Скасовують «податок на катування». Що змінить вихід РФ з Європейської конвенції проти катувань?
Росія збирається вийти з Європейської конвенції проти катувань – постанову про вихід подав до російської Держдуми уряд країни-агресора, тепер її має внести на розгляд російського парламенту глава Кремля Володимир Путін. Держдума Росії ратифікувала цю конвенцію майже 30 років тому.
І попри те, що військові і силовики РФ застосовують тортури масово і регулярно – про це свідчать сотні звітів правозахисників, інтерв'ю звільнених полонених, розслідувань журналістів – усе ж вихід з Конвенції може позначитися на документуванні злочинів. Проте, головним чином такий крок є символічним, вважають правники – влада Росії хоче підкреслити, що катування є для неї державною політикою, а не якоюсь помилкою.
У день, коли в Росії оприлюднили проєкт рішення про вихід з Конвенції проти катувань, журналісти висвітлили історію 33-річного нацгвардійця Владислава, який вижив та спромігся втекти від російських військових після того, як ті перерізали йому горло і скинули в яму. Більше інформації про це тут
Мерц: капітуляція України «лише виграла б час для Росії»
Перемога у війні проти України дозволила б Росії підготуватися до наступної, вважає канцлер Німеччини Фрідріх Мерц – про це він заявив на брифінгу з лідерами Молдови, Франції та Польщі в Кишиневі 27 серпня.
Він висловив переконання, що війна має завершитися, але «не за всяку ціну».
«Ми не хочемо капітуляції України. Така капітуляція лише виграє час для Росії, і Путін використає цей час, щоб підготуватися до наступної війни», – цитує його британське видання The Guardian.
Лідери Франції, Німеччини та Польщі відзначили День незалежності Молдови в Кишиневі 27 серпня і заявили про повну підтримку європейського шляху Республіки Молдова та її безпеки.
Чоловікам відкривають кордони: які є «але»? Загрози, СЗЧ, мобілізація
- Юнаки до 22 років можуть перетинати кордон
Чоловіки віком до 22 років отримали урядовий дозвіл на можливість виїжджати за кордон. Як до цього ставляться військові? Видання «Українська правда»» оприлюднило відповідь Офісу генпрокурора на запит про кількість СЗЧ в Україні: з 2022 року порушили понад 200 тисяч справ за самовільне залишення частини. Чому це відбувається?
Тим часом народний депутат Олексій Гончаренко законопроєктом пропонує дозволити виїжджати усім чоловікам за межі України. Натомість його колеги пропонують законодавчо підкріпити урядову ініціативу про виїзд чоловіків. Яка мета цих пропозицій? Чому саме зараз виникли такі ініціативи?
- Ситуація на фронті
Аналітичний проєкт DeepState написав про окупацію двох сіл на Дніпропетровщині, а Генштаб ЗСУ каже, що бойові дії тривають: що відбувається?
Про це тут
На тлі ударів по нафтопереробці уряд РФ продовжив заборону на експорт бензину
Уряд Росії продовжив заборону експорту бензину, повідомляє 27 серпня російська державна агенція ТАСС. До 30 вересня заборона буде повною, вона стосуватиметься як прямих виробників, так і ритейлерів.
З 1 жовтня бензин зможуть експортувати безпосередні виробники, а експортери, які не мають власного виробництва, отримають це право з 1 листопада.
Чинна заборона мала закінчитися 31 серпня. Він був запроваджений ще в лютому для звичайних ритейлерів, а в липні поширений на виробників.
Заборони експорту бензину у Росії запроваджуються майже щороку, зазвичай на термін активних сільськогосподарських робіт.
Цього літа в РФ оптові ціни на бензин перебувають на рекордних рівнях. Крім традиційного сезонного чинника на це впливають атаки ЗСУ на енергетичну інфраструктуру. Агентство Reuters підрахувало, що ці удари пошкодили 17% нафтопереробних потужностей РФ.
Свириденко обговорила з прем’єркою Данії євроінтеграцію та оборонну підтримку
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденка провела зустріч із данською колегою Метте Фредеріксен під час візиту до Данії – про це вона повідомила 27 серпня.
Свириденко назвала підтримку Копенгагена життєво важливою для зміцнення обороноздатності України.
За її словами, розмова була зосереджена на офіційному запуску переговорів про вступ до Європейського Союзу:
«Україна повністю готова негайно відкрити перші три переговорні кластери та завершити підготовку до всіх інших до кінця цього року. Відкриття цих кластерів слугуватиме не лише процедурним кроком, а й потужним сигналом кожному українцю про те, що наше європейське майбутнє є безпечним та незворотним».
Вона також розповіла Фредріксен про результати переговорів у Вашингтоні. Свириденко наголосила, що позиція України залишається незмінною: «жодних територіальних поступок, жодних компромісів щодо суверенітету та жодних обмежень нашого права захищати себе».
За її словами, голова данського уряду «підтвердила непохитну підтримку Данією» України на шляху до Європейського Союзу і її ширшої архітектури безпеки.
«Ми обговорили зразкову модель оборонної допомоги Данії, яка поєднує державне фінансування, міжнародні внески та прямі закупівлі з українського оборонного сектору. Такий підхід забезпечує прозорий та ефективний засіб зміцнення безпеки України та слугує цінним планом для майбутніх гарантій, які захистять не лише Україну, а й безпеку Європи в цілому», – додала вона.
Данський уряд наразі не коментував розмову публічно.
27 серпня Юлія Свириденко почала робочий візит до Данії.
Лисак: двоє людей постраждали через російські атаки на Нікопольщину 27 серпня
Російські війська обстрілювали Нікопольський район протягом дня, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак 27 серпня.
За його даними, армія РФ застосовувала FPV-дрони й важку артилерію. Під вогонь потрапили Нікополь, Мирівська, Марганецька, Червоногригорівська та Покровська громади.
«Постраждали двоє людей. 65-річний чоловік госпіталізований з мінно-вибуховою травмою й осколковими пораненнями. Його стан середньої тяжкості. Ще один місцевий мешканець 38 років самостійно звернувся до медзакладу. Потерпілий отримав необхідну допомогу. Лікуватиметься амбулаторно», – заявив він.
Голова області додав, що обстріли пошкодили два приватних будинки, господарську споруду, гараж, АЗС і будівлю, що не експлуатувалася. Постраждали кілька автомобілів і газогін, горіла суха трава.
У Синельниківському районі російські КАБи пошкодили майже 30 приватних осель. У Межівській громаді російські дрони атакували приватні будинки.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Понад 300 українських військових, які брали участь у боях у Курській області, засуджені в РФ за «тероризм» – ЗМІ
Понад 300 українських військових, які брали участь у боях у Курській області, засуджені в Росії за «терористичними» статтями, з’ясували аналітичний центр Кирила Парубця та видання The Insider.
Їм відомо про 525 військовослужбовців ЗСУ, які потрапили в полон у Курській області. Із них до 25 серпня 2025 року судді 2-го Західного окружного військового суду оголосили вироки за статтею «терористичний акт» щодо 290 людей. Ще 15 людей були засуджені заочно.
Таким чином, понад 50% із відомих курських полонених вже отримали вироки в Росії, підрахували розслідувачі. Ще сімох військовослужбовців, які брали участь у боях у Курській області, Україні вдалося обміняти. З 228 людей, що залишилися, четверо точно перебувають під слідством, про інших достовірно не відомо, чи порушені проти них справи або вони утримуються як звичайні військовополонені.
Українські військові увійшли до Курської області 6 серпня 2024 року та утримували окремі її райони понад пів року. Скільки українських військовослужбовців були впродовж цього часу і під час відступу взяті в полон російськими військовими, достеменно невідомо. Наприкінці 2024 року російська державна агенція ТАСС повідомляла про 500 полонених солдатів ЗСУ.
Згідно з пресрелізами Слідчого комітету Росії, найчастіше українські військовослужбовці звинувачуються в «незаконному перетині кордону», «блокуванні населеного пункту», «перешкоді евакуації». Правозахисний проєкт «Підтримка політв’язнів. Меморіал» зазначає, що полонених переслідують фактично за службу у ЗСУ та участь у бойових діях на території Росії, що порушує їхнє право на справедливий суд, а також Женевську конвенцію.
Єрмак і Умєров обговорили шляхи досягнення миру з міністром оборони Саудівської Аравії
Голова Офісу президента Андрій Єрмак і секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров відвідують столицю Саудівської Аравії, заявив Єрмак 27 серпня.
Він повідомив, що вони провели зустріч із міністром оборони королівства Халідом бін Салманом Аль-Саудом.
«Шляхи досягнення сталого миру для України та участь Саудівської Аравії у цьому процесі – головні теми нашої розмови», – заявив він.
Крім того, українські посадовці обговорили концепцію гарантій безпеки для України з радником з питань національної безпеки, членом саудівського уряду Мосаадом бін Мухаммадом Аль Айбаном.
За словами Єрмака, Саудівська Аравія відіграє «одну з провідних ролей» у миротворчих ініціативах для України.
«Україна надзвичайно вдячна за рішуче прагнення Саудівської Аравії сприяти досягненню сталого й справедливого миру для нашої держави», – додав він.
Напередодні Умєров повідомив, що спільно з Єрмаком провів зустрічі з представниками влади Катару. Сторони говорили про «актуальні виклики у сфері безпеки та оборони, перспективи розвитку стратегічної співпраці між Україною та Катаром, а також підсумки саміту лідерів у Вашингтоні».
Італія просуває «НАТО-лайт» як гарантію безпеки для України
Ключовим варіантом західних союзників у обговоренні гарантій безпеки для України є механізм, який ґрунтується на статті 5 Статуту НАТО про колективну оборону, заявила прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні. За її словами, саме ця пропозиція стала основним предметом переговорів на нещодавній зустрічі у Вашингтоні за участю США, європейських країн та України.
Формат, який у західній пресі називають «НАТО-лайт» (тобто «полегшений варіант» НАТО), передбачає, що Україна не стане членом альянсу, але в разі нападу союзники будуть зобов’язані впродовж 24 годин узгодити заходи у відповідь. Серед них – прискорене надання військової та економічної допомоги Києву, посилення української армії та нові санкції проти Росії.
Міністр оборони Італії Ґвідо Крозетто підкреслив, що ініціатива Мелоні спрямована на те, щоб НАТО як оборонний альянс забезпечував захист іноземної держави, наприклад України. Якщо єдиний формат буде неможливий, окремі країни можуть взяти на себе такі зобов’язання у двосторонньому режимі.
Москва відкидає ідею присутності іноземних військових на території України та наполягає на нейтральному статусі Києва.
Видання Financial Times раніше повідомляло, що західні союзники України обговорюють як гарантії безпеки створення трьох ліній оборони. Деякі європейські чиновники допускають можливість надсилання французьких та британських військ у рамках майбутньої мирної угоди. Президент США Дональд Трамп надсилання американських військових відкинув, але заявив про готовність розглянути авіаційну підтримку та обмін розвідувальними даними.
На фронті відбулося 76 боїв з початку доби – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 27 серпня загальна кількість бойових зіткнень вздовж усієї лінії фронту складає 76, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Загарбники завдають уражень по районах прикордонних із РФ населених пунктів. Артилерійських обстрілів зазнали населені пункти Нововасилівка, Будівельне, Біла Береза, авіаційних обстрілів зазнав населений пункт Заріччя Сумської області», – йдеться у зведенні станом на 16:00.
Понад третина боїв зафіксована на Покровському напрямку в Донецькій області.
«На Покровському напрямку сьогодні ворог 28 разів атакував позиції наших захисників у районах населених пунктів Володимирівка, Новоекономічне, Миролюбівка, Сухецьке, Лисівка, Удачне, Молодецьке, Новоукраїнка та в напрямках населених пунктів Мирноград, Родинське, Промінь, Балаган, Новопавлівка, Червоний Лиман, Покровськ. Одне бойове зіткнення продовжується дотепер», – указано в повідомленні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Торецькому та Новопавлівському напрямках.
20 серпня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що російські війська посилюють тиск на півночі Донеччини – на Лиманському напрямку, але, за його словами, найгарячішими напрямками залишаються Покровський, Добропільський і Новопавлівський.
Просування військ РФ майже на десяток кілометрів у напрямку Добропілля 11 серпня позначив на своїй мапі аналітичний проєкт DeepState. Речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Дніпро» підполковник Віктор Трегубов наступного дня заявив, що на Добропільському і Покровського напрямках російські війська використовують тактику «просочення», це створює хибне враження просування. Але, за його словами, «просочення» не означає, що противник взяв цю територію під контроль.
Згодом у ЗСУ повідомили про стабілізацію ситуації на Добропільському напрямку.
Bloomberg: Віткофф у США цього тижня зустрінеться з Єрмаком і Умєровим
Спеціальний посланець президента США Стів Віткофф зустрінеться цього тижня з українською делегацією в США – керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком та секретарем Ради національної безпеки і оборони Рустемом Умєровом, повідомляє Bloomberg з посиланням на людину, яка говорила на умовах анонімності.
За словами джерела, порядок денний під час українського візиту потенційно буде зосереджений на гарантіях безпеки та майбутній двосторонній зустрічі між українським президентом Володимиром Зеленським та президентом Росії Володимиром Путіним.
Віткофф раніше заявив, що зустрінеться з представниками України в Нью-Йорку цього тижня. Але він не уточнював, з ким відбудеться зустріч.
25 серпня цю зустріч анонсував президент Володимир Зеленський. За його словами, вона має пройти в кінці цього тижня. Точна дата поки що невідома.
Раніше на засіданні кабінету Дональда Трампа у Вашингтоні Віткофф, який брав участь у переговорах із Росією і неодноразово зустрічався з російським лідером Володимиром Путіним, заявив, що Сполучені Штати сподіваються на завершення війни в Україні до кінця 2025 року.
Президент США Дональд Трамп додав, що сподівається на «дуже швидке» завершення війни в Україні. Точних термінів він не назвав.
При цьому Трамп зазначив, що готовий запровадити економічні санкції щодо Росії, якщо російський президент Путін не виявить прагнення до миру. «Я говорю про економічні санкції, оскільки ми не збираємося вплутуватися у світову війну», – наголосив Трамп. Президент США означив санкції як «економічну війну».
Американський президент додав, що домагатиметься особистої зустрічі лідерів Росії й України, оскільки він «хоче, щоби все закінчилося». На репліку журналіста про те, що Путін не хоче зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, оскільки вважає українського президента нелегітимним, Трамп відповів: «Немає значення, що вони говорять. Це все нісенітниця. Вони всі тільки грають на публіку». Трамп зауважив, що і Зеленський «теж не є невинуватим» у тому, що руху до миру не видно, і вказав, що санкції та мита можуть стосуватися не лише Росії, а й України.
З моменту вступу на посаду президента Трамп заявляє про необхідність якнайшвидшого завершення війни, яку Росія веде проти України. Його адміністрація наголошує не на підтримці України, а на закінченні бойових дій і досягненні мирної угоди.
В останні тижні представники США заявляли про прогрес у русі до миру, Трамп зустрічався як із Путіним, так і з Зеленським.
Однак Росія, як і раніше, фактично відмовляється проводити особисту зустрічдвох лідерів, а також висуває різні вимоги. При цьому в Білому домі стверджують, що обидві сторони вже виявили готовність до поступок порівняно з їхніми початковими вимогами.
Україна продовжує наполягати на гарантіях безпеки. Як писало 26 серпня з посиланням на джерела Financial Times, США під час переговорів про такі гарантії висловили готовність надавати повітряну і розвідувальну підтримку для можливої місії європейських країн, які можуть надіслати війська в Україну після завершення боїв.
Співрозмовники видання зазначають, що отримання обіцянок підтримки з боку США є великим успіхом України і європейських союзників. Росія неодноразово виступала проти розміщення в Україні іноземних військ, що ставить під сумнів саму запропоновану схему гарантій.
Російські медіа: ФСБ затримала жителя Криму за дописи про вибух на Керченському мосту
У Криму співробітники ФСБ Росії затримали жителя Джанкоя через його публікацію в Telegram про вибух на Керченському мосту – про це повідомляють російські медіа з посиланням на пресслужбу управління ФСБ у Криму, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
Згідно з повідомленнями, стосовно чоловіка 1992 народження порушили кримінальну справу за частиною 2 статті 205.2 Кримінального кодексу РФ – «публічні заклики до здійснення терористичної діяльності, виправдання тероризму або пропаганда тероризму з використанням мережі Інтернет».
Що саме написав кримчанин, не уточнюється. Його ім’я та прізвище не називаються, а публічна позиція відсутня.
У разі обвинувального вироку російського суду чоловіку загрожує до семи років позбавлення волі. Наразі його заарештували на два місяці.
За даними правозахисної організації «КримSOS», у 2024 році не менш як 56 кримчан зазнали переслідувань із боку російської влади. Приводами для кримінальних справ стали звинувачення у нібито зв’язках із забороненими в РФ організаціями, державній зраді, шпигунстві, публічних висловлюваннях, організації диверсій чи закликах до насильства.
Правозахисники прогнозують, що кількість справ за статтями про держзраду, співпрацю та шпигунство, порушену силовиками РФ, зростатиме, ймовірно, у кілька разів. Зараз ФСБ порушує подібні справи практично щодня, тоді як до 2014 року їх було не більше ніж 10 на рік. Після повномасштабного вторгнення в Україну стаття про держзраду фактично перетворилася на РФ на одну з найпопулярніших для тих, хто виступає проти війни.
Politico: Трамп переконав Орбана не блокувати вступ України до ЄС
Президент США Дональд Трамп зміг переконати прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана відмовитися від блокування переговорів щодо вступу України до Євросоюзу, пише Politico з посиланням на дипломатичні джерела.
Як Трамп вплинув на угорського прем’єра, не уточнюється. Сам Орбан публічно не коментував цю інформацію.
Раніше Орбан неодноразово виступав проти членства України в Євросоюзі, стверджуючи, що країна не готова до вступу, вона не має чітких кордонів, а її інтеграція призведе до війни ЄС з Росією.
Будапешт раніше блокував ініціативи Євросоюзу щодо підтримки Києва та намагався перешкоджати продовженню санкцій щодо Росії. Водночас, угорський прем’єр давав зрозуміти, що підтримав би вступ Республіки Молдова, яка подала заявку разом з Україною.
Свириденко почала перший закордонний візит на посаді голови уряду – до Данії
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко розпочала робочий візит до Данії – про це вона повідомила 27 серпня.
Вона зазначила, що в її програмі – зустрічі з головою данського уряду Метте Фредеріксен, міністром промисловості, бізнесу та фінансів Мортеном Бьодсковим та представниками данських і міжнародних компаній.
«Перший закордонний візит у новій ролі саме до Копенгагена, адже Данія зараз головує у Раді ЄС. Очікуємо, що відкриття перших переговорних кластерів стане нашим спільним досягненням. Напередодні важливих переговорів з ЄС у вересні важливо максимально ефективно використати час для ухвалення всіх рішень», – заявила Свириденко.
Читайте також: МЗС Данії викликало американського дипломата через Гренландію – ЗМІ
Вона подякувала Данії за послідовну та принципову підтримку України. Зокрема, за словами голови уряду, під час першої офіційної зустрічі Бьодсков оголосив про намір Данії внести щонайменше 500 мільйонів данських крон (близько 66,9 мільйона євро) до Фонду для України на проєкти з відбудови.
Загалом, підсумувала Свириденко, від початку повномасштабного вторгнення Україна отримала від Копенгагена близько 9 мільярдів євро військової допомоги та 907 мільйонів євро цивільних внесків від данського уряду й народу.
На початку серпня стало відомо, що Швеція, Норвегія і Данія разом дадуть близько п’яти мільярдів норвезьких крон (близько 486 мільйонів доларів) на ініціативу НАТО з постачання американської зброї Україні.
У ЗСУ розповіли про ситуацію на Дніпропетровщині – напередодні були повідомлення про окупацію там двох сіл
На Дніпропетровщині біля сіл Запорізьке та Новогеоргіївка тривають активні боєзіткнення, повідомив речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Дніпро» Віктор Трегубов.
«Окупації не було, російські війська туди заходили і були боєзіткнення безпосередньо в самих селищах. Вони намагалися там закріпитися, але поки що не вдається. Йдуть активні боєзіткнення, особливо на межі Новогеоргіївка», – сказав він в ефірі національного телемарафону.
Він пояснив, що російські війська нині діють у форматі малих груп – 5 осіб.
«Вони заходять такими групами, потім накопичуються і об’єднуються. Та сама історія у нас зараз була на Дніпропетровщині у цих двох селах, куди зайшли по декілька таких малих груп. Там вже з ними виник вогневий контактний бій… Ці групи проникають окремо повз українські лінії, за ними об’єднатися і далі йти. Це було під Добропіллям», – розповів Трегубов.
26 серпня аналітичний проєкт DeepState заявив про окупацію цих двох сіл на Дніпропетровщині. Вони розташовані поблизу адміністративних кордонів Дніпропетровської, Донецької та Запорізької областей.
Українські військові вперше визнали, що сили РФ увійшли до Дніпропетровської області. Але у Генштабі ЗСУ заперечили інформацію про окупацію російськими військами сіл Запорізьке та Новогеоргіївка.
На початку липня повідомлялось про окупацію російськими військами Дачного Дніпропетровської області. Однак згодом Київ заявив, що прориву військ РФ на територію Дніпропетровської області немає.
Польська політика і використання українських біженців. До чого це може призвести?
Президент Польщі Навроцький наклав вето на ухвалений раніше Сеймом законопроєкт, який передбачав соціальну підтримку для біженців з України, які виховують дітей до 18 років. Йдеться про так звану програму підтримки «800+» злотих.
Разом із цим Кароль Навроцький представив президентський законопроєкт «Про внесення змін до Закону про допомогу громадянам України у зв'язку зі збройним конфліктом на території цієї держави та деяких інших законів». Польський президент пропонує внести зміни до кількох законів одним пакетом. Зокрема, там є і заборона «бандерівської ідеології» на території Республіки Польща (РП).
Заяви та законодавчі ініціативи Навроцького спричинили неоднозначну реакцію. Зокрема, проявилися розбіжності між президентом і урядом, очолюваним Дональдом Туском.
А пересічних поляків хвилює, а що буде, якщо українські біженці виїдуть з Польщі? Хто буде працювати, оскільки польська молодь дуже часто обирає роботу в інших країнах ЄС, зокрема у Німеччині?
Радіо Свобода зібрало інформацію про це.
Далі читайте тут
ЗМІ: у Росії на нафтопроводі, який постачав нафтопродукти до Москви, стався вибух
У Росії 26 серпня на магістральному нафтопроводі «Рязань-Москва», який є одним з головних джерел постачання нафтопродуктів до Москви, стався вибух.
Як повідомляють низка медіа з посиланням на джерела у Головному управлінні розвідки, після повідомлень у місцевих пабліках Рязані про «хлопок» на ділянці магістрального нафтопроводу розпочалася сильна пожежа, а уже за кілька годин на місце пожежі прибули автомобілі екстрених служб для її ліквідації.
Зазначається, що ця магістраль з 2018 року була перепрофільована під постачання автомобільного бензину компанією «Транснєфть», яка забезпечує армію РФ.
За інформацією джерел, внаслідок події транспортування нафтопродуктів до Москви зупинене на невизначений термін, а представники «Транснєфті» підраховують збитки.
Російська сторона цю інформацію офіційно не коментує. Редакція наразі не може верифікувати ці дані.
Радіо Свобода звернулося до ГУР за коментарем.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони, а також окуповані РФ території регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників.
Українська сторона наголошує, що проводить роботу з ослаблення тилових баз армії РФ, щоб знизити наступальний потенціал агресора.
Голова Запорізької області повідомив про третього пораненого через атаку РФ на Успенівку
Ще один чоловік звернувся по допомогу через російську атаку на Пологівський район, заявив голова Запорізької обласної військової адміністрації Ігор Федоров 27 серпня.
За його даними, поранений – 87-річний чоловік.
«Вже троє людей звернулися за допомогою до лікарів після ранкової атаки на Успенівку. Усім їм надана необхідна допомога», – заявив Федоров.
Раніше стало відомо, що внаслідок російської атаки на Успенівку постраждали двоє людей: 52-річна жінка і 63-річний чоловік.
Читайте також: У Чернігові через удар «Шахедів» постраждали дві жінки – МВА
Удари РФ також пошкодили приватні будинки, господарчі споруди та автівки місцевих жителів, додав Федоров.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
У Кремлі кажуть, що зустріч Зеленського і Путіна має бути «добре підготовленою», дат не називають
У Кремлі заявляють, що будь-яка зустріч між президентами України та Росії має бути «добре підготовленою».
«Будь-який контакт на високому рівні або на найвищому рівні має бути добре підготовленим, щоб бути ефективним», – заявив речник Кремля Дмитро Пєсков журналістам.
За його словами, керівники російської та української переговорних груп «підтримують зв’язок». Він не уточнив, чи узгоджується дата майбутніх переговорів. Cтроків Москва назвати не може.
Пєсков каже, що «Російська сторона зберігає своє налаштування на врегулювання українського конфлікту переважно дипломатичними засобами для цього потрібна взаємність з боку України», – сказав Пєсков, зазначивши, що Москва цінує мирні ініціативи Трампа, які, його словами, «дуже важливі і можуть допомогти врегулювати цей складний даній конфлікт, який не ми спровокували».
У Кремлі також заявили, що Москва виступає проти присутності європейських військ в Україні як частини будь-якої угоди про припинення війни.
Читайте також: МЗС Німеччини: Путін має довести світові, що він готовий припинити війну проти України
З моменту вступу на посаду президента США Дональд Трамп заявляє про необхідність якнайшвидшого завершення війни, яку Росія веде проти України. Його адміністрація наголошує не на підтримці України, а на закінченні бойових дій і досягненні мирної угоди.
В останні тижні представники США заявляли про прогрес у русі до миру, Трамп зустрічався як із російським лідером Володимиром Путіним, так і з українським президентом Володимиром Зеленським.
Мін’юст пропонує зміни у виконанні Конвенції щодо міжнародного викрадення дітей
Міністерство юстиції пропонує зміни у виконанні Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей, повідомляє пресслужба відомства 27 серпня.
Мін’юст ініціював проєкт постанови Кабінету міністрів «Про внесення змін до Порядку виконання на території України Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей», який передбачає створення правових підстав для залучення системи безоплатної правничої допомоги:
«Це дозволить забезпечити належне представництво в суді іноземних заявників, які звертаються відповідно до Конвенції».
Читайте також: Смертельний удар по виправній колонії у Запорізькій області: все, що про це відомо
Міністерство обґрунтовує ініціативу тим, що воно забезпечувало представництво інтересів іноземних заявників у судах згідно із Конвенцією. Із розвитком системи надання безоплатної правничої допомоги з’явилася можливість передати ці функції адвокатам та працівникам центрів БПД.
«Проєкт постанови спрямований на забезпечення ефективнішого представництва інтересів осіб, які звертаються із заявою про повернення дитини або про доступ до неї», – уточнює відомство.
Передбачається, що проєкт також забезпечить точкові зміни, які покращать механізм виконання Конвенції:
- налагодження взаємодії між Мін’юстом і центрами з надання безоплатної правничої допомоги
- захист персональних даних
- доповнення переліку підстав для припинення опрацювання заяви про повернення дитини або про доступ до неї
«Прийняття цих змін відповідає українському законодавству та міжнародним зобов’язанням України, сприяючи подальшому вдосконаленню механізму захисту прав дітей», – уточнює відомство.
Конвенція про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей має на меті, зокрема, забезпечення «негайного повернення дітей, незаконно переміщених до будь-якої з Договірних держав або утримуваних у будь-якій із Договірних держав». Україна приєдналася до неї в 2006 році.