Цього року – особливо останні три місяці – Україна систематично б’є по російських нафтопереробних заводах, а також інших підприємствах нафтової галузі. За даними СБУ, удари безпілотників вивели з ладу біля 37% нафтопереробних потужностей Росії. Це може порівнятися хіба що з успішною кампанію зі знищення кораблів Чорноморського флоту Росії, потенціал якого теж вдалося зменшити на понад третину завдяки морським дронам і ракетним ударам. Але яка стратегічна мета дронових ударів по нафтовій галузі Росії, яка вже понад три з половиною роки веде відкриту агресію проти України?

…Ніч на 4 листопада 2025 року. У Кстово Нижньогородської області Росії після атаки дронів виникла пожежа в промисловій зоні в районі нафтобази «Лукойла» і нафтохімічного заводу. Одночасно у російському місті Стерлітамак (Республіка Башкортостан) на тлі загрози атаки безпілотників лунали вибухи і обвалився цех нафтохімічного заводу.

За добу до цього, в ніч на 3 листопада Сили оборони України вразили Саратовський нафтопереробний завод. Зафіксовано влучання в об'єкт та пожежу в районі комплексу нафтопереробних установок.

Перед цим українські дрони вразили нафтовий термінал у російському чорноморському порту Туапсе, пошкодивши танкер та портову інфраструктуру…

Це типові повідомлення останніх трьох місяців. І хоча Україна завдавала ударів по нафтовій і нафтопереробній галузі Росії десь із кінця минулого року, але ті удари були епізодичними.

Системно, прицільно такі удари здійснюються в останні три місяці – з серпня 2025 року.

За даними голови СБУ Василя Малюка, в 2025 році Україна здійснила біля 160 ударів проти нафтовидобувних та нафтопереробних підприємств в Росії. Також мішенями цих ударів слугують нафтові термінали, нафтопроводи, порти, які здійснюють перекачку нафти, нафтосховища, нафтоперекачувальні станції, танкери.

«Це законні воєнні цілі. Нафтовидобуток на нафтопереробка становлять десь біля 90 відсотків оборонного бюджету Росії. Це брудні петрододари, які фінансують війну проти нас», – сказав Малюк на брифінгу 31 жовтня.

Яка мета? Який результат?

Мета ударів по російській нафтовій галузі – вивести з ладу індустрію, яка живить та наповнює російський бюджет, а відтак живить і «воєнну машину» Росії.

Як хтось влучно висловився, українські удари перетворили цілу Росію на «бензоколонку без бензину».

«Все це (удари) обмежує Росію в експорті пального, тобто вони вже не можуть у таких обсягах експортувати. А це удар по російському бюджету. Окрім цього якщо ви не можете переробляти нафту, ви її більше експортуєте – сирої нафти. Чим більше ви експортуєте сирої нафти, тим нижчою буде ціна на неї. Відповідно, будуть падати доходи нафтогазової галузі. Що все це означає? Означає не тільки проблеми для ринку пального самої Росії, не тільки обмеження експорту, це означає суттєві удари по бюджету Росії», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода депутат парламенту Сергій Рахманін, який входить до Комітету національної безпеки, оборони та розвідки.

Також мета українських ударів – щоб війна пришла до пересічних росіян, бо одна справа коли війна десь далеко, десь там в Україні, а інша, – коли дефіцит пального і треба думати як заправити автівку.

В деяких російських регіонах ціна на пальне підскочили на 10, а то і 20 відсотків.

«Я думаю, що відчувають в Росії це, особливо в окупованому Криму, наприклад, чи Ставропольський край, чи там десь от навіть Забайкалля, там вони дійсно відчували. Що стосується в Московському регіоні, в Санкт-Петербурзі, там практично не відчувають цього. Також в деяких регіонах теж не відчувають практично», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

«Дивіться, в певних регіонах є обмеження, особливо в північно-східних, до 10 літрів на автівку. В центральних регіонах Росії до 20 літрів видачі пального. Тобто це як бензину, так і дизельного палива в один бак», – розповідає в інтерв’ю Станіслав Ігнатьєв, енергетичний експерт з Українського інституту майбутнього.

За офіційними українськими оцінками, нині дефіцит пального в тій чи іншій мірі відчувається в 57 регіонах Росії – усього в Росії 83 регіони (республіки, області, краї).

За словами голови СБУ Василя Малюка, зараз дефіцит пального в Росії сягнув 20 відсотків. За даними експертів, Росія зараз максимального нарощує імпорт пального з Білорусі, Казахстану та Грузії аби якось покрити свій внутрішній дефіцит, що його викликали українські удари по НПЗ.

У меті таких ударах є і геополітична складова. Скажімо, було кілька ударів по гілках і нафто-насосних підстанцій нафтопроводу «Дружба», яким російська нафта подається до Угорщини та Словаччини.

Ці країни займають проросійську позицію всередині ЄС, і Київ, виводячи з ладу на якийсь час «Дружбу», завдає таким чином удару і по політичній позиції Будапешта і Братислави.

Адміністрація президента США Дональда Трампа, і він сам особисто, закликають європейців відмовитися від російської нафти. Трамп – вперше за своєї другої каденції – навіть запровадив санкції проти російських компаній «Роснефть» та «Лукойл» та їхніх дочірніх компаній.

ЄС постановив повністю відмовитись від російської нафти та газу до кінця 2027 року.

Як це робиться?

Удари дронами, а також – зрідка – ракетами здійснюють Служба безпеки України, ГУР Міноборони або Сили безпілотних системи ЗСУ.

Дальність цих ударів – різна. Подекуди такі об’єкти розташовані на відстані навіть дві тисячі кілометрів від України, а то й ще далі.

Деякі об’єкти – як от НПЗ в Татарстані та Башкортостані на Волзі атакувалися не один раз. Так само і Куйбишевський НПЗ у Самарській області, що входить до групи нафтопереробних заводів «Роснефті» в Самарі, у яку також входять Новокуйбишевський і Сизранський НПЗ. Ці заводи також зазнали повторних атак українських безпілотників цього року.

Здійснюються такі удари переважно вночі – тоді дрони важче засікти. Також удари вночі зменшують можливість жертв серед цивільних робітників цих підприємств. І хоча в Росії багато нафтопереробних установок вже покриті антидроновими сітками, але це не завжди допомагає оскільки в атаках по такому об’єкту часто беруть участь 20-30 безпілотників.

Антидроновий захист не справляється – бо в зграї безпілотників є чимало дронів-приманок, які відволікають увагу на себе, а головні, ударні дрони досягають цілі.

Україна завдає удари по російській нафтовій галузі дронами власного виробництва. Зокрема йдеться про безпілотники далекого радіусу дії АН-196 «Лютий» та FP-1. Їхня бойова частина містить 50-75 кілограмів вибухівки і вони мають порівняно невеликого обсягу двигуни, які дають швидкість 300 кілометрів на годину. Тобто вони досягають цілей в Росії протягом кількох годин.

Якої шкоди завдано Росії?

За підрахунками агенції Reuters станом на серпень 2025 року, Україна своїми ударами вивела з ладу 17% нафтового сектору Росії. The Economist у вересні оцінював цей показник іще вище – майже у 20%. Але ж від того часу було ще більше ударів – ледь не щодня чи через день-два, і це триває вже кілька місяців.

За оцінками енергетичного експерта Станіслава Ігнатьєва, нині виведено з ладу 32 відсотків російського нафтопереробного сектору.

«Багато чого вони змогли відновити там. Розумієте? Тому для того, щоб розібратися в цій і надати оцінку, треба мати в першу чергу розвідувальну серйозну інформацію. Тобто без розвідувальної інформації якусь оцінку робити, мені здається, немає великого сенсу», – каже Володимир Омельченко, пояснюючи, що Росія активно намагається ремонтувати ушкоджені НПЗ та інші нафтові підприємства.

Але якщо говорити про розвідувальну інформацію, то керівник СБУ Василь Малюк днями сказав, що внаслідок українських ударів виведено з ладу 37 відсотків нафтопереробних потужностей Росії.

«Думаю, що наші контррозвідка і Служба безпеки вирішують як правильно в цій ситуації діяти. З експертної точки зору можу сказати, що вони діють правильно і системно, – каже Станіслав Ігнатьєв. – Скажемо так: українські санкції у вигляді ударів виглядають набагато ефективнішими, аніж санкції з боку США та європейських країн».

Що кажуть у Росії

У Москві, зі свого боку, на офіційному рівні раніше визнавали, що українські удари шкодять економіці.

«Ми розглядаємо систематичні атаки на об’єкти нафтової та нафтопереробної промисловості Росії як свідоме саботування її економічної інфраструктури з боку України та її іноземних покровителів. Такі дії не лише підривають енергетичну безпеку країни, а й завдають шкоди життєзабезпеченню населення», – заявило Міністерство закордонних справ РФ 10 вересня 2025 року.

У Башкортостані, зокрема, у жовтні зафіксували найпомітніше за останні два місяці зростання цін на бензин. Хоча одні російські економісти кажуть проєкту Радіо Свобода «Ідель Реалії», що це сезонність, інші переконані, що головна причина – масовані удари ЗСУ по об’єктах російської паливної інфраструктури.