Призначена Росією влада окупованої частини Донецької області вкотре заявила, що відновить роботу Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча. Так званий «прем’єр» підтримуваного Росією угруповання «ДНР» Андрій Чертков зазначив, що 2026 року хочуть запустити трубоелектрозварювальний цех №1. Окупаційний чиновник також повідомив, що одне з відділень комбінату вже нібито працює, а до кінця цього року готується запуск ще одного цеху.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» дізнавався детальніше:
- Як Росія планує відновити металургійний комбінат імені Ілліча в окупованому Маріуполі?
- Що окупаційна влада хоче створити на території зруйнованої «Азовсталі»?
- Яких збитків зазнала українська економіка від втрати цих заводів і чи зможе Росія реалізувати свої плани щодо цих підприємств?
Маріупольське видання «0629» пише про те, що це вже щонайменше третя публічна заява окупаційної влади про начебто «відновлення» роботи заводу з моменту захоплення Маріуполя. 2023 року вона визнавала, що не може запустити виробництво через масштабні руйнування.
Насправді, за даними журналістів цього видання, територію комбінату імені Ілліча перетворили на російську військову базу. У цехах облаштували склади боєприпасів, ремонтні зони для техніки та казарми для особового складу. Завод також використовують як джерело металобрухту: звідти регулярно вивозять тонни обладнання до Росії.
Водночас на місці зруйнованого заводу «Азовсталь» окупаційна влада збирається створити «музей космонавтики». Проєкт подають як «постіндустріальний парк» із культурно-туристичною, громадсько-діловою та рекреаційною зонами. Поруч планують облаштувати спортивний кластер.
«Давали гроші в бюджет»
Редакторка видання «0629» Анна Романенко розповіла «Новинам Приазов’я», що металургійний комбінат імені Ілліча та завод «Азовсталь» були для Маріуполя містоутворюючими підприємствами. Вони давали робочі місця і годували фактично третину населення міста.
«Якщо рахувати разом з родинами, то точно третина, можливо, навіть і більше. Протягом всього мого життя ці заводи були місцем, де народжувалися трудові династії. Це взагалі така для сходу дуже типова історія, коли родини з покоління в покоління працюють на одному і тому ж заводі. І це, з одного боку, дуже погано впливало на такі підприємницькі здібності людей, бо вони звикали з покоління в покоління жити в цій одній колії, від зарплати до зарплати, залежати від роботодавця.
З іншого боку, заводи – це те, що давало гроші в бюджет. Правда, останні три-чотири роки поступово баланс між тим, скільки грошей давали в місцевий бюджет два маріупольських заводи металургійні й бізнес – він вирівнявся. Фактично це було 50 на 50, а в деякі роки бізнес, малий, середній, загалом навіть більше робив внесків, ніж металургійні заводи. Проте це були дуже важливі підприємства», – зауважила вона.
«Переробляють металургійне сміття»
На Маріупольському металургійному комбінаті імені Ілліча наразі працює один-єдиний цех, розповідає журналістка. За її словами, відновити масштабну діяльність на цьому заводі майже неможливо.
Легше все побудувати з нуля, ніж щось ремонтуватиАнна Романенко
«Інформація про те, що вони запустили завод, вона лунала вже наприкінці 2022 року. І станом на зараз на цьому підприємстві нічого не змінилося. Єдине, що вони змогли запустити там, це роботу копрового цеху. Тому що копровий цех – це те, що дозволяє переробляти оце металургійне сміття на щось там, на лом і торгувати цим. Стан обладнання такий, що ніякого 2026 року там не буде. Його не буде і 2027-го, і 2028 року.
Я розмовляла з деякими фахівцями, вони мені казали, що фактично там легше все побудувати з нуля, ніж щось ремонтувати. Тобто це відновлення навряд чи можливе. І тому всі ці розмови сприймаються зі сміхом. Але це такий сумний сміх, тому що дуже боляче дивитися на те, що залишилося від одного з найбільших металургійних комбінатів України й, можливо, Європи», – зазначила журналістка.
«Мертва земля»
Територію заводу «Азовсталь» окупанти перетворили на руїни, каже Анна Романенко. Перш ніж там створювати щось нове, землі потрібно роками очищувати від забруднень.
Там дуже небезпечно, там практично щомісяця відбуваються якісь вибухиАнна Романенко
«Це руїни, які перемішані з залишками ракет, бомб, і отруєна земля. Звичайно, ніякого парку там зробити не можна буде протягом багатьох років, тому що треба не тільки вивозити все це небезпечне сміття, ще треба оздоровлювати ґрунти, бо там і фосфорні бомби скидали, і скільки там всього вивалилося, то це воно не може минутися без сліду для екології, для землі. І там дуже небезпечно, там практично щомісяця відбуваються якісь вибухи: випадкові люди, які заробляють гроші на розпилі металолому. Тобто це мертва земля.
Чи можна там зробити музей космонавтики? Я думаю, що можна. Можна зробити, що завгодно. Можна зробити, наприклад, музей НЛО, можна зробити музей матрьошок. Та все, що завгодно, можна зробити. Проте це місце не перестане бути місцем пам'яті й могилою для дуже багатьох людей, героїчних людей, які захищали Україну і захищали нашу землю», – додала вона.
З огляду на бойові дії й окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Унікальні підприємства»
Народний депутат України, колишній голова Донецької обласної державної адміністрації Сергій Тарута сказав «Новинам Приазов’я», що заводи Маріуполя були одними з найбільших не лише в Україні, а й на території колишнього Радянського Союзу. За його словами, це велика втрата для української металургійної галузі.
«Азовсталь» був більш потужніший, ніж завод імені Ілліча. Випускали до 5 мільйонів тонн сталіСергій Тарута
«Завод імені Ілліча був третій після Магнітогорського, Криворізького комбінату, а «Азовсталь» був четвертим. Далі після модернізації «Азовсталь» був більш потужніший, ніж завод імені Ілліча. Випускали до 5 мільйонів тонн сталі, і прокатом (кінцевий продукт – металеві вироби різної форми – ред.). Причому унікальний прокат, який йшов і на будівництво кораблів, і підводних човнів, і для бронетехніки, випускали лист для труб великого діаметра. Це унікальні були заводи, і в тому числі робили сортову продукцію, все, що стосується будівництва.
А на Ілліча спеціалізувалися більше на плоскому прокаті, рулони, і для автомобільної промисловості, й для машинобудування. В тому числі з Чехією будували. Це дуже великі підприємства, які мали практично критичне значення для металургії України. Близько 10 відсотків всієї сталі, яку випускали в Радянському Союзі, це було на цих двох унікальних підприємствах. І тому вони, безумовно, були дуже важливі для України», – розповів він.
Про збитки та можливість відновлення
Завод «Азовсталь» зруйнований настільки, що відновити його неможливо, каже Тарута. Він зазначив, що працював на цьому підприємстві 16 років. Збитки, пов'язані з руйнуванням «Азовсталі», становлять 2-3 млрд доларів, вважає депутат.
«Я не знаю, який там музей космонавтики, це якась маячня, тому що для музею космонавтики потрібно одне-два приміщення. Це унікальне виробництво, яке вони там руйнували, бомбили. І тому «Азовсталь» неможливо й ніхто його вже не відновить з окупаційної влади», – переконаний депутат.
Комбінат імені Ілліча теж зруйнований, але менше, ніж «Азовсталь», розповідає Тарута. Збитки він оцінює у 150-200 мільйонів доларів. На відновлення цього підприємства потрібно багато грошей, часу і людей, додав депутат.
Практично всі люди, які там могли працювати – їх або призвали в армію «ДНР» і вбили, чи поїхали із МаріуполяСергій Тарута
«Для того, щоб його запустити, треба, щоб був потужний гравець. В Росії є, в принципі, чотири великі гравці. Це Новолипецький, Челябінський, Магнітогорський, ну і це «Металоінвест» Алішера Усманова. Але ніхто із них і близько не підійде до маріупольських заводів, тому що це одразу санкції по всьому світу. І тому будуть намагатися зробити те, що було на Алчевську. Тільки на Алчевську це був новий завод, який ми практично повністю перебудували. Вони там завели якісь компанії, дали гроші й в діючому заводі вони на сьогодні використовують 20-30% потужності заводу, виробляють бронесталь – й відправляють її на Нижній Тагіл. Робити це на заводі Ілліча, я думаю, неможливо.
Я не думаю, що там можна знайти людей, які б могли це зробити, тому що практично всі люди, які там могли працювати – їх або призвали в армію підтримуване Росією угруповання, визнане в Україні терористичним і вбили, чи поїхали із Маріуполя. Тому відновити сьогодні це буде дуже складно. Я думаю, що воно буде ще довгі роки в такому стані», – зазначив Тарута.
«Російська відбудова – повна маячня»
Керівник аналітичного напряму мережі захисту національних інтересів АНТС, кандидат економічних наук Ілля Несходовський зазначив, що завод «Азовсталь» і комбінат імені Ілліча забезпечували виробництво 40% сталі в Україні.
«Обсяги достатньо значні, при тому, що за останні роки відбулася модернізація, відповідно до європейських стандартів, тому якість сталі була достатньо висока. Обсяги реалізації за кордон забезпечували значну кількість валютного виторгу. Як результат – їхня окупація і руйнування призвело до суттєвого зменшення валового внутрішнього продукту в Україні.
Крім цього, це давало значну кількість робочих місць, були основними платниками податку в Донецькому регіоні. Тому для нашої економіки це, звичайно, були дуже важливі підприємства, які забезпечували не тільки стабільність розвитку самої Донецької області, неокупованої частини, так і в цілому в зовнішньоторговельному обороті всієї країни», – пояснив він.
Комбінат імені Ілліча можна було б запустити, але він суттєво розграбований, зауважив економічний експерт. Відновлення комбінату наразі для Росії є нераціональним і через значні витрати, вважає Несходовський. Тому окупаційна влада навряд чи реалізує цей намір.
Відновлення є абсолютно нераціональнимІлля Несходовський
«Це повна маячня. Я пояснюю, чому. Тому що, наприклад, візьмемо один з найбільших металургійних підприємств Росії – «Сєвєрсталь», на сьогодні воно є збитковим. Вони планують часткову зупинку виробництва. В них були втрачені ринки продажу, особливо європейський ринок. А також якщо ми будемо брати ринок Китаю, то закупівля сталі протягом 2023-2024 року катастрофічно впала вже у 2025 році. Немає ринків збуту.
Так само в середині Росії відбувається падіння будівництва. Його скорочення уже сягає майже 10%. Це призводить до того, що падають так само і ті підприємства, які пов'язані з виробництвом будівельних матеріалів, і металургійні підприємства займають важливу роль в забезпеченні металу безпосередньо цієї галузі. Тому відновлення є абсолютно нераціональним. Це нова така «ідея фікс» для того, щоб розпилити певне федеральне фінансування і все. Тобто вони нічого відновлювати не будуть», – переконаний експерт.
- Маріуполь був окупований російськими військами навесні 2022 року після тривалої облоги та вуличних боїв. Місто було сильно зруйноване. Нині воно розташоване на значній відстані від лінії фронту, проте українські сили періодично завдають ракетних ударів по військових обʼєктах у Маріуполі.
(Текст до публікації підготувала Наталка Кошелєва)
Форум