Номінований у доларах фондовий індекс Росії впав на 9%. Ринок відкрився вперше після початку війни
Номінований у доларах російський фондовий ринок РТС на першій після кількатижневої паузи торговій сесії впав на 9%. Натомість номінований у рублях індекс «Мосбіржі» показав зростання більш як на 4%, свідчать дані торгів.
Певну частку покупок становили так звані «байбеки», коли компанія сама викуповує свої акції за зниженою ціною. Ще одним активним покупцем став Центробанк, який отримав на викуп акцій російських компаній 1 трильйон рублів із «Фонду національного добробуту».
Фахівці відзначили, що компанії-експортери виглядали набагато краще, ніж компанії, орієнтовані на внутрішній ринок. Це пояснюють заявою російського президента Володимира Путіна, що тепер іноземні покупці російських товарів купуватимуть їх виключно за рублі. Першим таким товаром став газ. На тлі рішення зміцнився рубль, курс переступив «психологічну» позначку 100 рублів за долар. Вартість американської валюти на біржі за добу знизилася зі 103 до 96 рублів, європейської – зі 110 до 106 рублів.
Із парламентської фракції ОПЗЖ продовжують виходити депутати: ще мінус 5
Із фракції «Опозиційна платформа – За життя» продовжують виходити депутати: 24 березня під час закритого засідання Верховної Ради про таке рішення оголосили Валерій Гнатенко, Ігор Кісільов, Олександр Лукашев, Володимир Мороз та Наталія Приходько.
15 березня стало відомо, що зі складу фракції «Опозиційна платформа – За життя» вийшли чотири депутати: Ігор Абрамович, Тетяна Плачкова, Вадим Столар та Олександр Фельдман.
У коментарі Радіо Свобода Вадим Столар зазначив, що заяву на вихід з фракції написав ще 24 лютого, а Олександр Фельдман пояснив, що його рішення було зумовлене тим, що політичні заяви ОПЗЖ суперечать реальності, і він цього не поділяє.
У ОПЗЖ Радіо Свобода тоді повідомили, що вважають вихід депутатів із фракції наслідком переформатування влади всередині неї.
«Це – відповідь депутатів-утікачів на те, що політрада під головуванням Бойка на період воєнного часу підпорядкувала керівнитво фракції та партії під тих, хто залишився в Україні», – так у коментарі Радіо Свобода відреагував на вихід колег із фракції член ОПЗЖ Нестор Шуфрич, додавши, що має на увазі насамперед Вадима Столара та Ігоря Абрамовича.
Вадим Столар такі закиди заперечує. Ігор Абрамович на запитання Радіо Свобода про це не відповів.
У ОПЗЖ також наголосили, що «депутати, які виявили слабкість, зрадили своїх виборців та товаришів, будуть виключені з партії».
Більшість депутатів міськради Енергодару склали свої повноваження – мер міста
В місті Енергодар, поряд з яким розташована Запорізька АЕС, більшість депутатів міськради склали свої повноваження, повідомив мер міста Дмитро Орлов.
За його словами, про складання сповноважень заявили депутати від фракцій «Слуга народу», «Європейська солідарність», «За Майбутнє», «Нова політика» та частина депутатів «ОПЗЖ».
Точну кількість депутатів, які склалаи повноваження, Орлов не назвав.
«Це непросте, але виважене рішення депутати різних фракцій пояснюють неможливістю сумлінно та ефективно, в рамках чинного законодавства України, виконувати свої обов’язки. Саме в такі умови вони поставлені зараз, через місяць після початку війни. Для недопущення використання їхніх голосів під примусом – для створення будь-яких незаконних «народних республік» на території м. Енергодар під керуванням країни-агресора, а саме така тенденція з боку окупантів прослідковується в місті в останні дні, кожним особисто було ухвалене таке рішення», – повідомив Дмитро Орлов.
У Києві 650 укриттів мають Wi-Fi – КМДА
У Києві 650 укриттів у Києві підключено до Wi-Fi. Як повідомив керівник цифрової трансформації Києва, заступник голови КМДА Петро Оленич, це майже 70% отриманих заявок.
«Оформлення заявки для підключення доступне в міському застосунку «Київ цифровий» та на офіційній платформі», – повідомили у КМДА.
Раніше влада столиці повідомляла про отримання пристроїв глобальної супутникової системи Starlink, яку запустила компанія SpaceX для забезпечення високошвидкісним супутниковим доступом в інтернет у місцях, де він недоступний.
Великий десантний корабель (ВДК) «Орськ» Чорноморського флоту РФ, про знищення якого зранку 24 березня повідомили українські військові моряки, був пришвартований до сьомого причалу морського порту Бердянська, повідомляє кореспондент Крим.Реалії (проєкт Радіо Свобода).
На території порту немає цивільних, співробітників змусили залишити територію порту після того, як туди зайшли російські військові. За свідченнями кореспондента, «від першого потужного вибуху в деяких будинках, розташованих на ближніх вулицях до порту, вибило шибки, вибух відчувався в приватних будинках на відстані понад кілометр від порту».
Українські військові також повідомили, що ще двома кораблями, які на момент ураження «Орська» перебували в акваторії порту, командують колишні українські військові моряки, які після окупації Криму в 2014 році зрадили присязі.
«Командир ВДК «Саратов» капітан 2 рангу Володимир Храмченков, колишній командир СДК «Кіровоград» українських ВМС, у 2014 році зрадив присязі та перейшов на бік окупантів. Його «товариш» капітан 2 рангу Павлов Юрій Вікторович, командир ВДК «Новочеркаськ», на момент зради був старшим помічником командира ВДК «Костянтин Ольшанський». Сьогодні ж усі ми бачили, як кораблі накивали п’ятами з порту Бердянська. На «Саратові» пожежа, здетонував БК. На «Новочеркаську» 3 загиблих та 3 поранених», – ідеться в повідомленні Військово-морських сил Збройних сил України, яке наразі неможливо перевірити.
Керівник моніторингової групи «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» та головний редактор порталу BlackSeaNews Андрій Клименко вважає, що після вибуху та пожежі порт Бердянська якийсь час не зможе функціонувати у повному обсязі.
«БДК «Орськ», зважаючи на все, затонув або притоплений. Швидше за все, щонайменше кілька днів порт не зможе приймати судна. Місце вибуху – 7-й та 8-й причали. Обробка танкерів з нафтопродуктами та індустріальними мастилами проводиться на причалі №7. Тобто якщо вибухом пошкоджено резервуари з нафтою або резервуари для мастил, то можна говорити, що якийсь час не функціонуватимуть причали № 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9. Теоретично можуть залишитися неушкодженими причали 1 та 2. Вхід до гавані знаходиться між північно-західним краєм хвилелому і мілиною з глибинами менш як пʼять метрів», – пояснив Андрій Клименко.
У порту Бердянська, який перебуває під контролем російських військових, знищений російський десантний корабель «Орськ». Про це зранку 24 березня повідомили Військово-морські сили ЗСУ. Повідомлення доповнене кадрами фото- та відеофіксації ураження обʼєкта. На інших доступних у соцмережах відеокадрах видно, як від корабля, який палає поруч із причалом, віддаляються ще два кораблі.
Куди зник Шойгу? У Кремлі прокоментували тривалу відсутність на публіці міністра оборони Росії
Кремль прокоментував зникнення міністра оборони Сергія Шойгу з публічного простору.
«У міністра оборони зараз багато клопоту. Йде спеціальна військова операція. Звичайно, зараз не зовсім час для медійної активності, це цілком зрозуміло», – заявив у четвер речник президента Росії Дмитро Пєсков.
Як передають російські ЗМІ з посиланням на Пєскова, Шойгу сьогодні на нараді Володимира Путіна з Радою безпеки доповів про перебіг «спецоперації» в Україні. Було викладено відео, на якому Шойгу розмовляє з Путіним по відеозв’язку. Автентичність такого відео перевірити неможливо.
Востаннє очільник міноборони Росії з’являвся у новинах 11 березня, повідомило напередодні видання «Агентство». Через тиждень на «Першому каналі» з’явився сюжет з його участю, але там використовувався запис від 11 березня. Цього ж дня вийшла остання новина із Шольгу на сайті міністерства оборони. До зникнення Шойгу з’являвся у пресі кілька разів на день, стверджує «Агентство». Видання повідомляє, що в оточенні Шойгу не виключають, що можуть мати місце проблеми із серцем.
Різке скорочення публічної діяльності 66-річного міністра оборони збіглося в часі із невдачами російської армії на війні проти України.
Росія намагається взяти штурмом місто-супутник Чорнобиля – «Енергоатом»
Російські війська намагаються взяти штурмом місто-супутник Чорнобиля – Славутич. Про це 24 березня повідомляє державне підприємство «Енергоатом».
«Триває обстріл українських блокпостів із боку загарбників. Є чергова загроза артилерійського обстрілу», – йдеться у заяві компанії.
Про спроби російських військ захопити Славутич 24 березня повідомили також і в Генштабі ЗСУ.
13 березня ремонтна бригада «Укренерго» відремонтувала високовольтну лінію електропередачі, яка живить Чорнобильську АЕС та місто Славутич. Але згодом вона була знову пошкоджена російськими військовими.
«Новий етап терору»: МЗС закликає світ відреагувати на примусове вивезення Росією жителів Маріуполя
МЗС України назвало новим етапом російського терору проти Маріуполя примусове вивезення вцілілих від бомбардувань військ РФ жителів на територію РФ.
«В особливій небезпеці опинилися 15 тисяч мешканців Лівобережного району Маріуполя, яких російські окупанти нині силоміць змушують виїхати на російську територію. Загарбники відбирають у людей паспорти та інші документи, що засвідчують особу. За наявною інформацією, російська армія примусово депортувала до російських фільтраційних таборів вже близько 6 тисяч маріупольців, аби використати їх як заручників для політичного тиску на Україну. Паралельно збройні сили Росії обстрілюють евакуаційні колони, які намагаються виїхати із Маріуполя на неокуповану територію України. Російські війська продовжують утримувати гуманітарний конвой автобусів, який кілька днів тому прибув за маріупольцями із Запоріжжя», – йдеться у заяві МЗС України.
Українські дипломати називають дії Росії грубим порушенням законів і звичаїв ведення війни та норм міжнародного гуманітарного права.
«Ми закликаємо світових лідерів, які сьогодні зібралися в Брюсселі на саміти НАТО, «Групи семи» та ЄС, вжити термінових заходів, аби врятувати життя мешканців Маріуполя та інших українських міст, які опинилися в негуманній облозі російської армії. Міжнародна спільнота має ухвалити нові жорсткі санкції проти РФ, аби зупинити її смертоносну воєнну машину, а також припинити будь-які бізнес-зв‘язки з російськими компаніями задля припинення фінансування війни Росії проти України», – йдеться в заяві.
Раніше сьогодні у Маріупольській міській раді повідомили про примусове вивезення тисяч маріупольців на територію Росії. За даними влади, під незаконну депортацію потрапили майже 15 тисяч місцевих жителів, вже вивезено до РФ понад 6 тисяч людей. За інформацією міськради, загарбники в ультимативній формі людей сідати в автобуси, також є повідомлення про вилучення паспортів та інших документів, що засвідчують особу.
«Вивезених людей спочатку доправляють до так званих фільтраційних таборів, звідки перерозподіляють у різні віддалені міста Росії», – розповіли у міськраді.
У Маріупольській міськраді заявили, що останні 20 днів загарбники блокують евакуаційну колону та не дають змоги безпечно врятувати людей. Росія заявляла, що то українська сторона перешкоджає евакуації.
Повноваження Столтенберґа на посаді генсекретаря НАТО продовжать на рік – ЗМІ
Норвезькі ЗМІ повідомляють, що генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ залишиться на посаді ще на рік і не піде у відставку 30 вересня, як планувалося, – через війну Росії проти України.
Норвезька телекомпанія TV2 і щоденна газета Dagens Naeringsliv 24 березня з посиланням на неназвані джерела повідомили, що всередині Альянсу існує «повна згода» щодо такого рішення.
Столтенберґ, кваліфікований економіст, який також колись був прем’єр-міністром Норвегії, після відходу з посади генсекретаря НАТО мав очолити норвезький центральний банк. Він погодився завершити свій термін у Брюсселі, перш ніж обійняти нову посаду приблизно 1 грудня.
24 березня, коли Столтенберґ прибув до штаб-квартири Альянсу для проведення позачергового саміту, він відмовився відповідати на запитання про можливе продовження терміну його повноважень у НАТО.
«Я залишу це рішення на розгляд 30 лідерів [НАТО]», – сказав Столтенберґ журналістам.
Вторгнення Росії в Україну місяць тому спровокувало найбільший військовий конфлікт у Європі з часів Другої світової війни, що призвело до того, що Альянс почав переосмислювати свою оборонну політику.
Водночас на прохання вищого керівництва України «закрити небо» над країною для російських військових літаків НАТО та особисто лідери більшості західних країн відповідають відмовою, заявляючи, що не хочуть втягувати альянс у війну з Росією.
ВООЗ зафіксувала 64 напади на медустанови за місяць війни Росії проти України
Всесвітня організація охорони здоров’я зафіксувала 64 атаки на медичні установи в Україні з часу повномасштабного вторгнення Росії, повідомила ВООЗ у своєму пресрелізі, дані в якому актуалізовані станом на 22 березня.
Організація підтверджує 15 смертей і 37 поранень унаслідок цих атак і «найрішучіше засуджує ці напади».
«Напади на охорону здоров’я є порушенням міжнародного гуманітарного права, а також тривожно поширеною тактикою війни – вони руйнують критичну інфраструктуру, але, що ще гірше, вони руйнують надію, – сказав д-р Ярно Хабіхт, представник ВООЗ в Україні. – Вони позбавляють і без того вразливих людей турботи, яка часто є питанням життя чи смерті. Медзаклади і медпрацівники не є – і ніколи не повинні бути – мішенню».
Близько 1000 медичних закладів знаходяться поблизу ліній конфлікту або перебувають у змінених зонах контролю. Наслідок цього – обмежений доступ або відсутність доступу до ліків, закладів та медичних працівників – означає, що лікування хронічних захворювань майже припинилося.
Держсекретар США Ентоні Блінкен і – окремо від нього – голова зовнішньополітичного відомства ЄС Жозеп Боррель – 17 березня звинуватили Росію у скоєнні воєнних злочинів в Україні.
Блінкен сказав, що погоджується з оцінкою президента США Джо Байдена, який назвав президента Росії Володимира Путіна «воєнним злочинцем».
Частковий відступ в Ізюмі, пауза в бік Волині, наступ на Донбасі – ЗСУ про маневри військ РФ
У Генеральному штабі Збройних сил розповіли, якими станом на денні години четверга, 24 березня, є тактика і маневри російських військ у їхній війні проти України.
На Волинському, Поліському, Сіверському напрямках війська РФ вимушено відмовилися від ведення наступальних дій, здійснюють перегруповування військ та утримання раніше зайнятих рубежів. Ведеться розвідка.
«Підрозділи збройних сил Республіки Білорусь продовжують залучатися до прикриття окремих ділянок білорусько-українського кордону», – йдеться в повідомленні.
Повідомляється про спроби блокувати Чернігів та захопити місто Славутич.
На Слобожанському напрямку триваж блокування Сум загарбниками. У напрямку на Харків активних дій немає – основні зусилля військ РФ зосереджені на руйнуванні цивільної інфраструктури міста.
На Ізюмському напрямку – без успіху, є втрати серед російських військових, вони відступили в район південної частини міста.
На Донецькому напрямку війська РФ ведуть наступальні дії, щоб вийти на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей.
На Південнобузькому напрямку російські військові займають оборону для відновлення боєздатності, поповнення боєприпасів та ПММ.
«Російські загарбники здійснюють призов офіцерів запасу, осіб рядового та сержантського складу з числа військовозобов’язаних. Зберігається практика залучення найманців, набір яких здійснюють російські приватні військові компанії... На тимчасово зайнятих ворогом територіях фіксуються непоодинокі випадки вилучення вантажних автомобілів та спеціальної сільськогосподарської техніки у приватних підприємців та фермерів», – йдеться в повідомленні.
Зеленський звернувся до НАТО: ви можете надати нам 1% своїх літаків і танків
Президент Володимир Зеленський, виступаючи на саміті НАТО 24 березня, закликав альянс надати Україні один відсоток від своїх танків і літаків.
«Ви можете надати нам один відсоток від усіх ваших літаків. Один відсоток від усіх ваших танків. Один відсоток! Ми не можемо це просто купити. Таке постачання прямо залежить тільки від рішення НАТО, від політичних, до речі, рішень. Системи залпового вогню MLRS. Протикорабельна зброя. Засоби протиповітряної оборони. Хіба можна вистояти у такій війні без цього?», – сказав президент під час виступу, що відбувався в режимі відеоконференції.
За словами Зеленського, «коли це все нарешті буде», це дасть Україні, як і країнам НАТО, «сто відсотків безпеки».
Крім того, голова держави наголосив, що вимагає від представників альянсу більше не говорити, що українська армія не відповідає стандартам НАТО.
«Після такого місяця війни. Це прохання заради наших військових. Після такої війни проти Росії... Більше, прошу, ніколи, ніколи не говоріть нам, що наша армія не відповідає стандартам НАТО. Ми показали, на що здатні наші стандарти. І як багато ми можемо дати загальній безпеці у Європі та світі», – сказав він.
Як заявив президент, Україні потрібна військова допомога без обмежень.
«Українська армія протистоїть уже місяць у нерівних умовах! І я вже місяць повторюю одне й те саме. Щоб рятувати людей і наші міста, Україні потрібна військова допомога – без обмежень. Як без обмежень Росія застосовує проти нас увесь свій арсенал. Руйнує все живе. Будь-які обʼєкти – від житлових будинків до церков, від складів з їжею до університетів, від мостів до лікарень», – сказав Зеленський.
Міністр агрополітики просить про відставку. Рада може її схвалити вже цього тижня
Міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко надіслав до Верховної Ради заяву про відставку. Про це повідомив представник Кабінету Міністрів у парламенті Тарас Мельничук.
Про причини такого рішення міністра наразі невідомо.
Найближче засідання Верховної Ради заплановане цього тижня, однак місце і час його проведення не розголошуються.
У «Слузі народу» у коментарі Радіо Свобода зазначили, що під час наступного засідання зможуть розглянути і відставку Романа Лещенка та призначити його наступника. Найбільш вірогідною кандидатурою назвали представника монобільшості Миколу Сольського, який наразі очолює аграрний комітет у парламенті.
17 березня Роман Лещенко наголосив, що в Україні сформований достатній запас продовольства: пшениці – на два роки, олії – на п’ять років, кукурудзи – на півтора року. Також він зазначив, що «Україна буде забезпечена хлібом, однозначно».
За його словами, на тих територіях України, де це можливо з огляду на бойові дії, аграрії розпочали посівну кампанію. А її зрив може означати міжнародну кризу.
Роман Лещенко став міністром аграрної політики та продовольства в грудні 2020 року. До того з червня 2020-го він очолював Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.
18 листопада 2021 року міністр внутрішніх справ Денис Монастирський заявив, що громадянина Сполучених Штатів, а також громадянку України затримали за підозрою в замовленні вбивства міністра аграрної політики Романа Лещенка.
Від початку масштабної війни в Україні загинули 128 дітей, поранені щонайменше 172 дитини, повідомляє Офіс генерального прокурора. У повідомленні уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Людмили Денісової зазначається, що встановити точну кількість убитих та поранених дітей в умовах активних військових дій та окупації окремих територій неможливо. Також омбудсмен збирає інформацію про обстріл навчальних закладів. Усього, за даними ОГП, від початку масштабної війни були пошкоджені майже 566 шкіл, 73 – знищені повністю. Про ситуацію журналісти телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», запитали в уповноваженої президента України з прав дитини Дар’ї Герасимчук.
Велика Британія додала кілька високопоставлених російських осіб і компаній до свого санкційного списку у той час, як прем’єр-міністр Боріс Джонсон пообіцяв посилити «економічний тиск» навколо президента РФ Володимира Путіна через неспровоковане вторгнення Москви в Україну.
24 березня британський уряд заявив, що до санкційного списку внесені 59 фізичних і юридичних осіб, їхні активи заморожені, а також запроваджені обмеження на в’їзд.
До розширеного списку увійшли російські олігархи Євген Швідлер, фінансист Олег Тіньков і керівник найбільшого російського банку «Сбербанк» Герман Греф. Серед компаній, які зараз у списку, є «Газпромбанк», «Альфа-Банк» і державна судноплавна компанія «Совкомфлот».
«Чим жорсткішими будуть наші санкції, чим жорсткішим буде наш економічний тиск навколо режиму Путіна, тим більше ми можемо і робимо для того, щоб допомогти українцям (і), я думаю, тим швидше це може закінчитися», – сказав Джонсон на позачерговому саміті НАТО в Брюсселі після оголошення оновленого списку.
США і їхні союзники запровадили проти Росії кілька пакетів економічних і фінансових санкцій після того, як вона розпочала війну проти України 24 лютого.
Очікується, що 24 березня президент США Джо Байден оголосить про нові заходи проти Москви.
Його радник із національної безпеки Джейк Салліван заявив журналістам 22 березня, що дії США «будуть зосереджені не тільки на запровадженні нових санкцій, а й на тому, щоб боротися з ухиленням від санкцій».
«Газпромбанк» є одним з основних каналів розрахунків за російську нафту і газ. «Альфа-Банк» – один із провідних приватних кредиторів Росії.
Екокатастрофи через мор курей на птахофабриці під Херсоном вдалося уникнути – Держекоінспекція
Курей із птахофабрики «Чорнобаївська», яка розташована під Херсоном, вдалося роздати людям, а тих, що вимерли, вдалося захоронити. Про це кореспонденту проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов'я» повідомив начальник Державної екологічної інспекції Південного округу Костянтин Сивак.
«Екологічної катастрофи уникнути вдалося. Кожного дня виходили зміни, вирізали цих курей, частково роздавали непотрошених, коли можливості вирізати не було, роздавали живцем. Тих, що випустили, люди (з навколишніх селищ – ред.) тримають у курятниках. А тих, що вимерли, захоронили. Спочатку була ініціатива залишити хоча б молоде поголівʼя. Але з огляду на те, що пташиний послід необхідно якось переробляти, а фірми, які це роблять, не працюють... » – сказав Сивак.
За його словами, говорити про кількість курей, які вимерли, складно, і можна керуватися лише непідтвердженими даними.
«Ніхто не рахував, скільки захоронили, скільки роздали. Це був район бойових дій», – сказав Сивак.
Одна з найбільших у Європі птахофабрик через дії російських окупаційних сил залишилася без можливості годувати птицю та вивозити готову продукцію. Через це Херсонщина перебувала на порозі екологічної катастрофи, що зазначали у владі та в агрохолдингу «Авангард».
Кулеба закликав країни ЄС не платити за російські нафту й газ рублями
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав європейські країни не виконувати вимог Москви і не платити за російські нафту й газ у рублях.
«Якщо якась країна ЄС поступиться принизливим вимогам Путіна платити за нафту і газ у рублях, це буде все одно, що однією рукою допомагати Україні, а іншою – допомагати росіянам вбивати українців. Я закликаю відповідні країни зробити мудрий і відповідальний вибір», – написав Кулеба у твітері 24 березня.
За місяць війни російські військові вбили 5 і поранили 7 журналістів – ІМІ
Російські війська скоїли 148 злочинів проти журналістів та медіа в Україні впродовж місяця війни, ідеться в повідомленні Інституту масової інформації (ІМІ).
«Станом на 24 березня пʼятеро журналістів убито під час виконання професійних обов'язків, семеро – поранено, один журналіст зник безвісти. ІМІ відомо про щонайменше шість випадків захоплення журналістів росіянами в заручники й жорстокого поводження з ними. Окупанти обстріляли 10 телевеж, які є цивільними обʼєктами, що спричинило повне або тимчасове зникнення телевізійного та радіомовлення у восьми регіонах України. Окрім того, щонайменше 70 регіональних медіа змушені були припинити роботу внаслідок погроз із боку російських окупантів, захоплення ними редакцій, неможливості працювати за умов тимчасової окупації, відсутності можливостей до друку та розповсюдження тощо», – ідеться в повідомленні.
Інститут масової інформації вказує, що всі смерті журналістів зафіксовані в Києві та передмістях столиці. За 28 днів від початку війни загинули:
Євген Сакун, оператор телеканалу LIVE (загинув 1 березня під час російського ракетного обстрілу телевежі в Києві);
Брент Рено, колишній кореспондент The New York Times (розстріляний росіянами 13 березня в Ірпені на блокпосту);
П'єр Закжевскі, оператор телеканалу Fox News, громадянин Ірландії (загинув 14 березня під час артилерійського обстрілу російських військ у селі Горенка Київської області).
Олександра Кувшинова, українська фіксерка, журналістка (загинула 14 березня разом з Пʼєром Закжевскі під час артилерійського обстрілу з боку російських військ у селі Горенка Київської області);
Оксана Бауліна, журналістка російського The Insider, Фонду боротьби з корупцією Олексія Навального (загинула 23 березня під російським обстрілом у Києві під час виконання редакційного завдання).
Крім того, невідомою залишається доля фотокореспондента Максима Левіна, який висвітлював бойові події під Києвом та зник 13 березня.
Серед поранених є і журналіст Радіо Свобода Марʼян Кушнір, який постраждав 11 березня внаслідок удару російських військ на Київщині – у нього контузія.
Війська РФ обстріляли центр Харкова ракетами із кораблів – голова ОВА
Російські військові минулої завдали 44 удари по Харкову, зокрема, обстріляли центр міста ракетами «Калібр» із кораблів Чорноморського флоту РФ, повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«За минулу добу росіяни завдали 44 удари, активізувалися РСЗВ «Град» і «Ураган» – 140 разів. По центру міста окупанти із кораблів Чорноморського флоту РФ випустили ракети «Калібр», – написав Синєгубов у телеграмі.
Щодо Харківської області, то, за словами голови ОВА, 23 березня відбувся обстріл Старого Салтова, зранку обстріляний Золочів, є постраждалі.
«Тривають бої в Ізюмському районі. Хоча росіяни і намагаються посилити напрямок, українська армія відбиває всі атаки, неподалік м. Ізюм ЗСУ збили ще два російських літаки. Росіяни продовжують терор проти представників органів місцевого самоврядування. Циркунівський сільський голова Микола Сікаленко досі перебуває в полоні ворога. Окупанти два дні тому викрали його з власного будинку», – додав він.
Суд у Москві визнав фразу «Фашизм не пройде» «негативним ставленням» до армії РФ
Тверський районний суд Москви оштрафував на 50 тисяч рублів (близько 500 доларів) активістку Анну Кречетову за статтею про дискредитацію російської армії через плакат із написом «Фашизм не пройде», повідомляє «ОВД-Инфо».
«Зміст наочної агітації явно виражений негативним ставленням до збройних сил Російської Федерації», – йдеться у протоколі.
Уточнюється, що Кречетова провела одиничний пікет із плакатом, «привертаючи увагу необмеженого кола осіб, а також засобів масової інформації та блогерів».
4 березня президент Росії Володимир Путін підписав закон про «фейки про російську армію». Згідно з поправками до адміністративного кодексу, за публічні дії, спрямовані на «дискредитацію використання збройних сил», призначається штраф у сумі від 30 до 50 тисяч рублів. За заклики до мітингів загрожує штраф від 50 до 100 тисяч рублів. Для посадових осіб та юридичних організацій штрафи – у кілька разів вищі.
Крім цього, поправки передбачають кримінальну відповідальність за «поширення свідомо неправдивої інформації про використання армії з метою захисту інтересів Росії та її громадян, підтримання миру та безпеки». У Росії вже порушили кілька кримінальних справ за новою статтею.
24 лютого російські війська за наказом Путіна розпочали повномасштабне вторгнення в Україну. У Росії відбулися акції протесту, під час яких співробітники поліції затримали близько 15 тисяч людей.