Австралія та Японія приєдналися до санкцій Заходу проти Росії
Дедалі більше західних країн слідом за США, Великою Британією та членами ЄС посилюють санкції проти Росії у звʼязку з визнанням Москвою угруповань, які контролюють частини Донецької та Луганської областей.
Австралія 23 лютого оголосила про підтримку кроків американського і британського урядів і намір піддати санкціям два російські банки, а також запровадити заборону на поїздки для восьми членів російської Ради безпеки.
Раніше Вашингтон оголосив, що обмеження стосуватимуться ВЕБу та «Промсвязьбанку», який вважається опорним банком російського оборонно-промислового комплексу.
Премʼєр-міністр Австралії Скотт Моррісон назвав ці заходи лише першою частиною з арсеналу потенційних санкцій проти Москви. Західні союзники заявляють, що продовжуватимуть економічний та інший тиск у разі подальшої агресії Росії проти України.
Премʼєр-міністр Японії Фуміо Кісіда 23 лютого також окреслив заходи проти Росії, зазначивши, що його кабінет заборонить розміщення та операції з новим суверенним боргом російського уряду. Крім цього, Токіо запровадить заборону на вʼїзд для осіб, повʼязаних з угрупованнями «ДНР» та «ЛНР», і заморозить їхні активи, розміщені в Японії.
МЗС України рекомендує українцям негайно виїхати з Росії
Міністерство закордонних справ України рекомендує українцям негайно покинути Росію, йдеться у заяві на сайті відомства.
«У зв’язку із посиленням російської агресії проти України, що, серед іншого, може призвести до істотного обмеження можливостей надання консульської допомоги на території Російської Федерації, Міністерство закордонних справ рекомендує громадянам України утриматися від будь-яких поїздок до Російської Федерації, а тим, хто перебуває в цій країні, – негайно залишити її територію. Наголошуємо, що нехтування цими рекомендаціями значно ускладнить забезпечення належного захисту українських громадян в Російській Федерації», – йдеться в повідомленні.
В МЗС кажуть: у разі виникнення обставин, що потребують негайного консульського реагування, громадяни України можуть звернутися до посольства України, а також до консульств у Санкт-Петербурзі, Ростові-на-Дону, Єкатеринбурзі та Новосибірську.
Блінкен скасував зустріч із Лавровим, Байден також не говоритиме з Путіним
Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що скасував зустріч із міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим, заплановану на кінець цього тижня. Блінкен погодився зустрітися з Лавровим лише в тому випадку, якщо Росія не вторгнеться до України.
«Тепер, коли ми бачимо, що вторгнення починається, і Росія ясно дала зрозуміти, що повністю відмовляється від дипломатії, проводити цю зустріч зараз немає сенсу», – сказав Блінкен на спільній з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою пресконференції у Вашингтоні.
Він повідомив, що консультувався з союзниками та партнерами і «всі погодилися».
Блінкен додав, що 22 лютого надіслав Лаврову листа, в якому повідомив, що не зустрічатиметься з ним.
Прессекретар МЗС Росії Марія Захарова раніше заявила, що Лавров, як і раніше, готовий до переговорів з Блінкеном.
Лавров та Блінкен мали зустрітися 24 лютого в Женеві, щоб обговорити кризу в Україні.
Крім того, президент США Джо Байден також не планує зустрічатися з президентом Росії Володимиром Путіним. Як заявила прессекретар Білого дому Джен Псакі 22 лютого, «нині це, звісно, не планується». Вона додала, що Вашингтон не «зачинятиме двері для дипломатії», але для цього потрібна деескалація.
«Місія МВФ на чолі з Іванною Владковою Голлар розпочинає сьогодні обговорення з владою України другого перегляду програми, що підтримується МВФ. Зустрічі місії відбуватимуться в онлайн режимі», – йдеться у заяві Ваграма Степаняна, постійного представника Міжнародного валютного фонду.
Міжнародний валютний фонд у листопаді 2021 року за підсумками першого перегляду програми stand-by (SBA) погодив виділення Україні траншу кредиту в розмірі близько 700 мільйонів доларів.
Максимальне падіння на ринку російських акцій з 2014 року. Одразу після того, як з’явилися новини про те, що Москва визнала «незалежність» незаконних збройних угруповань «ЛНР» і «ДНР», ситуація на фінансовому ринку Росії змінилася. Інвестори різко відреагували на можливість запровадження західними країнами санкцій щодо російських компаній. Це призвело до падіння ціни їхніх акцій аж до 20-25 відсотків. Зниження цін продовжилося і у вівторок. Однак ці ж новини зачепили і український ринок. Зокрема, обвалився ринок українських єврооблігацій. Через ризики російського вторгнення ще більш нестабільним став курс гривні. Тим часом президент України ініціював програму економічного патріотизму. Радіо Свобода розпитало експертів, як рішення Кремля вплинули на інвесторів з усього світу та як можуть далі розвиватися події.
На тлі кризи довкола України акції падають, нафта злетіла до найвищого з 2014 року рівня
Акції в Нью-Йорку 22 лютого закрилися зниженням, оскільки інвестори були напружені через розвиток кризи довкола України.
Базовий індекс S&P 500 впав на один відсоток до 4 304,76 і тепер більш ніж на 10% нижчий від свого історичного максимуму, встановленого в січні.
Індекс Dow Jones Industrial Average впав на 1,4%, а Nasdaq також втратив понад 1,2% на торгах 22 лютого.
Індекси Dow і Nasdaq впали більш ніж на 2% незадовго до того, як президент США Джо Байден оголосив про першу хвилю санкцій щодо Росії, спрямованих проти російських банків та суверенного боргу.
Коли ціни на акції впали, ф’ючерси на сиру нафту досягли найвищого рівня з 2014 року, відбиваючи побоювання, що експорт енергоносіїв із Росії може бути порушений внаслідок конфлікту. Ф’ючерси на нафту марки Brent подорожчали на 1,5% до 96,84 долара за барель, а ф’ючерси на американську нафту West Texas Intermediate (WTI) подорожчали на 1,4% до 92,35 долара.
Раніше того ж дня європейські акції закрилися без змін, а російська фондова біржа впала.
Німецький DAX показав падіння найбільше серед основних європейських індексів. Він вважається більш уразливим через сильну залежність країни від постачання російського газу.
Ринки відреагували на побоювання НАТО, що Росія все ще планує повномасштабний наступ на Україну після визнання Москвою «незалежності» угруповань «ДНР» та «ЛНР».
Основний фондовий індекс Росії, РТС, впав майже на 9% на початку торгів після втрат на попередніх трьох сесіях, що склали близько 25% його вартості.
Фондові ринки були як мінімум на 1% нижчими на більшості бірж у Європі та Азії. Ціни на ф’ючерси у США також різко впали. Ціни на нафту, з іншого боку, зросли через побоювання нового дефіциту та можливу втрату постачань з Росії, якщо західні санкції вдарять по енергетичному сектору Росії.
Ціни на сиру нафту, які вже зросли на понад 25% цього року, 22 лютого підвищились ще більше, при цьому нафта марки Brent вперше з 2014 року зросла майже до рівня 100 доларів, що призведе до підвищення роздрібних цін на АЗС.
Канада оголосила про економічні санкції проти Росії
Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо 22 лютого оголосив про економічні санкції проти Росії, назвавши дії Москви проти України «абсолютно неприйнятними».
Трюдо сказав, що канадцям буде заборонено купувати російський суверенний борг, а країна застосує додаткові санкції до підтримуваних державою російських банків і перекриє будь-які фінансові операції з ними.
Про санкції проти Росії за визнання незаконних збройних угруповань на Донбасі напередодні заявили США, Велика Британія, Німеччина. Міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан заявив, що міністри закордонних справ країн ЄС «одноголосно домовилися про початковий пакет санкцій» під час зустрічі в Парижі.
Зеленський заявив про мобілізацію резервістів та «програму економічного патріотизму»
Президент України Володимир Зеленський оголосив мобілізацію резервістів. Про це він заявив у своєму зверненні 22 лютого.
Голова держави вказав на те, що президент Росії Володимир Путін сьогодні підписав ратифікацію так званих «договорів про дружбу» з незаконними збройними угрупованнями та отримав погодження Ради федерації на застосування російських військ за кордоном, тобто на Донбасі.
Зеленський зазначив, що все ще готовий вести переговори як у двосторонньому форматі, так і за участі інших держав. Наразі, за його словами, Київ працює над форматом саміту лідерів держав-постійних членів Ради безпеки ООН за участі України, Туреччини та Німеччини.
Він вказав на санкції, які запровадили і готуються запровадити західні держави у відповідь на дії Росії, а також на допомогу, яку отримує Україна.
Читайте також: Байден розповів про перший пакет санкцій проти Росії через визнання угруповань на Донбасі
«На сьогодні немає потреби в загальній мобілізації. Нам потрібно оперативно доукомплектувати українську армію та інші військові формування. Мною як верховним головнокомандувачем Збройних Сил України видано указ про призов резервістів в особливий період. Я підкреслюю: йдеться винятково про громадян, зарахованих до оперативного резерву. Маємо підвищити готовність українського війська до всіх можливих змін в оперативній обстановці», – заявив Зеленський.
Також, додав він, найближчим часом відбудуться навчальні збори резервістів системи територіальної оборони.
Наразі указу про мобілізацію на сайті президента немає.
Крім того, Зеленський анонсував програму «економічного патріотизму», яка має заохотити розвиток економіки України.
«У нас что-то готовится»: как Донецк пережил день признания Россией
Как и свободная Украина и остальной мир, оккупированные Донецк и Луганск были шокированы внезапным признанием Россией «суверенных и независимых республик» на Донбассе. Измученные 8-летней экономической деградацией, закрытыми КПВВ со свободной Украиной и эпидемией ковида, жители оккупации хотели бы, чтобы вся эта затеянная Москвой военная и политическая «заваруха» поскорее закончилась, хотя бы откатом к прежнему состоянию. Вряд ли кто-то в оккупации в душе поддержал «обращение» главарей группировок «ДНР» и «ЛНР» Пушилина и Пасечника к Владимиру Путину о признании их «независимости», чем прямо заявила одна из слушательниц Радио Донбасс.Реалии в прямо в эфире.
Читайте далі тут
Обстрілюють «Градами», важкою зброєю: ситуація на Донбасі (відео)
Місто Щастя (Луганська область) на Донбасі 22 лютого потрапило під обстріл бойовиків, передає кореспондент проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії»
В Маріуполі зібралися на акцію через визнання Росією угруповань, що контролюють ОРДЛО (фото)
В Маріуполі ввечері 22 лютого жителі міста зібралися на акцію через визнання Росією «державами» районів Донецької та Луганської областей, які контролюють незаконні збройні угруповання.
Як передає кореспондентка проєкту «Новини Приазов’я» (Радіо Свобода), акція проходила на Театральній площі. Тут зібралися маріупольці, щоб сказати, що «Маріуполь – це Україна» та показати своє небажання бути в складі угруповання «ДНР» або Росії.
Читайте далі і дивіться фото тут
Байден розповів про перший пакет санкцій проти Росії через визнання угруповань на Донбасі
Перші санкції Сполучених Штатів проти Росії за визнання незаконних збройних угруповань на Донбасі стосуватимуться двох банків, а також зовнішнього державного боргу Москви. Про це заявив президент США Джо Байден на брифінгу 22 лютого.
Він зазначив, що Вашингтон підготував санкційну відповідь разом із союзниками по Північноатлантичному альянсу.
«Ми місяцями говоримо, що будемо діяти разом, якщо Росія вдасться до кроків проти Украни, і тут немає сумнівів: Росія вдалася до кроків проти України. Сьогодні я хочу оголосити про перший пакет санкцій у відповідь на дії Росії», – заявив він.
За словами Байдена, санкції повністю блокуватимуть діяльність двох банків – «ВЕБ» (Зовнішньоекономічний банк) та «Військовий банк».
«Імперія має померти»: у Києві пройшла акція під російським посольством (фоторепортаж)
У Києві 22 лютого декілька сотень людей влаштували акцію протесту під російським посольством на тлі «визнання Росією незалежності ДНР і ЛНР»
Дивіться фото тут
Путін: Росія визнала угруповання на Донбасі «державами» в межах Донецької й Луганської областей
Визнання Росією незаконних збройних угруповань «ДНР» та «ЛНР» передбачає визнання також їхніх «конституцій», які визначають їхні межі в рамках Донецької та Луганської областей, заявив президент Росії Володимир Путін. Про це він сказав на пресконференції 22 лютого.
«Ми ж їх (незаконні збройні угруповання – ред.) визнали. А це значить, ми визнали всі їхні фундаментальні документи, в тому числі й конституцію. А в конституції прописані межі в рамках Донецької та Луганської областей в той час, коли вони були в складі України. Але ми розраховуємо, що всі спірні питання будуть вирішені в ході перемовин між київською владою та керівництвом цих республік», – заявив президент Росії.
Водночас він заявив, що бойові дії «тривають і мають тенденцію до загострення».
Прощання із капітаном Антоном Сидоровим (позивний «Варяг») у Києві – фоторепортаж
У Києві відбулося прощання із Антоном Сидоровим (позивний «Варяг»), капітаном, начальником розвідки 3-го механізованого батальйону 30-ї окремої механізованої бригади ЗСУ України.
Дивіться фото тут
Визнання президентом Росії Володимиром Путіним угруповань «ДНР» та «ЛНР» як незалежних держав не дає чіткої відповіді на одне з ключових питань. Чи визнано їх в нинішніх межах, які контролюють бойовики на Донбасі, чи в ширших межах – адміністративних межах Донецької і Луганської областей. Це дуже принципове питання, адже інакше створюється постійний привід для війни, коли російські війська разом з бойовиками захочуть, наприклад, піти «звільняти» решту Донбасу від українських сил. У виторок президент Росії пояснив, що визнання відбулося саме в межах Донецької та Луганської областей.
«Що стосується кордонів, в яких кордонах ми будемо визнавати ци республіки. Ми їх визнали, а відтак визнали і їхні конституції. А в конституциях прописані кордони в рамках Донецьуої та Луганської областей – в той час, коли вони були у складі України», – сказав Володимир Путін 22 лютого.
Це трохи зміна, бо минулого тижня коли дума звернулася до президента Путіна визнати угруповання «ДНР» та «ЛНР» і 21 лютого – в день «визнання» – переважали коментарі, що визнання відбудеться в де-факто межах, які контролюють нині бойовики.
Наприклад, Андрій Клімов, голова комітету у закордонних справах Ради Федерації, говорив 21 лютого: «Ми говоримо про ці території в кордонах, які встановленній тепер».
Але потім коментарі почали більше схилятись в бік, що мовляв, визнано в межах Донецької та Луганської областей.
Читайте далі тут
Росія: Рада федерації дозволила Путіну використовувати російську армію за кордоном
Рада федерації дозволила президенту Росії Володимиру Путіну застосовувати російську армію за кордоном 22 лютого, повідомляють російські медіа.
За це рішення одностайно проголосували 153 сенатори, документ набуває чинності з моменту його ухвалення.
Як заявила спікерка Ради федерації Валентина Матвієнко, верхня палата російського парламенту виходить із того, що на територію України, контрольовану угрупованнями «ЛНР» і «ДНР», спрямують так звані «миротворчі сили».
Божевілля чи метод? Чому Путін визнав підтримуваних Росією «сепаратистів» в Україні?
Наприкінці войовничої промови, у якій президент Росії агресивно націлився на Київ і Захід, Володимир Путін заявив, що визнає підтримувані Москвою «сепаратистські утворення» «незалежними країнами», і підписав указ, який зробив це рішення офіційним.
Протягом багатьох років, і навіть останніх місяців, існувала думка, що Путін утримається від такого кроку. Зрештою, це вдарило по потенційно потужному важелю впливу на Київ – по Мінських угодах (домовленості, спрямованій на припинення війни, у результаті якої на Донбасі загинуло понад 13 тисяч людей), а також унеможливило врегулювання конфлікту між «сепаратистами» та українським урядом.
Отже, чому Володимир Путін це зробив?
Ось кілька можливих причин.
Читайте далі тут
В Кремле неоднократно говорили о геноциде на Донбассе со стороны Киева и о необходимости защитить от этого геноцида граждан России в Донецке и Луганске. Так Россия ищет оправдания вводу регулярной армии на территорию ОРДЛО. Чтобы доказать так называемый «геноцид», россияне организовали рассылку о массовых захоронениях и западным журналистам, и правительствам США и Германии. Радио Донбасс.Реалии выяснило, что имеет ввиду Кремль, и кто на самом деле мог спровоцировать массовые жертвы на Донбассе.
«Как будто и нет ничего: всего этого ужаса, геноцида, которому подвергаются почти 4 миллиона человек. И только потому, что эти люди не согласились с поддержанным Западом переворот на Украине в 2014 году», – сказал президент России Владимир Путин перед тем, как признать группировки «ЛДНР» государствами.
Читайте далі тут
Путін підписав закони щодо ратифікації «договорів про дружбу» з угрупованнями, які контролюють ОРДЛО
Президент Росії Володимир Путін підписав закони, які передбачають ратифікацію «договорів про дружбу та взаємну допомогу» з незаконними збройними угрупованнями, які контролюють частини Донецької та Луганської областей. Про це повідомляє його сайт 22 лютого.
Закони про «дружбу, співробітництво та взаємну допомогу» між Росією та незаконними збройними угрупованням «ЛНР» і «ДНР» набувають чинності з дня офіційного оприлюднення.
Раніше Державна дума Росії одностайно підтримала ці документи.
Читайте також: Тимчасовий повірений Києва в Росії вже повертається до України – голова МЗС
Також Путін вніс до Ради Федерації пропозицію ухвалити постанову про «згоду на використання Збройних сил поза межами Російської Федерації».
21 лютого російський президент Володимир Путін спочатку оголосив про визнання Росією незалежності окремих районів Донецької та Луганської областей, а згодом – про введення регулярних російських військ на території, контрольовані російськими гібридними силами на сході України.
США та інші країни Заходу раніше заявляли, що в разі російського збройного вторгнення на територію України запровадять проти Росії жорсткі санкції. Контрольовані «ДНР» та «ЛНР» території всі країни світу, окрім Росії, наразі вважають територією України.