Кавказ. Реалії
Петро Севрюк
Парламент Чеченської республіки вніс до Держдуми Росії законопроєкт про перейменування кількох населених пунктів, зокрема станицю Шелковську на Терек, а Наурську на Невре. Законопроєкт Держдума підтримала у першому читанні. На це різко відреагував депутат Володимир Шаманов, який у квітні–липні 1996 року командував угрупованням військ Міноборони Росії під час першої російсько-чеченської війни.
Він засудив цю ініціативу, а також те, що її підтримали у Дердумі. Під час свого виступу він перейшов на крик.
«Що вони творять?!», – кричав Шаманов у Держдумі, звинувачуючи парламент Чечні у намаганні «стерти історичну пам’ять» про колишні козацькі поселення, звідки «вишвирнули російськомовне населення».
Дії та тактика ведення війни Володимира Шаманова, як зазначається у доповідях правозахисників, призвели до численних жертв серед мирного населення Чечні. «Human Rights Watch» повідомляв про причетність Шаманова до вбивства мирних жителів у селах Алхан-Юрт у 1999 році та Катир-Юрт у 2000 році, а також до незаконних затримань і тортур затриманих у 2000 році.
Журналістка Анна Політковська(застрелена на день народження Путіна 7 жовтня 2006 року) в ефірі федерального телеканалу НТВ вступала в публічну суперечку з Шамановим, пригадуючи йому жертви позасудових розправ у Нових Алдах 5 лютого 2000 року. Шаманов звинуватив Політковську у «необ’єктивності». Після призначення Шаманова командувачем ПДВ Росії у 2009 році уповноважений з прав людини в республіці Чечня Нурді Нухажієв назвав це «трагедією для майбутнього російської армії», а в офіційних ЗМІ республіки його фігуру активно порівнювали з генералом Російської імперії Олексієм Єрмоловим, який «цілеспрямовано знищив у Чечні все живе на своєму кривавому шляху».
У Держдумі Шаманова підтримав і депутат Анатолій Вассерман. Він порівняв керівництво Чечні з владою України – керівники «терористичної держави», вважає він, з тих самих причин перейменували у 2016 році місто Дніпропетровськ. Голова Всеукраїнського ЦВК Григорій Петровський, на думку Вассермана, не подобався «ватажкам» держави, бо нагадував, коли і за яких обставин вона створювалася.
Також Шаманова підтримали воєнкори, які розповідають про дії російської армії в України, висвітлюючи так звану «СВО».
Воєнкор Юрій Котєнок:
– [Шаманов] виступив різко і чітко – по-військовому, без шмарклів та згладжування кутів. На жаль, це був голос волаючого в пустелі. <…> Ми багато говоримо про русофобію в Україні і навіть боремося з нею. Але тут саме той приклад, який має вигляд дерусифікація всередині самої Росії.
Воєнкор «Комсомольської правди» Дмитро Стєшин:
– Не промовчав лише Генерал Шаманов. Генерал із великої літери. У 2009 році я об’їжджав козацькі станиці, які хочуть перейменувати. Росіян у Чечні практично не лишилося. У Грозному ще були, мімікрували в міському середовищі, зачаїлися. Після виступу генерала Шаманова утворилася якась смислова пауза. Цікаво, його намагатимуться змусити вибачитися? Ні, звичайно. Витягуватимуть на зустрічі, які потім подадуть як певний факт вибачення/примирення, що відбулося.
«Дерусифікація» Північного Кавказу?
На підтримку Шаманова виступили діячі, пов’язані із вторгненням в Україну, а також рухи націоналістичного спрямування.
«Русская община» назвала перейменування в Чечні прямим шляхом до сепаратизму та розпаду країни. Станиці, що входять до складу сучасної республіки, історично ніколи не були частиною Чечні, і там «завжди жили росіяни, а не вайнахи», заявили в русі.
«умирание русского мира на Кавказе»
Пропагандистський телеканал «Царьград», що належить православному олігарху Костянтину Малофєєву, порівнює перейменування колишніх станиць із населенням не більше 15 тисяч жителів зі зміною назви півмільйонного Севастополя: у тому, що відбувається, автори видання угледіли «умирание русского мира на Кавказе».
На все це в Чечні відреагували вкрай стримано.
Рамзан Кадиров подякував тим, хто підтримав ініціативу на федеральному рівні, і ніяк не став коментувати претензії з боку окремих депутатів, що виникли в ході обговорення. Замість цього він повторив обґрунтування перейменування, озвучені на засіданні депутатом Держдуми, колишнім міністром Чечні із зовнішніх зв’язків Шамсаїлом Саралієвим: під час представлення законопроєкту той посилався на необхідність зміни назв через невідповідність «правилам російської мови».
«Півмільйонний Грозний був порожній» через «організовану там свободу Єльцина»Саралієв
Відповідь Саралієва на зауваження депутатів ніхто з офіційних осіб у Чечні повторювати не став.
А між тим, під час суперечки в Держдумі, Саралієв спершу заявив, що російських людей зі станиць «ніхто не вишвирював», а потім натякнув на минуле самого Шаманова, нагадавши присутнім, що в роки війни «півмільйонний Грозний був порожній» через «організовану там свободу (президента Бориса) Єльцина».
У квітні 2009 року Москва оголосила, що «контртерористична операція» в Чечні завершена. Чеченські війни, за різними оцінками, забрали життя від 50 до 80 тисяч людей, переважно цивільних
Більш відчутна реакція була через кілька днів.
У держпабліках Чечні з’явилися відеозвернення жителів колишніх станиць Наурська та Шелковська, перейменування яких викликало найбільші претензії.
Ті, хто звернувся, попросили депутатів «не лізти зі своїми висловлюваннями» і заявили, що самі російськомовні жителі попросили змінити назви своїх населених пунктів.
Чиєю ініціативою був запис звернень, неясно. Але на користь версії, що це було ініційовано владою, свідчить той факт, що обидва звернення були змонтовані в єдине відео та опубліковані разом, тоді як спонтанно записані ролики зазвичай публікуються з мінімальною редактурою та незалежно один від одного.
«Ніхто ніколи не чув, щоб чеченською мовою «північ» була «невре»
Аналітики теж думають, що відповідь «від народу» організувала влада Чечні, бо в умовах авторитарної влади Кадирова люди стараються дистанціюватися від політики.
Тезу чеченської влади про невідповідність назв правилам російської мови та їхню зміну для відображення географічних особливостей місцевості один із викладачів вишу у Чечні сприймає скептично:
«Ніхто ніколи не чув, щоб чеченською мовою «північ» була «невре» – так пояснювали перейменування Наурської. Звідки вони це витягли? У якому чеченському словнику можна знайти цей термін із таким перекладом? Завжди: і в російський імперський період, і за радянських часів, і після, вже в сучасній Росії – Наурська асоціювалася з героєм нартського епосу Науром»
Перейменування Шелковської на Терек також не здається надто вдалим – у Кабардино-Балкарії вже є місто з тією ж назвою, каже співрозмовник Кавказ.Реалії.
Будь-які козацькі станиці на Північному Кавказі з’явилися в результаті саме російського колоніалізму. За рахунок убивства та виселення місцевого корінного населенняБєлокієв
Більшість авторів російських націоналістичних ресурсів не мають уявлення про історичні назви населених пунктів у Чечні, проте через критику їхніх перейменувань показують своє ставлення до завойованих неросійських народів загалом і до Чечні зокрема, зазначає у бесіді із сайтом «Кавказ.Реалії» громадський діяч чеченської діаспори в Європі та блогер Іслам Бєлокієв.
«Нікого з них не хвилює, що будь-які козацькі станиці на Північному Кавказі з’явилися в результаті саме російського колоніалізму. За рахунок убивства та виселення місцевого корінного населення, із руйнуванням їхніх власних поселень.
Справа абсолютно не в козацьких станицях та їхніх назвах, справа в імперському ставленні до будь-якого, на їхній погляд, незалежного рішення неросійських народів», – вважає Бєлокієв.
А як же Путін?
В активній критиці чеченської влади у стінах Держдуми громадський діяч чеченської діаспори Муса Ломаєв бачить свідчення ослаблення підтримки Рамзана Кадирова з боку Кремля.
Серед російських військових завжди була присутнє нерозуміння доброзичливого ставлення російських чиновників до дій Кадирова та кадировцівЛомаєв
«З огляду на те, що Росія увійшла в нову формацію і Кремлю ось цей особливий статус Кадирова та кадировців більше не потрібен, голос російських націоналістів став частіше чутний: вони гучно дають про себе знати. Не секрет, що серед російських військових завжди була присутнє нерозуміння доброзичливого ставлення російських чиновників до дій Кадирова та кадировців. Військові ніколи не погоджувалися на рівних розмовляти з тими, у кому вони бачили винятково тимчасову перешкоду, а політики змушені були стримувати своє обурення, бачачи особливий статус Кадирова у Володимира Путіна», – наголошує він.
У Чечні продовжуються масштабні перейменування вулиць, населених пунктів та інших об’єктів на честь родичів глави республіки та близьких до нього релігійних і громадських діячів.
Сотні вулиць по всій Чечні названі на честь Рамзана Кадирова, понад два десятки – на честь його сина Ахмата. На картах Чечні є вулиця навіть на честь сестри голови Чечні Заргани.
Форум