Обʼєкти у Херсоні готові до опалювального сезону на 97%, заявляє керівництво обласної військової адміністрації. Проте жителям мікрорайону «Корабел» на Карантинному острові цього року тепла не дадуть, бо після російських обстрілів житловий масив відключений від газу.
Журналісти проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» дізнавались:
- Як Херсон і Херсонщина готуються до опалювального сезону?
- Чи планують місцеві жителі виїжджати?
- Та в яких районах дати тепло не вдасться?
Армія РФ не припиняє завдавати ударів, в тому числі, й по Херсонщині та її обласному центру. За добу 15 жовтня в Херсонській громаді від російських обстрілів одна людина загинула, 11 – постраждали, повідомила міська військова адміністрація. А наступної ночі окупанти обстріляли середмістя обласного центру. Постраждалих не було, проте російські артилерійські снаряди пошкодили будинки й магазини.
Під час атак військові РФ, серед іншого, намагаються пошкодити або знищити обʼєкти енергетики, розповідає заступник начальника Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Толоконніков.
«Постійно армія РФ обстрілює наші об'єкти, постійно шкодять нам. Це не тільки об'єкти генерування тепла, але й об'єкти електроживлення, енергетики, води. Це все одна структура, яку вони постійно по різних напрямках пробують виводити зі стану роботи. Тому ми постійно це ладнаємо на території Херсонщини», – зазначив він.
Чому херсонці залишаються під обстрілами?
«Новини Приазовʼя» поспілкувалися із жителями Херсону і запитали, чого вони очікують з настанням холодів та чи планують виїжджати?
Місцевий житель Олег сказав нам, що не планує залишати рідне місто попри небезпеку. Загроза від російських дронів дедалі сильніше впливає на життя чоловіка. Наприклад, змушує зважати, якою стороною вулиці йти.
Пересуватися між будинками, щоб було за що сховатися – стало правилом виживання й для херсонки Рими.
«Намагаємось безпечно якось ходити, слухати, читати попередження. Дякую, що є такі попередження. Але тривога не завжди буває завчасною, тому, ну важко, важко і кожен день читаємо, що когось вже немає, когось поранили, після поранень буває всяке, але важко. З кожним днем важче і важче», – поділилась жінка.
Рима, можливо, й була б готова виїхати з міста. Проте її чоловік категорично проти.
«Він за три з половиною роки один раз виїхав на три години в Миколаїв, і все. Каже: «Якщо я поїду, щось станеться з містом». А я їжджу, бо в мене діти, маленькі внучата, треба допомагати. До Києва їжджу, як на роботу», – каже херсонка.
Волонтерка Наталя Шушляннікова пояснює небажання людей виїжджати двома причинами. По-перше, вони не вірять, що ними хтось буде опікуватися на новому місці. По-друге, адаптувалися до життя в умовах війни.
Певна кількість людей залишається, але невеликаНаталя Шушляннікова
«Я пережила декілька хвиль виїзду із Херсону. Люди виїжджали і поверталися. Виїжджали... ну, певна кількість залишається, але невелика. Тому що на сьогодні ви знаєте, що таке ВПО в Україні. Тобто ти виїхав – ти ніхто. От хто виїжджав з Херсону, вони мені розповідали. Їх довезли до Миколаєва, з пакетиком речей висадили, і все, а далі от що хочеш, те і роби.
Тому більшість херсонців залишається в місті. Звісно є ті, хто вже поїхав і влаштувався, а ті, хто не поїхав, залишаються в Херсоні. Кожен намагається себе зберегти і прогнозувати своє майбутнє», – сказала вона «Новинам Приазовʼя».
Ковдри, теплі речі, буржуйки
За затвердженими Кабміном правилами, опалювальний сезон має розпочинатися тоді, коли середньодобова температура три дні сягає 8 градусів тепла і нижче. У Херсоні поки що це в середньому 10 градусів. Але наближення холодів додає містянам приводів для турбот.
Жителька прифронтового міста Катерина перераховує, що зробили для більш комфортного зимування вона та її рідні.
Підготовлюють і буржуйку якусь, якщо треба буде опалюватиКатерина
«У кожного вдома є теплі ковдри, теплі речі, якісь варіанти. От у мене мама з бабусею, вони живуть у приватному будинку, то вони собі підготовлюють і буржуйку якусь, якщо треба буде опалювати. Так що все буде добре!» – переконана вона.
Херсонка Рима стежить за повідомленнями влади, проте не впевнена, що вдасться перезимувати з централізованим опаленням.
Для ще однієї жительки Херсону Тетяни опалювальний сезон теж поки що період з багатьма невідомим.
«Сподіваємося, що якщо не буде опалення, то буде електрика, і можна буде вмикати якісь обігрівачі. Обіцяє нам міське наше керівництво, що опалення буде, готуються до опалювального сезону, і щодо нашого будинку конкретно голова ОСББ писав, що йдуть підготовчі роботи. Чекаємо», – каже жінка.
Голова ОСББ Олег Турчинський, який опікується кількома житловими будинками, намагається зберегти оптимізм, адже це не перша зима в місті в умовах російських обстрілів.
«Окупанти постійно робили скиди по тепломагістралі. Завдяки нашим слюсарям, які працюють на ТЕЦ, це відважні люди, вони працювали навіть під обстрілами, але вони робили і люди не мерзли, в нас все було добре. Як тільки був приліт, все було швиденько відремонтовано і все працювало», – зазначив він.
«Острів» залишиться без тепла»
Заступник начальника Херсонської ОВА Олександр Толоконніков запевняє, що майже весь Херсон готовий до опалювального сезону. Проте без тепла цієї зими залишаться жителі мікрорайону «Корабел» на Карантинному острові. Ще в серпні влада оголосила масову евакуацію з «Острова».
«Руйнування значні і для відновлення потрібна важка техніка, але ми не можемо закрити повністю небо для того, щоб почати відновлювати щось. Тому, на жаль, у цьому році не буде опалення, як і у прибережних зонах деяких також, де посічене все сильно», – зауважив він.
За словами Толоконнікова, посадовці воліли б вивезти з «Острова» всіх його жителів. Проте досі є ті, хто не погоджується на евакуацію.
На «Острові» залишилось до 10% населення, яке не хоче виїжджатиОлександр Толоконніков
«Там залишалось близько 2000 людей до ударів КАБами по мосту. Залишилось до 10% населення, яке не хоче виїжджати. Я впевнений, що все одно хтось залишиться навіть на зиму. Звичайно, там будуть працювати «Пункти незламності». Але ми хочемо, щоб до нас дослухалися люди і зрозуміли, що для того, щоб вони могли там проживати в тих умовах, в яких вони звикли, потрібно багато людей, щоб забезпечувати їм це життя. Вони ризикують своїм життям: Їздять туди, возять їжу, воду, заправляють генератори, забезпечують охорону правопорядку, ДСНС, медики. Цим людям треба їздити, виконати свої обов'язки під обстрілами для того, щоб забезпечити 50 людей, які там залишаються. Але при цьому ми не можемо насильно їх звідти вивезти», – пояснив він.
Жителям інших прибережних населених пунктів, крім Херсону, допомагають міжнародні організації, кажуть в ОВА.
«Туди, де немає світла і газу, ми доставляємо пелети, дрова від наших міжнародних партнерів. Також міжнародні партнери допомагають грошима людям. Є буржуйки, також люди кажуть про свої потреби, а ми завдяки нашим партнерам майже 100% цих потреб закриваємо вже протягом двох років», – запевняє Толоконніков.
Посадовці та міжнародні організації закупили генератори для лікарень, шкіл та інших соціальних установ. Також, за словами Толоконнікова, підготовлені понад 300 пунктів обігріву в укриттях. Вони розраховані на 75 тисяч людей. У Херсоні, за оцінками ОВА, зараз залишаються близько 60 тисяч жителів.
- Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
- Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
- Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Форум