Повітряні сили звітують про збиття 36 російських дронів із 49 протягом ночі
Російська армія протягом атакувала Україну 49 ударними безпілотниками типу Shahed і безпілотниками-імітаторами, повідомляє командування Повітряних сил вранці 23 серпня.
Пуски здійснювалися з напрямків Шаталова, Курська, Міллерова та Приморсько-Ахтарська.
Повітряну атаку відбивали підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем і мобільні вогневі групи.
«За попередніми даними, станом на 08.30, протиповітряною обороною збито/подавлено 36 ворожих БпЛА типу Shahed і дронів-імітаторів різних типів на півночі, сході та в центрі країни», – повідомляють військові.
Повітряні сили зафіксували влучання 13 безпілотників у семи локаціях на Донеччині, Дніпропетровщині та Сумщині.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Мукачево: рятувальники ліквідували пожежу на місці удару РФ по підприємству
Рятувальники загасили пожежу на підприємстві в Мукачеві площею 7000 квадратних метрів, спричинену російським обстрілом, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій вранці 23 серпня.
«Наразі аварійно-рятувальні підрозділи проводять завершальні роботи, розбирають завали та проливають конструкції для попередження повторних займань», – йдеться в повідомленні.
До ліквідації пожежі були залучені 13 рятувальників та чотири одиниці техніки, уточнює ДСНС.
Вночі 21 серпня російські війська завдали масованого удару ракетами й безпілотниками по Україні, застосувавши 574 БпЛА й 40 ракет, серед яких були чотири аеробалістичні ракети Х-47М2 «Кинджал». Повітряні сили ЗСУ повідомили про знешкодження 546 російських БпЛА, одного «Кинджала», 18 крилатих ракет Х-101, 12 крилатих ракет «Калібр».
У Мукачеві на Закарпатті російські військові ракетами «Калібр» влучили у цивільне підприємство. Міський голова Андрій Балога згодом уточнив, що російської атаки зазнав завод американської компанії з виробництва електроніки Flex у Мукачеві, який забезпечував роботою тисячі місцевих жителів.
У компанії Flextronics (Flex) підтвердили ураження заводу в Мукачеві. За словами представника компанії Конора Філліпса, наслідки атаки наразі оцінюють. Водночас Філліпс наголосив, що підприємство виробляло винятково товари цивільного призначення.
За добу, 22 серпня, на фронті відбулося 143 боєзіткнення – Генштаб ЗСУ
Українські військові стримують натиск російських загарбників, протягом минулої доби зафіксовано 143 бойових зіткнення, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України.
Зокрема, на Північно-Слобожанському і Курському напрямках Сили оборони відбили сім атак російських військ. На Південно-Слобожанському напрямку армія РФ вісім разів намагаоася прорвати оборонні рубежі в районі Вовчанська, Амбарного та в бік Колодязного.
ЗСУ відбивали вісім російських атак на Куп’янському напрямку – в районах Кіндрашівки, Мирного, Степової Новоселівка та Загризового.
«На Лиманському напрямку ворог провів 25 атак. Намагався вклинитися в нашу оборону у районах населених пунктів Греківка, Зелена Долина, Колодязі, Торське та у бік Ямполя і Серебрянки», – йдеться в зведенні.
Бойові дії тривали також на Сіверському, Краматорському та Торецькому напрямках.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 38 штурмових дій агресора в районах населених пунктів Никанорівка, Новоекономічне, Миролюбівка, Родинське, Білицьке, Сухий Яр, Чунишине, Звірове, Удачне, Молодецьке, Муравка та Дачне», – звітує штаб.
Ще 19 разів російська армія атакувала на Новопавлівському напрямку, один раз намагалася вийти на українські позиції на Оріхівському, чотири рази – Придніпровському.
«Наші воїни завдають окупаційним військам відчутних втрат у живій силі, техніці та активно підривають наступальний потенціал ворога у тилу», – додає Генштаб.
Раніше цього тижня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що російські війська посилюють тиск на півночі Донеччини – на Лиманському напрямку, але, за його словами, найгарячішими напрямками залишаються Покровський, Добропільський і Новопавлівський.
Минулого тижня просування військ РФ майже на десяток кілометрів у напрямку Добропілля 11 серпня позначив на своїй мапі аналітичний проєкт DeepState. Речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Дніпро» підполковник Віктор Трегубов наступного дня заявив, що на Добропільському і Покровського напрямках російські війська використовують тактику «просочення», це створює хибне враження просування. Але, за його словами, «просочення» не означає, що противник взяв цю територію під контроль.
Згодом у ЗСУ повідомили про стабілізацію ситуації на Добропільському напрямку. 21 серпня Генштаб звітував про зачищення шести населених пунктів на цьому напрямку.
Командування: при заході на посадку загинув пілот винищувача МіГ-29, обставини встановлюються
Вночі проти 23 серпня загинув пілот винищувача МіГ-29, повідомляє командування Повітряних сил вранці у суботу.
«Уночі 23 серпня 2025 року, після виконання бойового завдання при заході на посадку, загинув пілот винищувача МіГ-29 майор Бондар Сергій Вікторович, 1979 року народження», – йдеться в повідомленні.
Військові додають, що причини та обставини катастрофи встановлюються. Командування висловило співчуття рідним і близьким Сергія Бондаря.
У червні під час відбиття масованої російської атаки загинув пілот літака F-16 Максим Устименко.
Генштаб: російська армія втратила понад 800 військових за попередню добу
Генеральний штаб Збройних сил України вранці 23 серпня навів дані про втрати армії РФ протягом попередньої доби. Згідно з ними, російські війська втратили близько 840 людей особового складу.
Відтак загалом, за оцінкою українського командування, російська армія втратила близько 1 075 160 військових.
Також втрати Росії в техніці сягнули:
- 11 129 танків (+5 напередодні)
- 23 164 бойових броньованих машини (+4)
- 31 858 артилерійських систем (+23)
- 1 472 реактивних системи залпового вогню
- 1 210 засобів протиповітряної оборони
- 422 літаки
- 340 гелікоптерів
- 52 935 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+148)
- 3 598 крилатих ракет
- 28 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 59 512 автомобілів і автоцистерн (+86)
- 3 944 одиниці спеціальної техніки
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
1 серпня президент США Дональд Трамп навів дані про втрати України й Росії у повномасштабній війні, яку Москва веде з лютого 2022 року. «Мені щойно повідомили, що майже 20 тисяч російських солдатів загинули цього місяця у безглуздій війні з Україною. З початку року Росія втратила 112,5 тисячі солдатів… Україна, однак, також сильно постраждала. З 1 січня 2025 року вона втратила приблизно 8 тисяч солдатів, і це число не включає зниклих безвісти», – написав Трамп у власній мережі TruthSocial, не вказавши, хто саме надав йому ці дані.
Російська служба «Бі-Бі-Сі», видання «Медіазона» і команда волонтерів, які ведуть підрахунок втрат російських військовослужбовців за відкритими джерелами, станом на 8 серпня встановили імена 122 883 військових РФ, що загинули на фронті з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Журналісти у своїх публікаціях незмінно вказують, що реальні втрати російських військових значно вищі – не про всі смерті повідомляють ЗМІ й органи влади, не всі військові поховання можуть підрахувати волонтери.
Трамп обіцяє «дуже важливе рішення» щодо Росії та України
Президент США Дональд Трамп заявив 22 серпня, що в найближчі два тижні визначиться з позицією щодо Росії та України.
«Я думаю, через два тижні я зрозумію ставлення Росії і, чесно кажучи, України. Потрібні двоє. Я думаю, я ухвалю рішення, що ми робитимемо. І це буде дуже важливе рішення. Хай то масштабні санкції, масштабні тарифи, або й те, й інше. Або не буду нічого робити і скажу «це ваша війна», – сказав Трамп у Білому домі під час зустрічі з президентом Міжнародної федерації футболу (ФІФА) Джанні Інфантіно.
Трамп зазначив, що хотів би особисто брати участь у можливій зустрічі президентів Росії та України Володимира Путіна та Володимира Зеленського, але визнав, що «багато хто вважає, що вона ні до чого не приведе».
За даними Politico, Трамп не має наміру тиснути на Москву в переговорах, вважаючи, що саме Київ, залежний від західної допомоги, має піти на поступки та погодитися на угоду, ймовірно, на умовах Росії.
Видання зазначає, що президент США може швидко втратити інтерес до процесу, якщо не побачить прогресу. Окремою складністю названо переговори щодо гарантій безпеки, включно з питаннями розміщення змішаних контингентів іноземних військ на території України.
Президент України Володимир Зеленський, який давно закликає до проведення двосторонніх переговорів із Путіним, стверджує, що Москва «робить усе», щоб саміт не відбувся.
МЗС України на тлі навчань «Захід-2025» застерегло Мінськ від провокацій
Міністерство закордонних справ України 22 серпня застерегло Білорусь від провокацій під час спільних із Росією навчань «Захід-2025».
«Пам’ятаємо про гіркий досвід і ціну брехливих заяв російського та білоруського диктаторів. Накопичення російських військ на кордонах України в 2021-2022 роках відбувалося під прикриттям спільних військових навчань Росії та Білорусі «Запад-2021». Застерігаємо Мінськ від необдуманих провокацій, радимо зберігати розсудливість, не наближатися до кордонів та не провокувати Сили оборони України», – йдеться в заяві МЗС.
Україна закликала міжнародних партнерів зберігати пильність, посилити санкційний тиск на Москву і Мінськ та зміцнювати обороноздатність. У МЗС застерегли білоруську владу від провокацій і підкреслили, що Київ не становить загрози білоруському народу, прагнучи мирного співіснування в європейській сім’ї народів.
12 серпня Міністерство оборони Білорусі оголосило, що спільні з Росією навчання «Захід-2025» відбудуться з 12 до 16 вересня. Головною метою навчань названа перевірка можливостей Білорусі та Російської Федерації щодо гарантування безпеки та відбиття можливої агресії. Кількість військовослужбовців, які братимуть участь у навчаннях, поки що не оголошена.
Спочатку білоруська влада наголошувала на плановості та регулярності цих навчань, але останнім часом все частіше стверджує, що їхнє проведення є відповіддю на «мілітаризацію» в сусідній Польщі та країнах Балтії.
На фронті відбулося понад 100 боїв від початку доби – Генштаб ЗСУ
З початку доби 22 серпня на фронті відбулося 107 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Противник завдав одного ракетного та 52 авіаційні удари, застосував одну ракету та скинув 79 КАБ. Крім того, застосував 1419 дронів-камікадзе, здійснив 3033 обстріли населених пунктів та позицій наших військ», – ідеться у зведенні станом на 22:00.
Понад чверть боїв зафіксована на Покровському напрямку в Донецькій області.
«На Покровському напрямку ворог здійснив 30 атак. Окупанти намагались іти вперед поблизу населених пунктів Никанорівка, Новоекономічне, Миролюбівка, Родинське, Білицьке, Сухий Яр, Чунишине, Звірове, Удачне, Молодецьке, Муравка та Дачне. Три бойові зіткнення досі тривають», – указано в повідомленні.
Бої також відбувалися на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
Раніше цього тижня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що російські війська посилюють тиск на півночі Донеччини – на Лиманському напрямку, але, за його словами, найгарячішими напрямками залишаються Покровський, Добропільський і Новопавлівський.
Минулого тижня просування військ РФ майже на десяток кілометрів у напрямку Добропілля 11 серпня позначив на своїй мапі аналітичний проєкт DeepState. Речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Дніпро» підполковник Віктор Трегубов наступного дня заявив, що на Добропільському і Покровського напрямках російські війська використовують тактику «просочення», це створює хибне враження просування. Але, за його словами, «просочення» не означає, що противник взяв цю територію під контроль.
Згодом у ЗСУ повідомили про стабілізацію ситуації на Добропільському напрямку.
15 серпня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський за підсумками засідання Ставки верховного головнокомандувача заявив, що українські сили на Покровському й Добропільському напрямках «збільшують тиск на окупантів, протидіють спробам противника просунутися вперед».
У Росії учаснику війни проти Україні дали довічний термін за зґвалтування та вбивство восьмирічної дівчинки
Суд у російському Ростові-на-Дону засудив учасника війни проти України Руслана Шингірея до довічного ув’язнення у справі про зґвалтування та вбивство восьмирічної дівчинки у станиці Ольгинській у 2024 році, повідомляє 161. ru.
Другокласниця зникла в травні 2024 року, її тіло знайшли в лісосмузі неподалік. За версією слідства, Шингірей запропонував підвезти дівчинку, але вивіз у безлюдне місце та вбив.
Шингірей уклав контракт із армією РФ і в 2022 році брав участь у вторгненні в Україну. Згодом, за словами його знайомих, він дезертирував.
Майже втричі за останні 10 років побільшало військових, засуджених за кримінальні злочини, скоєні в Росії. Про це свідчать дані судового департаменту Верховного суду за 2024 рік.
За останні 10 років майже вчетверо зросла кількість засуджених військових за статтями щодо статевої недоторканності – у 2024 році за ними оголосили вироки щодо 102 військових. За зґвалтування та насильницькі дії сексуального характеру (ст. 131 та 132) засудили 58 військових. Ще щодо 44 військових оголосили вироки за статтями про дії сексуального характеру, зокрема щодо неповнолітніх.
«Їх просто нікуди покласти». Понад сто маломобільних людей чекають у черзі на евакуацію з-під обстрілів
Понад сто маломобільних людей очікують зараз на евакуацію з-під обстрілів, оскільки для їхнього розміщення у закладах тилових регіонів бракує місць. Переповнені як транзитні центри, так і постійні – державні геріатричні пансіонати. Про це повідомляють у благодійному фонді «Схід СОС» та гуманітарій місії «Проліска». Обидві організації займаються евакуацією жителів прифронтових міст і сіл. Влітку 2025-го через російські штурми кількість заявок на евакуацію зросла – і якщо загалом людям надають місця тимчасового проживання в громадах по всій Україні, то ті, хто потребує стороннього догляду, у гуртожитках селитися не можуть. Як усе виглядає на практиці та що з цим робити?
Помер білоруський співак українського походження Ярослав Євдокимов, який засудив агресію РФ проти України
Народний артист Білорусі Ярослав Євдокимов помер 22 серпня у віці 78 років, повідомила його дружина Ірина у фейсбуці
«Сьогодні вранці пішов з життя Ярослав, наш улюблений Фантазер! Дякуємо вам, дорогі глядачі та слухачі, за вашу любов до творчості великого артиста, за вашу увагу та оплески! Дякуємо вам, дорогі підписники, за ваші добрі слова та побажання, які дуже підтримували Ярослава, давали йому сили та віру в те, що було заспівано багато прекрасних пісень, а життя не прожито даремно», – написала вдова народного артиста Білорусі.
Євдокимов нещодавно лікувався від раку.
Ярослав Євдокимов народився у 1946 році в українському місті Рівне у в’язниці: його мати була репресована як українська націоналістка, а потім заслана до російського Норильська.
Дитинство Ярослав провів із дідусем у селі Користь Корецького району Рівненської області. Свою музичну кар’єру він розпочав у Дніпропетровську, співаючи в ресторані та працюючи на заводі. Там він зустрів свою другу дружину, білоруску. Саме звідти почався зв’язок артиста з Білоруссю. Після одруження пара переїхала до Мінська.
У 1987 році Ярослав Євдокимов став народним артистом Білоруської РСР. Пізніше він неодноразово виступав проти Олександра Лукашенка. На виборах 2001 року в Білорусі він підтримував кандидатів від опозиції, після чого був змушений виїхати до Росії.
У 2023 році його концерти були скасовані в кількох містах Росії. До цього співак, який народився в Україні, виступив проти війни та звинуватив у ній Володимира Путіна та «кремлівську хоп-компанію». «Українці їм цього не пробачать», – сказав він тоді.
Тоді ж концерт Євдокимова був скасований у Карелії, оскільки він у своєму інтерв’ю розкритикував Путіна та війну на Донбасі, засудив окупацію Криму та позитивно оцінив Україну за вибір «європейського шляху».
Сили РФ ударили по приватному сектору Краматорька, поранені троє людей – Філашкін
Унаслідок завданих російськими військовими ударів по Краматорську 22 серпня зазнали поранень троє людей, повідомив голова Донецької ОВА Вадим Філашкін.
«Росіяни завдали ударів по приватному сектору – пролунало близько 10 вибухів. Серед поранених двоє доставлені до травматології в стані середньої важкості, один має легкі поранення. Пошкоджено численні будинки – остаточні наслідки встановлюємо», – написав очільник області, додавши, що «на Донеччині вже давно не лишилося безпечних місць», і закликавши евакуюватися.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Трамп «не хотів би» брати участь у зустрічі Путіна й Зеленського
Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп прокоментував перспективи зустрічі лідерів Росії та Україні Володимира Путіна та Володимира Зеленського – про це він згадав, спілкуючись із журналістами 22 серпня.
За його словами, це залежить від того, чи Путін і Зеленський «працюватимуть разом».
«Вони трохи як олія й оцет, вони не дуже ладнають з очевидних причин. Побачимо, чи мені треба буде там (на зустрічі – ред.) бути. Я б цього не хотів, я б волів, щоб вони зустрілися і подивилися, що вони можуть зробити», – сказав Трамп.
Водночас, зазначив він, сторони «продовжують битися й вбивати людей, що дуже нерозумно».
Напередодні президент Володимир Зеленський заявив, що є два формати, у яких можливо досягти прогресу для завершення війни – двосторонній та тристоронній, із залученням США. Він нагадав, що формати перемовин обговорювалися під час зустрічі у Вашингтоні, а також у розмові президента Сполучених Штатів Дональда Трампа й Путіна.
Після переговорів із Зеленським і європейськими лідерами 18 серпня президент США Дональд Трамп оголосив, що він готує зустріч на рівні лідерів між Україною й Росією, і допустив, що потім пройде і тристоронній саміт за його участю.
Кремль не підтвердив планів щодо зустрічі між Зеленським і Путіним, заявивши лише, що Москва може «вивчити можливість підвищення рівня представників» на переговорах України й РФ. А голова МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що Росія не відмовляється від будь-яких форматів мирних переговорів щодо припинення війни проти України: ані про двосторонніх, ані тристоронніх.
Україна отримала від партнерів понад 4 мільярди євро допомоги – Свириденко
До бюджету України надійшли 4,05 мільярда євро, повідомляє прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 22 серпня.
За її словами, 1 мільярд євро наданий в рамках інструменту ERA за рахунок заморожених російських активів. Ще 3,05 мільярда – в рамках Ukraine Facility для відновлення та інтеграції.
«Ця підтримка зміцнює як державний бюджет, так і процес відбудови. Дякую європейським партнерам. Разом ми впевнено рухаємось до майбутнього України у сильній та об’єднаній Європі», – прокоментувала голова уряду.
У липні Україна черговий транш у 1 мільярд євро від Європейського Союзу в межах ініціативи ERA країн «Групи семи».
Механізм Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) країн G7 передбачає надання Україні приблизно 50 мільярдів доларів у вигляді позик, забезпечених прибутками від заморожених російських суверенних активів. Ці кошти спрямовані на підтримку бюджету, військових потреб та відновлення інфраструктури України.
Навесні 2024 року Рада ЄС ухвалила план для Ukraine Facility, що визначає наміри уряду України щодо відновлення, реконструкції та модернізації країни, а також реформи, які він планує здійснити в рамках процесу вступу до ЄС протягом наступних чотирьох років.
Програма передбачає стабільне фінансування у вигляді грантів та позик на суму до 50 мільярдів євро на період з 2024 по 2027 рік.
Генсек НАТО розповів про два рівні гарантій безпеки для України
Україна та її партнери домовилися, що гарантії безпеки матимуть два шари, повідомив генеральний секретар Марк Рютте. Про це він розповів на спільній пресконференції з президентом Володимиром Зеленським 22 серпня.
«Ми домовилися, що буде два шари. На першому буде, власне, встановлення якоїсь мирної угоди, припинення вогню або поєднання того й іншого. Тож перший шар буде для того, щоб Збройні Сили України були максимально посиленими, могли витримати будь-які труднощі. І другий шар – це те, що нададуть Сполучені Штати і Європа. Над цим ми, власне, працюємо», – сказав він.
Рютте нагадав, що Будапештський меморандум і Мінські угоди не призвели до справжніх гарантій безпеки для України.
«Наші нові гарантії не мають бути такими. Ми працюємо разом – Україна, Європа і США – над гарантіями такого рівня, щоб Володимир Путін, сидячи в Москві, ніколи не подумав нападати на Україну знову», – додав генсекретар НАТО.
Гарантії безпеки для Києва є ключовим питанням у зусиллях щодо припинення війни. Їхнє обговорення стало активнішим після зустрічі українського президента Володимира Зеленського з президентом США Дональдом Трампом і європейськими колегами у Вашингтоні.
За даними ЗМІ, у рамках так званої Коаліції охочих, Велика Британія запропонувала розгорнути винищувачі Typhoon на заході України і бригаду з 3000-5000 військовослужбовців для навчання української армії. Франція, Канада й Австралія також могли б направити війська на захід України. Про те, що Чехія могла би бути частиною миротворчих сил в Україні, заявив її президент Петр Павел. Про готовність надавати миротворчі війська для можливої місії в Україні заявила і Литва.
Європейські лідери нещодавно опублікували спільну заяву, в якій підтверджують, що мирна угода не повинна обмежувати Збройні сили України чи її співпрацю з третіми країнами, а також що Росія не може мати права вето щодо шляху України до членства в Європейському Союзі чи НАТО.
Зустріч на Алясці: Путін отримав виграш?
- Підсумки міжнародних зустрічей: хто у виграші від саміту на Алясці?
- Що залишилося за кадром?
- Російський керманич Володимир Путін на червоній доріжці: про що він домовився із президентом США Дональдом Трампом?
- Чи актуальні ці домовленості?
- Що отримав Путін?
- Чи допомогла Україні нова зустріч президента України Володимира Зеленського і президента США Дональда Трампа?
- Якими мають бути гарантії безпеки?
- Чи має Зеленський зустрітися з Путіним?
- Чи погодиться Путін на таку зустріч?
- Які перспективи угоди про мир?
- До чого готуватися Україні?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Туреччина пропонувала Україні допомогу в гарантуванні безпеки в Чорному морі – Зеленський
Формати, в яких різні країни можуть долучитися до надання Україні гарантій безпеки, ще обговорюються, заявив президент Володимир Зеленський на пресконференції з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте 22 серпня.
Він назвав різні можливі варіанти підтримки: військовими, розвідкою, фінансуванням, участю в розмінуванні.
«Хто, наприклад, як Туреччина, яка заявила на останній зустрічі нашої «коаліції охочих»: ми хочемо бути частиною гарантій безпеки для України в частині моря. Ми професійні, ми знаємо, як допомогти в Чорному морі, ми будемо дивитися саме на це, наша присутність там буде повною», – сказав президент.
Зеленський додав, що інфраструктура гарантій буде виписана, і тоді «ми будемо розуміти, хто, чим і як може допомогти».
Гарантії безпеки для Києва є ключовим питанням у зусиллях щодо припинення війни. Їхнє обговорення стало активнішим після зустрічі українського президента Володимира Зеленського з президентом США Дональдом Трампом і європейськими колегами у Вашингтоні.
За даними ЗМІ, у рамках так званої Коаліції охочих, Велика Британія запропонувала розгорнути винищувачі Typhoon на заході України і бригаду з 3000-5000 військовослужбовців для навчання української армії. Франція, Канада й Австралія також могли б направити війська на захід України. Про те, що Чехія могла би бути частиною миротворчих сил в Україні, заявив її президент Петр Павел. Про готовність надавати миротворчі війська для можливої місії в Україні заявила і Литва.
Європейські лідери нещодавно опублікували спільну заяву, в якій підтверджують, що мирна угода не повинна обмежувати Збройні сили України чи її співпрацю з третіми країнами, а також що Росія не може мати права вето щодо шляху України до членства в Європейському Союзі чи НАТО.
Поліція Харківщини: жителька Куп’янська загинула через російський обстріл, є поранені
Російські війська атакували Куп’янськ 22 серпня, повідомляє Національна поліція області.
«Внаслідок ворожого удару загинула 66-річна жінка. Постраждали 54-річний чоловік та жінки 53, 57 і 65 років. У потерпілих медики діагностували гостру реакцію на стрес», – йдеться в заяві.
На місце удару прибули слідчо-оперативна група, криміналісти та вибухотехніки поліції.
Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею про воєнні злочини.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Аналіз тижня після Аляски: п’ять фактів про невловимий мир в Україні
Тиждень по тому, як президент США Дональд Трамп гостинно прийняв у себе російського колегу Володимира Путіна на Алясці, – зусилля із завершення війни РФ проти України фактично не просунулися вперед. Після зустрічі Трамп–Путін на Алясці відбулися переговори із Володимиром Зеленським та лідерами європейських країн у Вашингтоні, що завершилися закликом до особистої зустрічі Путіна з українським президентом. Проте Росія блокує проведення такої зустрічі. Тож наразі не маємо чіткої дорожньої карти до миру, лише тіньову картину переговорів, сповнену секретності, недовіри та ризику застою.
Зеленський: Україні недостатньо наявних літаків F-16, щоб гарантувати безпеку в небі
Україні потрібно більше винищувачів, щоб забезпечити повітряну безпеку, повідомив президент Володимир Зеленський. Про це він сказав під час пресконференції з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте в Києві 22 серпня.
Говорячи про гарантії безпеки, Зеленський вказав на те, що вони залежать від можливостей партнерів України та потреб її армії.
«На одному прикладі поясню, як це непросто – коли ми говоримо з вами про літаки, F-16. Ми дуже вдячні всім партнерам за координацію і за те, що в нас є такий повітряний флот або його початок. Ми не маємо всіх літаків, які нам потрібні. Ці літаки – їх не вистачить, щоб гарантувати нам безпеку в небі», – констатував він.