Мер Чорноморська про вибух: за попередніми даними, жертв немає
Мер Чорноморська на Одещині, де вранці повідомили про вибух, заявив, що, за попередніми даними, жертв немає.
«Все з’ясовуємо», – сказав Василь Гуляєв у відеозверненні у фейсбуці і закликав не поширювати фейки.
«Не треба нагнітати ситуацію, в місті все спокійно. Десь вилетіло скло, прошу телефонувати в диспетчерську, у кого немає можливості самостійно (полагодити – ред.) – всім допоможемо. Бригада вийшла на роботу», – заявив мер.
Він пообіцяв надати більше інформації, коли надійдуть дані від військових.
Вранці 9 квітня мер Чорноморська повідомив про вибух у місті, але при цьому додав, що ситуація контрольована. Подробиць він не навів.
Напередодні в обласній військовій адміністрації оголосили, що на Одещині запроваджують подовжену комендантську годину, яка триватиме з 21:00 9 квітня до 6:00 11 квітня.
Вокзал Краматорська зупиняє роботу через пошкодження, евакуація продовжиться з інших міст – УЗ
Залізничний вокзал у Краматорську на Донеччині тимчасово зупиняє свою роботу через обстріл і пошкодження 8 квітня, евакуація населення з Донецької і Луганської областей продовжиться зі станцій у Слов’янську, Покровську і Новозолотарівці, повідомила пресслужба «Укрзалізниці».
«Укрзалізниця», попри жахливу атаку ворога на краматорський залізничний вокзал, яка сталася 8 квітня, продовжить евакуацію з Донбасу. Донецька та Луганська ВЦА спрямовують максимум зусиль на евакуацію громадян, передусім дітей, жінок, літніх людей, осіб з інвалідністю – зараз саме час це зробити, адже обстріли стають дедалі інтенсивнішими», – йдеться в повідомленні.
В «Укрзалізниці» додали, що зважаючи на зростаючу кількість атак РФ по цивільних об’єктах, зокрема вокзалах, будуть додатково посилені заходи з недопущення скупчень навколо вокзалів, розділення потоків пасажирів.
Внаслідок ракетного удару по вокзалу Краматорська 8 квітня, де близько чотирьох тисяч громадян очікували евакуації, загинули 52 людей, серед них – п’ятеро дітей, понад сто – поранені.
Ракетний удар із комплексу «Точка У» був здійснений саме російськими військовими, попри намагання російського командування зняти з себе відповідальність за це, повідомив високопоставлений чиновник Міністерства оборони США на закритому брифінгу для журналістів 8 квітня.
Російські війська вночі обстріляли Миргород, дві людини постраждали – ОВА
Російські військові у ніч на 9 квітня обстріляли Миргород, повідомив голова Полтавської обласної військової адміністрації Дмитро Лунін. За його словами, дві людини постраждали.
«Цієї ночі російські окупанти знову завдали ракетний удар по інфраструктурі в Миргороді. Значні руйнування. На жаль, двоє людей постраждали. Вони отримують всю необхідну допомогу», – написав він у своєму телеграм-каналі.
Подробиць Лунін не навів.
За даними Генштабу ЗСУ, російські війська продовжують переформатування для наступу на сході України. При цьому повідомляють про обстріли в інших регіонах країни.
Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого. Російські війська завдають авіаударів по ключових об’єктах військової та цивільної інфраструктури, руйнуючи аеродроми, військові частини, нафтобази, заправки, церкви, школи та лікарні. Обстріли житлових районів ведуться з використанням артилерії, реактивних систем залпового вогню та балістичних ракет.
Росія заперечує, що веде проти України загарбницьку війну на її території та називає це «спеціальною операцію», яка має на меті «демілітаризацію і денацифікацію». Крім того, Кремль, попри численні свідчення і докази, заперечує, що російські військові цілять у цивільних.
Генштаб ЗСУ: Росія втратила близько 19 100 своїх військових у війні проти України
Росія втратила близько 19 100 своїх військових у війні проти України, повідомив станом на ранок 9 квітня Генеральний штаб Збройних сил України.
Крім того, серед втрат, яких зазнала Росія, за даними Генштабу:
- 705 танків
- 1895 бойових броньованих машин
- 335 артилерійських систем
- 108 РСЗВ
- 55 засобів ППО
- 151 літак
- 136 гелікоптерів
- 1363 одиниці автомобільної техніки
- 7 кораблів /катерів
- 76 цистерн із ПММ
- 112 БПЛА оперативно-тактичного рівня
- 25 одиниць спеціальної техніки
- 4 пускові установки ОТРК/ТРК.
«Дані уточнюються. Підрахунок ускладнюється високою інтенсивністю бойових дій», – додали в Генштабі.
Росія називає значно менші цифри щодо своїх загиблих і поранених військових, при цьому про втрати військової техніки не повідомляє.
25 березня Генеральний штаб збройних сил РФ лише вдруге за понад місяць масштабної війни проти України оприлюднив дані про втрати російських військ, згідно з якими 1 351 російський військовослужбовець загинув, ще 3 825 – зазнали поранень.
7 квітня речник президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков в інтервʼю Sky News визнав, що російські війська зазнали «значних втрат» в Україні. «Це величезна трагедія для нас», – сказав Пєсков, не уточнивши точну кількість загиблих і поранених у війні проти України громадян РФ.
За оцінками НАТО, під час військових дій могли бути вбиті від 7 до 15 тисяч російських військових, писало видання Time 24 березня. При цьому разом із пораненими загальні втрати військ Росії можуть сягати 30–40 тисяч людей.
Незалежного підтвердження даних про втрати армії РФ в Україні наразі немає.
У Чорноморську пролунав вибух – мер
Мер Чорноморська на Одещині Василь Гуляєв повідомив про вибух у місті, але при цьому додав, що ситуація контрольована.
«Жителі міста Чорноморськ, не піддавайтеся паніці, ситуація контрольована. Так, є вибух, але після того, як в усьому розберемося, я вам дам повну інформацію», – сказав він у відеозверненні у фейсбуці вранці 9 квітня.
Подробиць мер не навів, вказавши, що «нічого страшного на цей час не сталося, головне – без паніки». Також він закликав мешканців не підходити до вікон і за можливості спуститися в бомбосховище.
Пізніше Гуляєв оголосив про відбій повітряної тривоги в місті, але подробиць про те, що сталося не навів.
Напередодні в обласній військовій адміністрації оголосили, що на Одещині запроваджують подовжену комендантську годину, яка триватиме з 21:00 9 квітня до 6:00 11 квітня.
Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого. Російські війська завдають авіаударів по ключових об’єктах військової та цивільної інфраструктури, руйнуючи аеродроми, військові частини, нафтобази, заправки, церкви, школи та лікарні. Обстріли житлових районів ведуться з використанням артилерії, реактивних систем залпового вогню та балістичних ракет.
Росія заперечує, що веде проти України загарбницьку війну на її території та називає це «спеціальною операцію», яка має на меті «демілітаризацію і денацифікацію». Крім того, Кремль, попри численні свідчення і докази, заперечує, що російські військові цілять у цивільних.
ОГП: через агресію Росії в Україні загинули 176 дітей
В Україні внаслідок масштабного вторгнення Росії станом на 9 квітня загинули 176 дітей, щонайменше 324 – були поранені, повідомляє Офіс генпрокурора.
«Ці цифри не остаточні, оскільки триває робота з їх встановлення в місцях ведення активних бойових дій, на тимчасово окупованих та звільнених територіях. За отриманими ювенальними прокурорами даними, найбільше постраждало дітей у Донецькій – 102, Київській – 91, Харківській – 76, Чернігівській – 50, Миколаївській – 40, Луганській – 35, Запорізькій – 22, Херсонській областях – 29, Києві – 16, Сумській – 16, Житомирській – 15 областях», – йдеться в повідомленні.
8 квітня в ОГП повідомляли про загибель 169 дітей і поранення 306.
У прокуратурі уточнили, що напередодні внаслідок обстрілу російськими військами «Точкою-У» залізничного вокзалу в Краматорську Донецької області, на території якого понад чотири тисячі людей очікували на евакуацію, загинули п’ятеро дітей, 16 – були поранені. При цьому на ракеті, якою бомбили вокзал, був напис «За детей».
«Під Гостомелем в Київській області виявлено розстріляний автомобіль, в якому загинула родина з дитиною, якій було трохи більше року. В Ізюмському районі Харківської області виявлено закатовані та спалені тіла трьох осіб, одне з яких належить дитині», – додали в ОГП.
За даними прокуратури, внаслідок щоденних бомбардувань і обстрілів в Україні пошкоджені 928 закладів освіти, 84 з них зруйновані повністю.
Генштаб: війська РФ продовжують готуватися до наступу на сході
Російські війська продовжують здійснювати підготовку до наступу на сході України з метою встановлення повного контролю над територіями Донецької та Луганської областей, повідомляє Генштаб Збройних сил України вранці 9 квітня.
За повідомленням, окремі підрозділи сил РФ, що були виведені з території України, продовжують перебувати на території Білорусі.
«За наявною інформацією, з метою перегрупування військ, ворог здійснює переміщення підрозділів зі складу 35-ї загальновійськової армії Східного воєнного округу та 76-ї десантно-штурмової дивізії повітряно-десантних військ збройних сил російської федерації у Бєлгородську та Воронезьку області», – йдеться в повідомленні.
За даними Генштабу, на Сіверському напрямку загарбники завершують проведення перегрупування сил і відновлення боєздатності підрозділів Центрального військового округу у Брянській і Курській областях, а також переміщення окремих підрозділів зі складу 41-ї загальновійськової армії і 90-ї танкової дивізії на територію Донецької та Луганської областей.
«На Слобожанському напрямку противник продовжує інтенсивні обстріли й часткове блокування міста Харкова. Посилює ведення радіоелектронної розвідки. На території Бєлгородської області окупанти розгорнули польові табори для підрозділів, які переміщені з інших операційних районів. На Ізюмському напрямку противник вів наступ у напрямку населених пунктів Бражківка та Сулигівка, успіху не мав», – повідомили у Генштабі.
На Донецькому напрямку, за повідомленням, російські війська продовжують штурмові дії, зосереджуючи основні зусилля на взятті під контроль населених пунктів Рубіжне, Нижнє, Попасна і Новобахмутівка та встановленні повного контролю над містом Маріуполь.
«На Південнобузькому напрямку противник посилив ведення розвідки. Проводив артилерійські обстріли населених пунктів Мар’янське, Нововоронцовка, Новогригорівка і Шевченкове. Продовжує завдавати ракетних ударів по населених пунктах Одеської області з території Кримського півострова. На території Донецької і Луганської областей захисниками та захисницями України за минулу добу відбито сім атак ворога, знищено дев’ять танків, сім одиниць броньованої та п’ять одиниць автомобільної техніки противника», – йдеться в повідомленні.
Угруповання Повітряних сил ЗСУ за попередню добу уразило чотири повітряні цілі РФ: два вертольоти, один БПЛА та одну крилату ракету, додали в Генштабі.
Тактика Росії є тактикою боягузів ‒ ветеран армії США, який евакуює українських дітей
Джеремі Лок ‒ військовослужбовець у відставці армії США. Сьогодні він разом із волонтерами місії Aerial Recovery Group допомагає рятувати українських дітей-сиріт із зони бойової дій, розвозить гуманітарну допомогу українцям, які страждають від війни. Читайте про це за лінком
Німеччина може відмовитися від російської нафти до кінця року – Шольц
Німеччина працює над тим, аби відмовитися від російської нафти до кінця 2022 року – про це канцлер країни Олаф Шольц заявив на спільній пресконференції з прем’єр-міністром Великої Британії Борісом Джонсоном у Лондоні 8 квітня.
«Ми активно працюємо над тим, аби стати незалежними від імпорту (російської – ред.) нафти і вважаємо, що зможемо зробити це протягом цього року», – сказав Шольц.
Він також додав, що Берлін «активно працює» над тим, аби відмовитися від імпорту російського газу, проте не навів конкретних термінів, коли планує цього досягнути.
«Це, як ви можете уявити, не так просто, адже вимагає будівництва відповідної інфраструктури», – зазначив канцлер Німеччини.
Німеччина підтримала жорсткі санкції Заходу проти Москви через її вторгнення в Україну, але через значну залежність від російського імпорту енергоносіїв Берлін досі не погоджувався на вимоги бойкотувати російські нафту і газ.
Заклики до бойкоту Німеччиною російських нафти і газу стали гучнішими в країні і за кордоном після нещодавніх звинувачень на адресу російських військових у звірствах проти мирного населення в українському місті Буча.
Пентагон підтверджує, що ракету «Точка-У» по вокзалу у Краматорську випустила Росія
Ракетний удар з комплексу «Точка У» по залізничному вокзалу в Краматорську на Донеччині 8 квітня, внаслідок якого загинуло понад 50 людей, був здійснений саме російськими військовими, попри намагання російського командування зняти з себе відповідальність за це. Про це повідомив високопоставлений чиновник Міністерства оборони США на закритому брифінгу для журналістів 8 квітня.
«Очевидно, ми не купилися на заперечення росіян про те, що вони не несуть відповідальності (за цей ракетний удар – ред.). Спочатку вони заявили про успішний удар, але потім заперечили це, як тільки надійшло повідомлення про наслідки», – повідомили в Пентагоні.
У відомстві також повідомили, що російські військові збираються задіяти 18-у мотострілкову дивізію Збройних сил РФ для наступу на Краматорськ.
«Можна говорити про один підрозділ – 18-у мотострілецьку дивізію, яка сформована у 2021 році. Складається з трьох мотопіхотних полків, а також бронетанкового полку. За нашою оцінкою, очікується, що вони будуть застосовані там, де атакували залізничний вокзал (у Краматорську – ред.). Ми бачимо переміщення підрозділів і застосування сили в цій зоні», – повідомив високопосадовець Пентагону.
«Це головний залізничний вузол східної частини України. І це дуже стратегічне місце. І ми бачили, як вони намагалися перемістити сили до Краматорська, де розташована ця залізнична станція», – додав він.
За його словами, наразі свої військові підрозділи Росія перекидає до російських міст Бєлгород та Валуйки з метою подальшого наступу.
«Бачимо, що деякі підрозділи йдуть до Бєлгорода. Деякі добираються до Валуйків, які розташовані на південний схід від Бєлгорода в Росії та прямо біля кордону з північною частиною Донбасу», – повідомили в Пентагоні.
Також в Пентагоні додали, що від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія випустила вже 1 500 ракет по Україні.
Високопосадовець також підтвердив інформацію Генерального штабу Збройних сил України про те, що Росія почала мобілізацію 60 тисяч резервістів, але у Пентагоні кажуть, що поки що незрозуміло, наскільки РФ зможе досягти успіху в цьому.
8 квітня російські військові завдали ракетного удару по залізничному вокзалу у Краматорську на Донеччині, звідки здійснювалася евакуація і де перебували близько чотирьох тисяч цивільних.
Станом на вечір 8 квітня відомо про 52 загиблих, 5 з яких – діти.
При цьому одразу після обстрілу низка російських Telegram-каналів повідомили, що ціллю обстрілу були українські військові та техніка, але згодом відредагували ці повідомлення. Згодом у Кремлі почали заявляти, що Росія непричетна до цього.
«Тут потрібно орієнтуватися, перш за все, на заяву Міністерства оборони, яка виключає застосування цієї ракети («Точка-У») з боку наших Збройних сил. Наші Збройні сили такого типу ракет не використовують», – заявив у п'ятницю журналістам прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков, повідомило російське видання Інтерфакс.
Пєсков сказав також, що «жодних бойових завдань (для Міноборони РФ) у Краматорську не було і не планувалося на сьогодні».
Ракетний обстріл вокзалу в Краматорську – не перша атака російських військ по залізничній інфраструктурі України. Наприклад, 7 квітня три поїзди з біженцями були «відрізані» внаслідок удару військ РФ по шляхопроводу поблизу станції Барвінкове. На деякий час евакуація була заблокована. Проте згодом пошкоджену залізничну ділянку відновили, поїзди змогли проїхати.
Росія заборонила роботу 15 міжнародних громадських організацій
Міністерство юстиції Росії виключило 15 філій та представництв іноземних неурядових організацій з відповідного реєстру, повідомляє російська служба Радіо Свобода.
Це рішення означає їх закриття в Росії.
До переліку потрапили, поміж інших: Amnesty International, Human Rights Watch, «Фонд Карнегі за міжнародним мир», «Фонд Фрідріха Науманна за Свободу».
«Вказані структурні підрозділи виключені у зв’язку з виявленими порушеннями чинного законодавства Російської Федерації», – заявили в російському Мін’юсті.
Тиск на громадянське суспільство в Росії посилився після початку повномасштабної війни проти України. Зокрема, від російських медіа, які намагалися збалансовано висвітлювати події, Роскомнагляд вимагав видалити нібито «недостовірну інформацію» про війну з Україною і взагалі заборонив вживати слово «війна».
Також Росію 16 березня виключили з Ради Європи, а 7 квітня Генеральна асамблея ООН проголосувала за призупинення роботи Росії у Раді з прав людини.
Україна очікує «глобальної реакції» на обстріл вокзалу в Краматорську – Зеленський
Ракетний обстріл вокзалу в Краматорську – це черговий воєнний злочин Росії, заявив президент України Володимир Зеленський. Про це він сказав у своєму вечірньому зверненні 8 квітня.
«Це черговий воєнний злочин Росії, за який кожен, хто причетний до його скоєння, буде притягнутий до відповідальності. Російські державні пропагандисти так поспішали перекласти відповідальність за цей удар на українські сили, що випадково видали винуватість Росії», – прокоментував голова держави.
Зеленський вказав на те, що міжнародна спільнота вже засудила удар по Краматорську.
«Ми очікуємо твердої, глобальної реакції на цей воєнний злочин. Як і масові вбивства в Бучі, як і багато інших воєнних злочинів Росії, ракетний удар по Краматорську має стати одним зі звинувачень на трибуналі, який обов’язково відбудеться», – вважає президент.
За його словами, він обговорив притягнення до відповідальності причетних до обстрілу в тому числі з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляйєн і керівником європейської дипломатії Жозепом Боррелем під час їхнього візиту до Києва.
«Усі сили світу будуть спрямовані на те, щоб встановити похвилинно, хто й що робив, хто і які накази віддавав. Звідки ракета, хто її перевозив, від кого пролунала команда і як цей удар був погоджений. Відповідальність неминуча», – стверджує Зеленський.
У Краматорську на Донеччині 8 квітня російські військові завдали ракетного удару по залізничному вокзалу, звідки здійснювалася евакуація і де перебували близько чотирьох тисяч цивільних. За останніми даними голови обласної військової адміністрації Павла Кириленка, внаслідок обстрілу загинули 52 людини, з них п’ятеро дітей.
Мер Краматорська переконаний, що удар по залізничному вокзалу є умисним, було добре відомо, що місто є центром евакуації. За його даними, щоденно через Краматорськ евакуювали до 8 тисяч людей.
МВФ погодив відкриття спецрахунку для збору грошей на допомогу Україні – Рашкован
Керівництво Міжнародного валютного фонду погодило відкриття рахуку для спрямування грошей від країн-донорів на підтримку України. Про це заявив заступник виконавчого директора від України у МВФ Владислав Рашкован на своїй фейсбук-сторінці увечері 8 квітня.
«Сьогодні Рада директорів МВФ погодила відкриття спеціального адміністративного рахунку для направлення грошей країн-донорів на допомогу Україні. Ми з Мінфіном лобіювали це рішення разом з урядом Канади та з самого початку отримали підтримку ще й Нідерландів, Польщі, країн Скандинавії та Балтії», – написав Рашкован.
Він додав, що через інструменти Фонду на допомогу уряду Україні буде переданий 1 мільярд доларів від Канади. Про це, за його словами, напередодні заявила міністерка фінансів Канадів Христя Фріланд.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив 8 квітня, що український уряд отримав на свої рахунки грантову допомогу від Євросоюзу в обсязі 120 мільйонів євро.
Коротке життя і безславна смерть формули Штайнмаєра
«Кожен, хто винен у цих злочинах, повинен буде відповісти за них. Сюди входять і солдати. Сюди входять військові командири. І, звісно, ті, хто несе політичну відповідальність», – сказав президент ФРН Штайнмаєр відповідаючи на питання про війну Росії проти України і необхідність трибуналу над Путіним і Лавровим.
Той самий Франк-Вальтер Штайнмаєр, який роками на посадах німецького міністра закордонних справ, а згодом і президента відстоював тезу про необхідність «розмовляти з Росією», «чути Росію» і врешті «враховувати інтереси безпеки Росії».
Той самий Штайнмаєр, який став автором відомої формули, власне умов для виконання Мінських домовленостей, за якою вибори на окупованих в 2014 році частин Донецької та Луганської областей мали б проводитися фактично за присутності російської влади і контрольованих нею бойовиків.
Читайте далі тут
США передасть Словаччині комплекс Patriot на заміну системи ППО, наданій Україні – Байден
Президент США Джо Байден подякував Словаччині за передачу Україні системи протиповітряної оборони С-300 радянського виробництва і заявив, що система буде замінена американською системою Patriot.
За словами Байдена, президент України Володимир Зеленський піднімав у розмовах з ним необхідність передачі надання Україні таких систем.
«Щоб уможливити цю передачу та забезпечити безпеку Словаччини, Сполучені Штати перемістять американську ракетну систему Patriot до Словаччини», – йдеться в заяві президента США від 8 квітня.
Байден зазначив, що, хоча російські військові «можливо, не досягли своєї мети захопити Київ», вони продовжують скоювати «жахливі акти жорстокості проти українського народу».
Читайте також: Австралія надає Україні протитанкову зброю, амуніцію і бронетранспортери – посол
«Я доручив своїй адміністрації не шкодувати зусиль, аби визначити та надати українській армії прогресивне озброєння, яке їм потрібне, аби захистити свою країну», – додав він.
Прем’єр-міністр Словаччини Едуард Геґер під час візиту до Києва підтвердив, що ця країна надала Україні систему ППО С-300.
Росія почала широкомасштабне вторгнення на територію України 24 лютого за наказом президента Володимира Путіна. Київ неодноразово просив НАТО закрити небо над країною, щоб зупинити бомбардування та авіанальоти російської армії. Однак на прохання «закрити небо» над Україною НАТО та особисто лідери більшості західних країн відповідають відмовою.
Раніше у своєму відеовиступі перед Конгресом США президент України Володимир Зеленський вкотре закликав закрити небо над Україною або надати Києву системи протиповітряної оборони С-300 й авіацію.
Україна розраховує отримати другий транш на 600 мільйонів євро «найближчим часом» – Шмигаль
Україна отримала перший транш макрофінансової підтримки на 600 мільйонів євро і розраховує найближчим часом отримати другий, заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль 8 квітня.
Як передає пресслужба уряду, Шмигаль подякував Євросоюзу за фінансову підтримку України, зокрема, озвучене у п’ятницю рішення виділити додаткові 500 мільйонів євро для української армії.
«Ми також отримали перший транш макрофінансової допомоги у розмірі 600 мільйонів євро. Сьогодні на рахунки уряду надійшла вже грантова допомога від ЄС у розмірі 120 мільйонів євро. Україна вдячна вам за підтримку. Ми розраховуємо також на виплату другого траншу в 600 мільйонів євро найближчим часом та започаткування нової програми макрофіну», – сказав голова уряду.
Читайте також: Представництво Євросоюзу повертається до Києва – Боррель
За повідомленням, Шмигаль зустрівся з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляйєн та головою зовнішньополітичної служби Жозепом Боррелем. Він подякував їм за запровадження п’ятого пакету санкцій Євросоюзу проти Росії, але закликав посилити обмеження щодо російського енергетичного сектору.
«Без нафтового ембарго в агресора ще надовго вистачить ресурсів скидати бомби на мирні українські міста. Тому ми закликаємо країни ЄС якнайшвидше розглянути це питання», – зазначив він.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн під час пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським заявила, що однією з тем зустрічі була фінансова підтримка України. За її словами, третій етап допомоги Євросоюзу передбачає 600 мільйонів євро макрофінансової підтримки.
При виділення другого траншу фон дер Ляйєн повідомила 18 березня.
Представництво Євросоюзу повертається до Києва – Боррель
Представництво Європейського союзу відновить роботу в Києві, заявив високий представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель. Про це він сказав під час пресконференції в українській столиці із президентом України Володимиром Зеленським та президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляйєн 8 квітня.
«Із цим візитом Європейський союз повертається до Києва. Я маю на увазі, буквально: наш голова делегації повернувся, аби ми могли працювати більш безпосередньо та тісно з українською владою», – сказав голова європейської дипломатії, якого цитує пресслужба Зовнішньополітичної служби ЄС.
Читайте також: Фон дер Ляйєн передала Зеленському анкету щодо вступу до ЄС, він пообіцяв відповісти «за тиждень»
Він додав, що під час візиту до Києва зміг на власні очі побачити «здатність української адміністрації забезпечити ефективне та повноцінне функціонування державних та урядових структур попри дуже складні обставини».
«Повернення нашої делегації до Києва забезпечить ще кращу взаємодію з урядом та більшу підтримку для українського народу», – додав Боррель.
Борреля та Урсулу фон дер Ляйєн супроводжував голова місії ЄС у Києві Матті Маасікас. За повідомленням пресслужби, він залишиться в Києві.
Читайте також: Посольство Туреччини заявляє про повернення до Києва
Як зазначає Зовнішньополітична служба Євросоюзу, делегація ЄС була евакуйована з Києва невдовзі після початку повномасштабного вторгнення Росії до України 24 лютого. Після цього місія працювала в польському місті Ряшів. За повідомленням, частина персоналу наразі лишатиметься там.
Дипломатичні відомства переносили свої офіси з Києва на захід України напередодні повномасштабного вторгнення Росії, а також після його початку 24 лютого.
Верещук: сьогодні вдалося евакуювати понад 6 тисяч людей
Міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук заявляє, що сьогодні вдалося евакуювати 6665 людей, більшість з них – жителі Запорізької області. Про це вона повідомила у своєму телеграмі.
За її даними, з Маріуполя та Бердянська на власному транспорті та автобусах для евакуації до Запоріжжя доїхали 5 158 людей: 1614 – маріупольці, 3544 – жителі міст Запорізької області (Пологи, Василівка, Бердянськ, Токмак, Мелітополь Енергодар, Оріхів, Гуляйполе).
З міст Лисичанськ, Сєвєродонецьк, Рубіжне, Кремінна та селища Гірське в Луганській області сьогодні вдалося евакуювати 1 507 людей.
Натомість у Мелітополі вже добу окупаційні війська утримують вилучені 8 автобусів для евакуації, ведемо перемовини, інформує міністерка.
Влада закликає жителів Харківської, Донецької та Луганської областей негайно евакуюватися через загострення ситуації в регіоні.
Поліції Київщини: 40 загиблих із масового поховання в Бучі – це мирні жителі
Поліції Київщини Андрій Нєбитов заявив, що 40 загиблих із масового поховання в Бучі – це мирні жителі, які не чинили жодного опору.
Слідчі та криміналісти оглянули тіла загиблих, деякі з тіл вже ідентифіковані.
«Судово-медичні експерти попередньо відзначили виявлені на тілах загиблих кульові поранення в голову та тіло. Це говорить про те, що багато мирних людей загинули від пострілу з автоматичної зброї або снайперської гвинтівки», – сказав він.
2 квітня Київщина була звільнена від російських військ. Після відступу військових РФ у визволених містах і селах були зафіксовані масові випадки загибелі цивільних жителів. Насамперед йдеться про Бучу. Як повідомив в ефірі Радіо Свобода радник міністра внутрішніх справ України Вадим Денисенко, у Бучі на Київщині під час окупації російськими військами загинули щонайменше 400 людей.
Україна і деякі представники Заходу вимагають притягнути Росію до відповідальності за воєнні злочини через події на Київщині.
Кремль «категорично відкидає будь-які звинувачення у вбивствах цивільних», навіть попри те, що факти вбивств цивільних у період російської окупації були підтверджені супутниковими знімками.
Кулеба закликав виключити Росію з ОБСЄ
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба закликав виключити Росію зі складу Організації з безпеки та співробітництва в Європі. Про це він заявив 8 квітня у своєму твітері.
Кулеба вказав на те, що «невиправдана агресія та звірства» Росії підривають засади Гельсінського заключного акту 1975 року, який лежав в основі створення ОБСЄ.
«Членство Російської Федерації в ОБСЄ становить загрозу безпеці та співпраці в Європі. Якщо в ОБСЄ немає відповідних механізмів призупинення членства країн, тоді потрібно створити процедуру та видалити РФ», – вважає голова МЗС.
ОБСЄ наразі публічно не коментувала цей заклик.
Читайте також: Лавров звинуватив Київ у зміні переговорної позиції. В ОП кажуть: він намагається відвернути увагу від подій у Бучі
Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ 31 березня повідомила, що припиняє діяльність в Україні, тому що її мандат не змогли продовжити через позицію Росії.
Генеральна асамблея ООН 7 квітня проголосувала за призупинення роботи Росії у Раді з прав людини.