку не тисне на Україну щодо якихось територій», – наголосив голова Офісу президента після зустрічі зі спецпредставником президента США Стівеном Віткоффом.
Єрмак уточнив, що Україна готова до мирного процесу, зокрема до зустрічі лідерів України, США та Росії.
«Ще починаючи зі Стамбулу, президент Зеленський абсолютно послідовно говорить: «Я готовий до будь-якого формату переговорів і будь-де», – підкреслив Єрмак.
Раніше президент США Дональд Трамп допустив можливий «обмін територіями» з РФ, а також повернення деяких територій Україні.
«Це дуже складно, але ми збираємося деякі території повернути. Ми збираємося зробити деякий обмін територіями. Буде певний обмін територіями на користь обох сторін», – заявив він.
Своєю чергою, лідер РФ Володимир Путін заявив спецпосланцю Трампа Стівену Віткоффу, що погодився б на повне припинення вогню, «якщо Україна виведе війська з усієї Донецької області», пише The Wall Street Journal.
Водночас президент Володимир Зеленський заявив, що Україна не буде віддавати свої території Росії.
Війна в Україні «може тривати ще багато місяців» – Мерц
Війна в Україні «може тривати ще багато місяців», але країни-партнери Києва готові продовжувати підтримку, заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.
«Ця війна може ще тривати багато місяців. Ми повинні бути до цього готовими. Ми готові», – наголосив він.
Мерц підкреслив, що для Німеччини та Франції пріоритетом є збереження коаліції охочих, яка надає допомогу Україні.
Раніше, 28 серпня, Мерц заявив, що зустрічі між президентом Росії Володимиром Путіним та президентом України Володимиром Зеленським, очевидно, не відбудеться.
Мерц відзначив, що вони з Макроном проведуть двосторонні переговори з кількох тем, включно з економічною співпрацею між двома країнами, ситуацією між Україною та Росією, а також дебюрократизацією Європи.
З моменту вступу на посаду президента США Дональд Трамп заявляє про необхідність якнайшвидшого завершення війни, яку Росія веде проти України. Його адміністрація наголошує не на підтримці України, а на закінченні бойових дій і досягненні мирної угоди.
В останні тижні представники США заявляли про прогрес у русі до миру, Трамп зустрічався як із російським лідером Володимиром Путіним, так і з українським президентом Володимиром Зеленським.
Американський президент Трамп зазначив, що домагатиметься особистої зустрічі лідерів Росії й України, оскільки він «хоче, щоби все закінчилося». На репліку журналіста про те, що Путін не хоче зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським (цю зустріч просуває Трамп), оскільки вважає українського президента нелегітимним, Трамп відповів: «Немає значення, що вони говорять. Це все нісенітниця. Вони всі тільки грають на публіку». Трамп зауважив, що і Зеленський «теж не є невинуватим» у тому, що руху до миру не видно, і вказав, що санкції та мита можуть стосуватися не лише Росії, а й України.
Днями Трамп заявив, що Росія зіткнеться з «серйозними наслідками», якщо зустріч Зеленського та Путіна не відбудеться. Але він не уточнив, якими можуть бути наслідки для РФ.
Держетнополітики подасть до суду на ліквідацію Київської митрополії УПЦ (МП) – Єленський
Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) вже підготувала позов до суду про припинення діяльності Київської митрополії Української православної церкви (Московського патріархату). Про це Радіо Свобода повідомив голова служби Віктор Єленський.
Позов – наслідок визнання Держетнополітики УПЦ (МП) афілійованою з Російською православною церквою. А визнали її такою через невиконання припису від ДЕСС. Віктор Єленський у етері програми Свобода Live пояснив, що було у приписі:
- Київська митрополія УПЦ має забезпечити рішення керівних органів УПЦ про вихід УПЦ зі складу Московського патріархату;
- Київський митрополит має забезпечити рішення керівних органів УПЦ, що останній статут РПЦ, за який голосували і єпископи УПЦ не є чинним для УПЦ;
- Київський митрополит мав висловити незгоду з тим, що його призначено Синод РПЦ;
- керівні органи УПЦ мали заявити, що вони не визнають анексію РПЦ своїх єпархій на сході України і в Криму.
Він підкреслив, що виконання цих пунктів не вимагало від УПЦ «ані зради Христа, ані зради православ’я», а лише юридичного підтвердження самостійності від Москви.
Водночас за словами Єленського, Київська митрополія офіційно повідомила, що не буде виконувати припис, й тому наступним кроком стане позов до суду.
УПЦ, своєю чергою, відкидає звинувачення у невиконанні вимог. Голова Синодального інформаційно-просвітницького відділу церкви митрополит Ніжинський і Прилуцький Климент заявив, що «всі рішення, яких вимагала Держетнополітики, були ухвалені ще у 2022 році».
«Цей припис ми виконали ще у 2022 році і надіслали рішення щодо нашого статусу і відношення до РПЦ або до будь-яких інших закордонних релігійних центрів, у тому числі і ДЕСС. Однак ДЕСС уперто ігнорує нашу думку», – зазначив митрополит Климент.
Він також розкритикував Держетнополітики за визнання російських документів: «ДЕСС вважає легітимними документи російських релігійних організацій. І в своїх приписах цитує виключно документи російських релігійних організацій, або в переважній більшості. З сайтів «.ru», які взагалі-то заборонені в Україні, і абсолютно ігнорує ситуацію, яка викладається на основі українських релігійних організацій».
Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) ухвалила рішення про визнання Київської митрополії Української православної церкви (Московського патріархату) афілійованою із забороненою іноземною релігійною організацією – про це йдеться в наказі голови Держетнополітики Віктора Єленського, опублікованому 28 серпня.
За повідомленням, дослідження встановило афіліацію УПЦ (МП) із організацією, діяльність якої в Україні заборонена відповідно до статті 3 Закону України «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій», а саме з Російською православною церквою.
Раніше голова Держетнополітики Віктор Єленський повідомив, що в липні служба надіслала Київській митрополії Української православної церкви (Московського патріархату) припис про усунення порушень.
20 серпня 2024 року Верховна Рада схвалила законопроєкт №8371, який забороняє діяльність в Україні Російської православної церкви і релігійних організацій, афілійованих з нею. Закон, серед іншого, передбачає, що РПЦ не може бути власником, учасником юридичних осіб, зареєстрованих в Україні.
Як заявив в коментарі hromadske голова інформаційно-просвітницького відділу УПЦ (Московського патріархату) митрополит Климент, цей закон стосується релігійних організацій, які афільовані з закордонними центрами, а УПЦ, за його словами, не має адміністративних зв’язків з такими, а якщо ж її хтось буде у цьому звинувачувати — це буде «виключно маніпулятивно».
У 2023 році релігієзнавча експертиза статуту Української православної церкви (Московського патріархату) показала наявність церковно-канонічного зв’язку з Російською православною церквою, повідомила Державна служба з етнополітики та свободи совісті. У службі кажуть, що УПЦ продовжує перебувати щодо РПЦ у відносинах підпорядкування.
УПЦ (МП) цю релігієзнавчу експертизу назвала «незаконною та проведеною з порушенням законодавства та такою, що виходить за межі предмета свого дослідження».
Мерц і Макрон закликали посилити санкції проти Росії, щоб повернути Путіна за стіл переговорів
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц і президент Франції Емманюель Макрон виступили за запровадження вторинних санкцій, спрямованих проти компаній із третіх країн, які допомагають Росії фінансувати війну проти України, про це лідери заявили 29 серпня після спільного засідання урядів у французькому місті Тулон.
«Ми готові самостійно ухвалювати додаткові санкції, але закликаємо також США долучитися, аби змусити Росію повернутися за стіл переговорів», – сказав Макрон на спільній пресконференції з Мерцом.
Франція та Німеччина оголосили про посилення співпраці всередині ЄС та з країнами «Групи семи» з метою «подальшого розширення та зміцнення ефективних санкцій», аби чинити «максимальний тиск на Росію».
Ініціатива Парижа та Берліна збіглась із новими масованими обстрілами України: цього тижня Росія здійснила одну з найпотужніших атак Києва дронами та ракетами від початку року, внаслідок якої загинули 25 людей, серед них – четверо дітей.
За словами Мерца, нині у США розглядають можливість додаткових тарифів на країни, що купують російські енергоносії. «Я б дуже вітав рішення американського уряду про їх запровадження, адже ці кошти значною мірою фінансують військову економіку Росії», – заявив він.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Сльози і розпач: у Києві жалоба за жертвами російської атаки, їх – 25 (фотогалерея)
Кількість загиблих унаслідок російського масованого удару по Києву в ніч проти 28 серпня зросла до 25 людей, повідомив у телеграмі президент України Володимир Зеленський.
Серед жертв четверо дітей, десятки людей постраждали. Раніше повідомляли, що загальна кількість загиблих у Києві зросла до 23 людей, 22 із них загинули в п’ятиповерхівці в Дарницькому районі, зруйнованій російським ударом.
Світлини з місця трагедії дивіться за лінком
«Шукають живими чи мертвими»: зниклі безвісти під час війни. Що відомо про пошуки?
30 серпня у світі відзначають Міжнародний день жертв насильницьких зникнень. Також його називають Днем зниклих безвісти. Його запровадила Генеральна асамблея ООН 2010 року для привернення уваги до проблеми примусового позбавлення волі та ув'язнення людей, місце перебування яких залишається невідомим, що є порушенням прав людини.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» дізнавався:
- Скільки в Україні налічується людей, які зникли безвісти через війну?
- Хто з жителів Запоріжжя і Маріуполя мають такий статус?
- Наскільки складно шукати військових і цивільних, які зникли безвісти, і хто цим опікується?
Читайте про це за лінком