Обстріл Львова: «Ми з Луганська у 2014-му виїхали, а тепер і тут це наздогнало»
ЛЬВІВ ‒ Крилаті ракети прилетіли з Каспійського моря. Внаслідок ракетного обстрілу, здійсненого Росією зранку 18 квітня по Львову, 7 людей загинули. Наймолодшому чоловікові було 30 років. 11 осіб отримали поранення і перебувають в одному медичних закладів Львова. Троє з постраждалих зараз у реанімації. Серед поранених є трирічний хлопчик.
Львівські медики рятують життя поранених людей. Кажуть: госпіталізовані у важкому стані. Кількох терміново почали оперувати. Люди отримали множинні травми по всьому тілу.
Наймолодшому пацієнтові лікарні ‒ три роки. Мирон під час обстрілів перебував у кімнаті з мамою, неподалік вікна. Хлопчик і його мама Ангеліна ‒ переселенці з Харкова. Місяць тому вони втекли з-під обстрілів у рідному місті. Знайшли прихисток у Львові.
Читайте далі тут
Медведчук на обмін, Львів під ракетами, Кремінна захоплена | Свобода Live
Про це і не тільки детальніше – в програмі Свобода LIVE на @Радіо Свобода
На виплату переселенцям спрямували перші 600 мільйонів гривень – Шмигаль
Уряд виплатив перші 600 мільйонів гривень на допомогу вимушеним переселенцям, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль 18 квітня.
Він нагадав, що йдеться про щомісячні виплати 2 тисяч гривень дорослим і 3 тисяч гривень дітям та людям з інвалідністю, які напередодні анонсував президент Володимир Зеленський.
«Постановою Уряду чітко визначено, які категорії мають право на виплати у зв’язку з війною Росії проти України. Це зареєстровані внутрішньо переміщені особи, українці, які евакуюються з районів бойових дій та ті, хто проживає у деокупованих населених пунктах», – повідомив голова уряду.
Читайте також: У ДПСУ пояснили, чому перестали випускати біженців за внутрішнім паспортом
Він додав, що держава здійснює й інші виплати – пенсії, зарплати, стипендії та субсидії.
«Запустили програми підтримки наших людей, які зараз цього особливо потребують. Тим, хто в тимчасовій окупації. Тим, хто у прифронтових містах. Тим, чиї міста нещодавно звільнили, і тим, хто вимушено покинув свою домівку», – прокоментував Шмигаль.
Також, за його словами, найбільш постраждалі та незахищені українці можуть отримати виплати від міжнародних організацій ООН та ЮНІСЕФ. Кабінет міністрів вже дозволив оформлювати таку допомогу через портал «Дія», наразі триває робота над технічною реалізацією.
В Старобільську окупаційна влада планує «козачий кадетський корпус» на 400 дітей – Денісова
Окупаційна влада на захоплених територіях Донецької та Луганської областей продовжує мілітаризацію дітей, повідомляє уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова 18 квітня.
Вона навела приклад відкриття «козачого кадетського корпусу» в окупованому Старобільську.
«У місті Старобільську заплановано відкриття найбільшого на тимчасово окупованій території Луганщини козачого кадетського корпусу на 400 місць. Таке рішення було ухвалене наприкінці березня в Луганську під час розширеного засідання щодо підтримки та розвитку козачого компонента у системі освіти «ЛНР», – повідомила Денісова.
За її словами, такі ж корпуси планують відкрити в Сєвєродонецьку та Лисичанську, які зараз під контролем української влади.
Денісова наводить дані, за якими на окупованій частині Луганщини на кінець 2021 року працювало 62 кадетських класи, в них навчалося понад 1 200 дітей, та два корпуси на 417 дітей.
«Серед випускників кадетських корпусів вже є загиблі. Зокрема, на початку квітня 2022 року під час виконання «бойових завдань» окупантів загинув Андрій Дегтяренко, випускник Республіканського козачого кадетського корпусу імені маршала авіації Олександра Єфімова (місто Луганськ), випускник 2017 року», – наводить приклад омбудсменка.
Наслідки ракетних обстрілів у Львові: наймолодшому загиблому було 30 років, пораненій дитині ‒ 3
Внаслідок ракетного обстрілу у Львові семеро людей загинули, наймолодшому чоловіку ‒ 30 років. 11 осіб отримали поранення і перебувають в одному медичних закладів Львова. З них троє постраждалих перебувають у реанімації, медики борються за їхні життя.
«Хворі, на жаль, поступили у досить важкому стані. Одразу кількох почали оперувати. Це множинні травми, починаючи від п’яток, закінчуючи головою», ‒ розповідає лікар Андрій Токарський.
Серед поранених наймолодшому пацієнтові лікарні ‒ три роки. У дитини травма пальця руки. Хлопчик із мамою ‒ переселенці з Харкова.
«У нас одна кімната і він був близько до вікна. Це одна секунда і вже горів сусідній будинок. Ми побігли в укриття. Не думала, що така рана, Кричав, що пальчик, обробила і коли побачила, викликала швидку. Не думала, що проїхати через всю країну з Харкова і тут таке», ‒ каже Ангеліна, мама пораненого хлопчика.
ДБР уже вручило близько 40 підозр про державну зраду та колабораціонізм
Державне бюро розслідувань уже вручило близько 40 підозр про державну зраду та колабораціонізм. Про це в ефірі загальнонаціонального телемарафону повідомила радниця з комунікацій ДБР Тетяна Сапʼян.
Загалом, за її словами, за цими статтями відкрито 240 кримінальних проваджень, але це – «невисокий показник».
Сапʼян також розповіла, що деякі з запобіжних заходів у вищезгаданих кримінальних провадженнях обираються заочно (як у випадку екснародного депутата Іллі Киви).
«Якщо фігуранти перебувають на тимчасово непідконтрольних територіях, то слідчі ДБР збирають докази, а коли буде доступ до населених пунктів, перше, що їх очікує, це, звичайно ж, – увʼязнення», – наголосила Сапьян.
30 березня Офіс генерального прокурора повідомив, що Краматорська окружна прокуратура передала до суду перший обвинувальний акт за статтею про колабораціонізм.
Батько моряка Шкребця з крейсера «Москва» знайшов батьків ще трьох зниклих строковиків
Громадянин Росії Дмитро Шкребець, син якого Єгор служив на крейсері «Москва» і вважається зниклим безвісти, повідомив, що з ним звʼязалися три родини, які опинилися в такій же ситуації. За його словами, це родини з Ялти, Алупки та Санкт-Петербурга, «у яких діти теж зникли безвісти, теж строковики».
«Сьогодні разом написали заяви у місцевому військкоматі, завтра вони будуть у військовому комісаріаті Сімферополя. Нам потрібні письмові відповіді на наші запитання про місце перебування наших дітей, а не смс із картинками та побажаннями молитися», – ідеться в повідомленні Дмитра Шкребця 18 квітня.
Шкребець-старший написав про ймовірну загибель свого сина 17 квітня. За його словами, офіцери заявили йому, що Єгора Шкребця немає у списках загиблих та поранених і що він вважається зниклим безвісти. Того ж дня мешканка Санкт-Петербурга Уляна Тарасова заявила, що її син Марк Тарасов пропав безвісти на «Москві».
18 квітня про зникнення свого сина Микити Сиромясова, який проходив строкову службу на крейсері «Москва», розповіла мешканка Свердловської області Ганна Сиромясова, пише телеграм-канал «Можемо пояснити». «Обʼїхали два шпиталі, у списках немає, влада мовчить! Не хочуть нічого казати. Ми дзвонили до частини, докладної інформації не дають», – заявила вона журналістам.
Попри заяви Міністерства оборони Росії, що весь екіпаж знищеного силами ЗСУ російського крейсера «Москва» «повністю евакуйований», журналісти «Схем» (Радіо Свобода) почали ідентифікацію загиблих російських моряків зі складу екіпажу. Зокрема, вже вдалося встановити особу одного загиблого мічмана «Москви» – Івана Вахрушева, який служив у п’ятій бойовій частині, що відповідала за експлуатаційну безпеку корабля.
17 квітня видання «Новая газета. Европа» оприлюднила коментар матері одного з російських строковиків, який, за її словами, був серед членів екіпажу «Москви». Жінка розповіла, що на борту крейсера загинули близько 40 осіб, «дуже багато поранених, переважно – з відірваними кінцівками». Імен жінки і її сина видання не навело, посилаючись на міркування їхньої безпеки.
Про потоплення «Москви» російське Міністерство оборони повідомило 14 квітня. За день до цього українські чиновники повідомили, що російський корабель успішно атакували крилаті ракети. Російські військові цієї інформації не коментували.
Російське міністерство стверджує, що весь екіпаж корабля був евакуйований після детонації боєприпасів і великої пожежі. Скільки людей було на борту – не повідомляється. Екіпаж ракетного крейсера, за різними даними, міг становити приблизно від 500 до приблизно 700 осіб.
Міноборони підтвердило звільнення кількох населених пунктів біля Ізюма
Збройні сили України звільнили кілька населених пунктів біля Ізюма в Харківській області, заявив речник Міністерства оборони Олександр Мотузяник. Про це він сказав на брифінгу 18 квітня.
Таким чином Мотузяник відповів на питання журналіста про повідомлення щодо звільнення Збройними силам сіл навколо Ізюма.
Читайте також: У Харкові сьогодні немає безпечних районів – Терехов
«Так, я можу підтвердити, низку населених пунктів у результаті інтенсивних бойових дій українськими військовими було звільнено. Більше інформації надати не можу, але відзначу, що на Слобожанському напрямку місто Ізюм і його околиці – це місця найбільшого скупчення російських підрозділів», – заявив він.
За словами Мотузяника, саме з цього району російські війська будуть робити спробу подальшого наступу.
Під час брифінгу речник Міноборони зазначив, що російські загарбники продовжують частково блокувати Харків та намагаються вражати підрозділи українських військ, які захищають місто.
Верещук пригрозила Росії через зрив гуманітарних коридорів
Через зрив гуманітарних коридорів віцепрем’єрка – міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук пригрозила військово-політичному керівництву Росії кримінальною відповідальністю.
«Ваша відмова відкривати зазначені гуманітарні коридори буде у майбутньому підставою для притягнення всіх причетних осіб до кримінальної відповідальності за військові злочини», – заявила вона.
Верещук наголосила на необхідності відкрити насамперед:
- гуманітарний коридор з Маріуполя до Бердянська для цивільних осіб;
- гуманітарний коридор із території комбінату «Азовсталь» для жінок, дітей та інших цивільних осіб.
Війська Росії другий день поспіль не дають відкрити гуманітарні коридори.
16 квітня, в останній наразі день, коли цивільні могли відносно безпечно залишити прифронтові і окуповані території, такою можливістю скористалися 1449 людей.
У Харкові сьогодні немає безпечних районів – Терехов
Станом на 18 квітня в Харкові не залишилося безпечних районів. Про це в ефірі загальнонаціонального телемарафону повідомив мер міста Ігор Терехов.
«Харків зазнає тотального бомбардування. Причому бомблять переважно житлові райони, житлові масиви, там, де є скупчення людей. Російський окупант тотально знищує місто», – зазначив він.
За словами Терехова, наразі з Харкова виїхало близько 30 відсотків жителів, але більшість населення не поспішає евакуюватися.
«Можливість евакуації є, і кожен із людей ухвалює сьогодні для себе рішення: евакуюватись чи ні. Але, як правило, люди не хочуть їхати з міста», – пояснив мер.
Він також додав, що, попри складну ситуацію та постійні обстріли, в місті наразі висаджують квіти та планують запустити фонтани.
17 квітня через обстріл центру Харкова загинули 5 людей.
Війська Росії продовжують частково блокувати місто зі спробами ураження позицій ЗСУ та об’єктів критичної інфраструктури.
У Маріуполі відсутня медична допомога – Андрющенко
Гуманітарна ситуація в Маріуполі погіршується, бої тривають у межах міста, повідомив проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я» радник міського голови Петро Андрющенко. За його словами, найбільша проблема для міста зараз – уже навіть не їжа та питна вода.
«Наразі питання більше стосується відсутності медичної допомоги, медичного супроводження, ліків. Захворювання, хронічні захворювання, люди не можуть отримувати допомогу та ліки. Крім того, ми бачимо зараз нарощення фільтрації. Чоловіків вивозять на фільтрацію, там пропонують працювати та обіцяють працю сплачувати їжею», – сказав Андрющенко.
Радник мера Маріуполя зазначив, що в трьох таборах перебувають люди, які прагнуть потрапити на підконтрольну Україні територію.
«Фактично в трьох таборах, влаштованих біля Маріуполя застрягло десь 20 тисяч людей, і близько 10 тисяч зараз перебувають у таборі що для депортації. Тобто загалом в таких таборах ми маємо десь 30 тис. маріупольців», – сказав він.
Андрющенко підтвердив, що велика кількість містян із дітьми знайшли прихисток в укриттях заводу «Азовсталь». За його даними, окупаційні сили намагаються змусити людей пересуватися містом за перепустками.
«Уже кажуть, що ця перепустка буде підставою для перебування на вулиці, взагалі для пересування навіть у межах одного району. Ми вважаємо, що це ще одна форма фільтрації. І мабуть, це підготовка для паспортизації вже або Росії, або псевдореспублік», – додав Андрющенко.
Озвучені дані також підтвердили кілька маріупольців, які нещодавно залишили місто, але мають зв’язок з родичами та близькими, які залишаються в Маріуполі.
З огляду на бойові дії редакція не може отримати офіційного підтвердження про озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
На Дніпропетровщину евакуювалися вісім вишів та коледжів з Донеччини та Луганщини
На Дніпропетровщину евакуювалися вісім вищих навчальних закладів та коледжів з Донеччини та Луганщини. Про це 18 квітня повідомила заступниця голови Дніпропетровської обласної військової адміністрації Ольга Горб.
Більшість із них працюватимуть у Дніпрі.
На базі Дніпровського національного університету імені Гончара відновлюють роботу Східноукраїнський університет імені Володимира Даля, Донбаський педуніверситет та Горлівський інститут іноземних мов Донбаського педуніверситету.
На базі університету «Дніпровська політехніка» діятиме Приазовський технічний університет, який евакуювався з Маріуполя та два коледжі, які входять у його структуру.
У частини з цих закладів зруйновані приміщення, як от у Східноукраїнського університету, інші також були під обстрілами.
Окрім того, у Дніпрі працюватимуть Слов’янський хіміко-механічний технікум, Бахмутський коледж транспортної інфраструктури, Дружківський фаховий коледж. Бахмутський педагогічний коледж діятиме у Жовтих Водах.
Зараз викладачі вже відновлюють дистанційні заняття зі своїми студентами, запрацювали адміністрації закладів.
«Укрпошта» продовжує працювати на окупованих територіях – Смілянський
«Укрпошта» продовжує працювати на окупованих російською армією територіях України, бо має гуманітарну місію. Про це в ефірі загальнонаціонального телемарафону розповів 18 квітня генеральний директор Ігор Смілянський.
«Ми робимо все, щоб наші люди – громадяни України, – отримували послуги в будь-якому випадку, згідно з українськими законами... У кожній області дуже різна ситуація. В деяких випадках ми відносно нормально і цивілізовано працюємо (наприклад, у Херсоні), в деяких випадках є складнощі (як в Мелітополі)», – зазначив він.
При цьому, за словами Смілянського, в «Укрпошти» є інструменти, які мають запобігти переходу працівників компанії на бік окупантів.
«Діє мій наказ, що як тільки якийсь працівник «Укрпошти» бере у руки рублі, він вважається звільненим у той же день. У нас є певні важелі, як зробити так, щоб Укрпошта не працювала там, де вона не повинна працювати», – наголосив гендиректор компанії.
7 березня на Запоріжжі через обстріл російських військ загинули працівники «Укрпошти».
14 квітня стало відомо про те, що в Мелітополі російські військові викрали близько 3 мільйонів гривень із відділення «Укрпошти», які призначалися для виплати пенсій.
У ДПСУ пояснили, чому перестали випускати біженців за внутрішнім паспортом
Українські прикордонники перестали випускати за межі держави громадян України, які не мають закордонного паспорта, але можуть зробити винятки для людей із регіонів, де тривають бойові дії. Про це в ефірі спільного марафону українських телеканалів розповів 18 квітня речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко.
«У перші тижні на кордоні спостерігалася гуманітарна катастрофа, коли тисячі людей штурмували кордон, сервісні центри не працювали, люди не мали змоги оформити належні документи, тоді приймалося рішення щодо пропуску громадян або за внутрішніми документами, або іншими документами, за якими можна було ідентифікувати особу. На даний момент такої авральної ситуації немає, тому людям варто дотримуватися визначеного порядку», – сказав речник.
Демченко також пояснив, що стосовно біженців із регіонів, де тривають бойові дії, прикордонники можуть ухвалювати окреме рішення, але це винятки, які залежать від ситуації.
У ніч на 18 квітня «Укрзалізниця» повідомила, що «вже зафіксовані випадки висадки пасажирів на кордоні». «Вважаємо це неприпустимим без прозорого інформування пасажирів і перевізника заздалегідь», – ідеться в повідомленні. «Укрзалізниця» вказала, що не отримувала від ДПСУ попереджень про зміни у правилах перетину кордону громадянами України.
Затонула «Москва»: з’явилися ймовірні фото і відео крейсера під час пожежі
У різних телеграм-каналах в ніч на 18 квітня були опубліковані ймовірні перші фотографії і відео пожежі на російському ракетному крейсері «Москва», який затонув 14 квітня.
Україна заявляє, що корабель був уражений двома протикорабельними ракетами. Про це ж заявили і в Пентагоні.
За версією російського Міноборони, пожежа сталася внаслідок детонації боєприпасу, корабель намагалися буксирувати в порт, але через шторм він затонув.
Справжність фото і відео не підтверджена, проте експерти, що їх коментують, стверджують, що вони виглядають дуже правдоподібно, і корабель на них – це саме «Москва». Хто зняв відео і сфотографував палаючий корабель – неясно.
Турецький аналітик Йорюк Ішик стверджує, що їх зняли з російського рятувального судна Чорноморського флоту. Коротке відео показує «Москву» в оточенні інших кораблів, які, ймовірно, прийшли крейсеру на допомогу. Море при цьому відносно спокійне – тоді як Міноборони Росії заявляло про штормову погоду.
Як пишуть західні аналітики, судячи з фото, видимі збитки не виключають ракетного удару, який залишається вірогідною причиною затоплення «Москви». Пошкодження в бічній частині корпусу крейсера видно нижче від місця загоряння.
Міноборони Росії заявляло, що екіпаж корабля був врятований. На фото і відео людей на борту крейсера не видно, що може свідчити про те, що вони були евакуйовані. У той же час, вже кілька джерел, у тому числі родичі моряків, стверджують, що внаслідок вибуху на борту та пожежі були загиблі, також є моряки, які зникли безвісти. Скільки їх точно – невідомо. Міноборони Росії не називає жодних даних.
Поліція розслідує майже 900 кримінальних справ щодо зниклих під час війни українців
Поліція розслідує майже 900 кримінальних справ щодо зниклих під час війни українців. Про це під час брифінгу 18 квітня повідомив перший заступник начальника Головного слідчого управління Національної поліції України Сергій Пантелеєв.
«На сьогодні Національна поліція зареєструвала майже 900 кримінальних проваджень за фактами безвісти зниклих наших громадян на територіях, які перебували і все ще, на жаль, перебувають під окупацією», – зазначив він.
Окрім того, Нацполіція, за словами Пантелеєва, також розслідує понад 500 справ щодо викрадення мирних жителів та понад 2,5 тисячі, які стосуються загибелі громадян України.
Він також додав, що у Національної поліції є цілодобова гаряча лінія, куди можуть звернутися родичі зниклих чи загиблих внаслідок військової агресії Росії осіб – 0 894 201 867.
Раніше у МВС повідомляли, що лише на Київщині у місті Бородянка зниклими безвісти вважаються 200 людей.
ОВА: 9 людей загинули, 25 – поранені на Харківщині за добу через обстріли РФ
Протягом минулої доби в Харківській області внаслідок обстрілів, скоєних російськими військовими, загинули дев’ятеро цивільних людей, 25 – поранені, повідомила пресслужба Харківської обласної військової адміністрації.
«Минулої доби у Харкові внаслідок обстрілів окупантами житлових районів, зокрема центральної частини міста, поранено 24 людини, 6 – загинули. По області обстріляли Дергачівську громаду, загинули 2 людини і 1 зазнала поранень. Також від обстрілів військових РФ одна людина загинула в Золочівській громаді», – йдеться в повідомленні ОВА у фейсбуці.
В обладміністрації наголосили, що такі дії РФ є воєнними злочинами.
Як повідомляв раніше Генштаб ЗСУ, війська РФ продовжують частково блокувати Харків зі спробами ураження позицій ЗСУ та об’єктів критичної інфраструктури.
Атака на Кремінну була потужною, місто брали три дні – голова військової адміністрації
Бої за місто Кремінна Луганської області, яка була захоплена 18 квітня, тривали три доби, Росія застосовувала велику кількість бронетехніки для атаки на місто. Про це повідомив Радіо Донбас.Реалії (проєкт Радіо Свобода) голова Кремінської військової адміністрації Олександр Дунець. За його словами, тривають бої на околицях.
«Повністю захоплена. Там тільки декілька підрозділів утримують рубежі для забезпечення перегрупування військ. Сили в них були значні: скажімо так, на один із підрозділів, який не більше взводу, виходили до 43 броньованих об’єктів: танки, БТРи, МТЛБ. Частина була знищена, але не вся. Загалом атаки тривали впродовж трьох днів. Зараз там тривають важкі бої на околицях. Знаю, що росіяни розстрілюють усі автомобілі, які бачать. Є інформація, що розстріляли автомобіль, яким люди намагалися евакуюватися. Інформація надійшла від чоловіка, який був поранений. Зараз йому допомогти ніхто не може. Він на трасі в районі кордону двох областей (Луганської та Донецької – ред.)», – сказав Олександр Дунець.
Про захоплення Кремінної вранці 18 квітня повідомив в ефірі Радіо Свобода голова Луганської обласної військової адміністрації Сергій Гайдай. Наступ військ РФ на Луганщині, за його словами, «повільно, але вже почався», у Кремінській громаді залишились від трьох із половиною до чотирьох тисяч людей, тривають вуличні бої, і евакуація неможлива.
Місто Кремінна – районний центр у північно-західній частині Луганської області, відомий своїми рекреаційними можливостями, раніше там діяли багато дитячих таборів відпочинку, центр для підготовки олімпійських та паралімпійських спортсменів. На початку 2019 року населення міста становило майже 19 тисяч людей.
СБУ оприлюднила відео з Медведчуком – він просить Путіна про обмін на захисників і жителів Маріуполя
Служба безпеки України 18 квітня оприлюднила відеозвернення, на якому затриманий в Україні, підозрюваний у державній зраді політик Віктор Медведчук просить обміняти його на захисників і жителів оточеного російськими військами Маріуполя.
«Я, Медведчук Віктор Володимирович, хочу звернутися до президента Російської Федерації Володимира Путіна і до президента України Володимира Зеленського з проханням про обмін мене українською стороною на захисників Маріуполя і жителів, які перебувають там на сьогодні і не мають можливості безпечного виходу через гуманітарні коридори», – говорить на відео Медведчук.
Ракети, які вдарили по Львову, за попередніми даними, випустили з Каспійського регіону – голова ОВА
Ракети, які вранці 18 квітня вдарили по Львову, за попередньою інформацією, були випущені з Каспійського регіону, повідомив голова обласної військової адміністрації Максим Козицький.
Він додав, що це були крилаті ракети повітряного базування.
«Три ракети вдарили по об’єкті військової інфраструктури. Одна – по шиномонтажу. Перший об’єкт – це склади, які не використовували. Внаслідок влучань сталися пожежі. На обидвох об’єктах їх уже повністю загасили. Підрозділи ДСНС розбирають завали. Обидва об’єкти зруйновані повністю», – написав Козицький у телеграмі.
Голова ОВА нагадав, що внаслідок удару на цей час відомо про сімох загиблих.
«Це перші загиблі внаслідок влучання по Львову. Також наразі відомо про 11 постраждалих. Серед них – одна дитина. Троє постраждалих у тяжкому стані. У дитини – незначні ушкодження. Дані щодо загиблих та постраждалих ще можуть змінюватися», – додав Козицький.
За його даними, навколо місць влучання пошкоджені вікна у будинках і транспортні засоби.
Мер Львова Андрій Садовий раніше також додав, що пошкоджено або знищено близько 40 автомобілів.
«Від ударної хвилі розбиті вікна в готелі поблизу. В ньому живуть евакуйовані українці», – написав Садовий на своїй сторінці у фейсбуці.